19 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/10605/23 пров. № А/857/9028/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року (суддя Калинич Я.М., ухвалене в м. Ужгороді, повний текст складено 25.03.2024) у справі № 260/10605/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
05грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Закарпатської митниці, у якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000204/1 від 28 листопада 2023 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305130/2023/000388 від 28 листопада 2023 року.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позов задоволено.
Зазначене рішенням суду оскаржив відповідач- Закарпатська митниця подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазанчає, що надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зазначає, що вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відтак зазначає, що при визначенні числового значення митної вартості за основу взята інформація з мережі інтернет (sbazar.cz) щодо пропозиції продажу оцінюваного транспортного засобу (279000 CZK) з врахуванням транспортних витрат згідно калькуляції №б/н від 24.11.2023 (100 EUR).
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що з метою здійснення митного оформлення товару ОСОБА_1 подано митному органу митну декларацію №UA305130/2023/033724, у якій визначено вартість транспортного засобу “легковий автомобіль марки Shkoda модель Octavia, бувший у використанні, 2019 року виготовлення, №кузова: НОМЕР_1 ” в розмірі 208000,00 чеських крон.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA305130/2023/033724 митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №230126 від 07.11.2023 року; декларація про походження товару (Declaration of origin) №230126 від 01.11.2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 20.07.2023 року; калькуляція транспортних витрат б/н від 24.11.2023 року; договір про надання послуг митного брокера №94 від 14.11.2023 року; доручення НСР №595811 від 13.11.2023 року; доручення НСР №595885 від 23.11.2023 року; фактура №85670742 від 26.102023 року; фото 24.11.2023 року; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UА.017.038428-23 від 24.11.2023 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UА305130033724U0 від 24.11.2023 року.
Митним органом 28 листопада 2023 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2023/000204/1, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля у розмірі 281437,00 чеських крон. У графі 33 вказаного рішення було зазначено: “В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом до митного оформлення основні документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст. 58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 3) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості.
За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне. Згідно калькуляції №б/н від 24 11.2023 про вартість транспортних витрат не вказано географічний пункт перетину через митний кордону України, у зв'язку з чим не виявляється можливим перевірити достовірність числового значення заявлених транспортних витрат. У рахунку-фактурі №230126 від07.11.2023, вказано, що оплата за товар має бути здійснена до 21.11.2023 шляхом переказу коштів, проте жодних платіжних або банківських документів до митного оформлення не подавались Товар заявлено як такий, що був у використанні, календарний рік виготовлення: 2019 модельний рік виготовлення: 2019. Разом з цим, заявлена вартість товару є значно нижчою за вартість аналогічних транспортних засобів ідентичного року виготовлення та подібного технічного стану (тобто, без аварійних пошкоджень). При цьому, якісна та вартісна експертиза товару, з огляду на його технічний стан, яка б можливо висвітлила причину такого низького рівня вартості даного товару, до митного оформлення не подавалась. Таким чином, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У зв'язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ необхідно подати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: -якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - копію митної декларації країни відправлення - інші додаткові документи, за наявності та за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларант має право провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На запит митного органу декларантом було надано експортну декларацію країни відправлення, платіжний документ №23НР00023 від 07.11.2023, рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця №85670742 від 26.10.2023 та лист-звернення довільної форми, з наведенням цінової пропозиції з мережі Інтернат на подібні авто переважно в кузові універсал. Разом з тим, зазначають, що в мережі інтернет за VIN номером було знайдено архівне оголошення з вказаною ціною 279000 СZK; (https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:VmYjDl9TjXcJ:https://www.sbazar.cz/edinberg/detail/200016565-skoda-octavia-16-tdi-2019&hl=ru&gl=ua). В той же час, в мережі інтернет було знайдено оголошення з ідентичними фотографіями та VIN номером, проте дата була вказана 24.11.2023, хоча авто вже перебувало в Україні, а момент перетину кордону відбувся 23.11.2023 (https://auto.bazos.cz/lnzeral/177581501/skoda-octavia-2019/php). Спростувати сумнів, викликаний наявністю одночасних оголошень з сумнівною датою декларант не зміг. Право на консультацію з митним органом відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (38 ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст. 58 МКУ, оскільки а наданих до митного оформлення документах відсутні всі відомості щодо складових митної вартості. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58, 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAT1). Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації Ключовим принципом статті VII Угоди ГАТТ/СОТ є те що митна вартість Імпортованих товарів повинна базуватися на дійсній вартості товарів у міру можливості, або, якщо це неможливо, на вартості, найбільш наближеній до реальної вартості. При визначенні числового значення митної вартості за основу взята наведена нижче інформація з мережі інтернат (sbazar.cz) щодо пропозиції продажу даного транспортного засобу (https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:VmYjDl9TjXcJ:https://www.sbazar.cz/edinberg/detail/200016565-skoda-octavia-16-tdi-2019&hl=ru&gl=ua), з врахуванням транспортних витрат згідно калькуляції №б/н від 24.11.2023. Таким чином, розрахована митна вартість складає: 279000 CZK + 100 EUR (в перерахунку в валюту згідно рахунку-фактури складає 2436,66 CZK) = 281437,00 CZK заокруглено. Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить 281437,00 CZK. Декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом у разі незгоди з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 ст. 55 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа мас право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митного органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду”.
