19 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 569/24868/23 пров. № А/857/6647/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2024 року (суддя Харечко С.П., ухвалене в м. Рівне) у справі № 569/24868/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
21 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора 3 взводу 2 роти батальйону із забезпечення супроводження ДПП старшого лейтенанта поліції Пискун Василя Юрійовича Управління патрульної поліції в Київській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив скасувати постанову від 08.12.2023 серії ЕНА №1089544 про накладання на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 340 грн., а провадження у справі закрити.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2024 року позов задоволено.
Зазначене рішенням суду оскаржив відповідач- Департамент патрульної поліції подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що позивач, який здійснював обгін транспортного засобу, який рухався попереду зі швидкістю менше 30 км/год не виконав головну умову, а саме не забезпечив безпеку дорожнього руху, що стало наслідком дорожньо-транспортна пригода. Зазначає, що 12.02.2024 Голосіївський районний суд у справі № 752/2653923 виніс постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначає, що в мотивувальній частині вищевказаного рішення суд зазначив «… зокрема щодо обставин обгону ОСОБА_1 через суцільну лінію. На переконання суду саме не дотримання викладених у протоколі пунктів ПДР з боку водія ОСОБА_1 призвели до виникнення ДТП та її наслідків» Відтак, вважає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не повною мірою дослідив всі обставини справи, не дослідив докази, які свідчать про вчинення Позивачем порушення, що призвело до матеріальних збитків.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що поліцейським ОСОБА_2 08.12.2023 року винесено постанову серії ЕНА №1089544 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 340 грн. Поліцейський встановив, що 08.12.2023 року о 15 год. 29 хв. за адресою м. Київ, Проспект науки 60А, водій керуючи автомобілем Рено Кенго , номерний знак НОМЕР_1 перетнув горизонтальну дорожню розмітку 1.1, здійснив рух по смузі зустрічного руху (чим порушив п.8.5.1 ПДР).
ОСОБА_1 не погодившись з постановою серії ЕНА №1089544 про накладання на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 340 грн. звернувся в суд з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до п. 34 ПДР (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Розмітку (лінію 1.1 вузька суцільна лінія) перетинати забороняється.
Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше ніж 30 км/год.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно, до статті 251КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 252КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в даній справі відповідачем не надано доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови.
Посилання апелянта на ту обставину, що 12.02.2024 Голосіївський районний суд міста Києва у справі № 752/26539/23 виніс постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, колегія суддів відхиляє, оскільки постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року вказану постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про підставність позовних вимог до задоволення.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2024 року у справі №569/24868/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
У зв'язку з перебуванням судді Довгої О. І. у відпустці в період з 25.06.2024 по 01.07.2024 повний текст постанови складено 02.07.2024