Відтак, у зв'язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305130/2023/000388.
ОСОБА_1 не погоджуючись із прийнятими Закарпатською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся в суд з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, , є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Як передбачено частиною 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
З матеріалів справи вбачається, що декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №230126 від 07.11.2023 року; декларація про походження товару (Declaration of origin) №230126 від 01.11.2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 20.07.2023 року; калькуляція транспортних витрат б/н від 24.11.2023 року; договір про надання послуг митного брокера №94 від 14.11.2023 року; доручення НСР №595811 від 13.11.2023 року; доручення НСР №595885 від 23.11.2023 року; фактура №85670742 від 26.102023 року; фото 24.11.2023 року; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UА.017.038428-23 від 24.11.2023 року.
Статтею 54 МК України, зокрема, передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.
Як передбачено частиною 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Здійснивши аналіз наведених норм, суд першої інстанції вірно зазначив, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, суд не заперечує право органу доходів і зборів перевіряти достовірність або точність будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Слід зазначити, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу марки - Shkoda модель - Octavia, №кузова: НОМЕР_1 , робочий об'єм двигуна 1598 см3, колір - білий, номер двигуна - НОМЕР_3 , категорія М1, тип кузова: хетчбек такий, що був у використанні, призначений для перевезення людей по дорогах загального користування, тип двигуна - дизельний, календарний рік випуску - 2019 року, у розмірі 208000,00 чеських крон, та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Митний орган зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, а також те, що митним органом було знайдено архівне оголошення на сайті (bazos.cz) про продаж спірного автомобіля за ціною 279000,00 чеських крон, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та за переконанням митного органу, декларантом не надано документи які підтверджують заявлену митну вартість, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації з електронного каталогу, наявної в митниці, за кодом транспортного засобу і на рівні 281437,00 чеських крон.
Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку з встановленням, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Суд першої інстанції вірно не погодився з такими доводами відповідача, оскільки відповідно до копії рахунку-фактури №23НР00023 та фактури №230126 позивачем було сплачено вартість автомобіля в розмірі 208000,00 чеських крон.
Слід зазначити, що митним органом не надано належних доказів, які б спростували зміст угоди про передачу права власності на транспортний засіб Shkoda модель - Octavia, номер кузову - НОМЕР_1 та інвойсу №23YH00023, у якому вказано узгоджену вартість транспортного засобу у розмірі 208000,00 чеських крон, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів країни експорту інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу транспортного засобу, що був у використанні марки Shkoda модель - Octavia, номер кузову - НОМЕР_1 .
Як вірно зазначив суд першої інстанції, згідно ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).
З огляду на вказане суд першої інстанції вірно зазначив, що надання митному органу документів щодо оплати/передоплати товару не впливають на рівень митної вартості товару, а лише підтверджують заявлену ціну, як складову митної вартості товару.
Стосовно посилання митного органу про неможливість підтвердження оплати на підставі наданих позивачем документів, з підстав наявності у митного органу з відкритих джерел інформації, а саме сайту “sbazar.cz”, що автомобіль марки - Shkoda модель - Octavia, номер кузову - НОМЕР_1 , був виставлений на продаж за ціною 279000,00 чеських крон, то суд першої інстанції вірно такі посилання спростував, оскільки не виключено, що позивач з продавцем на місці купівлі транспортного засобу дійшли згоди на меншій вартості ніж було зазначено в оголошенні.
Також суд першої інстанції вірно зазначив, що митниця, фактично, мала правові підстави при коригуванні митної вартості враховувати інформацію щодо ціни продажу автомобіля з конкретним івдентифікаційним номером (VIN), розміщену в мережі Інтернет.
Разом з тим, у справі, що розглядається митницею у мережі Інтернет було знайдено архівне оголошення, виставлене фізичною особою про продаж транспортного засобу, а не офіційну сторінку аукціону на якому було продано транспортний засіб з офіційним фіксуванням вартості такого.
Відтак, на підставі аналізу вказаних документів у сукупності з іншими документами, поданими позивачем під час митного оформлення оцінюваного товару, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, з огляду на встановлення розбіжностей та відсутності відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.
Слід зазначити, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як вбачається з рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.11.2023 року №UA305000/2023/000204/1, митну вартість відповідач визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Також частиною 6 статті 54 МК передбачено, що підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
Положеннями статті 58 МК пеердбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості), пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві, та при цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як передбачено пунктами 2, 4 частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, передбачено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відтак як вірно зазначив суд першої інтсанції, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Проте, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.
Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.
Застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння транспортних засобів не може вказувати на об'єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.
Витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).
Поряд з тим, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням №UA305000/2023/000204/1 від 28.11.2023 року та винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305130/2023/000388, а тому позовні вимоги вірно задоволені.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Закарпатської митниці залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 260/10605/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
У зв'язку з перебуванням судді Довгої О. І. у відпустці в період з 25.06.2024 по 01.07.2024 повний текст постанови складено 02.07.2024