Справа №522/1419/24
Провадження №2/522/3165/24
24 червня 2024 року м.Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м.Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди
До Приморського районного суду м.Одеси 30.01.2024 року надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 73 682,32 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 07.01.2021 о 16.01 год м.Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mercedes-Benz E220, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля BMW X3, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 26.02.21 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 25.05.2021 року, по справі №522/1276/21 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На момент ДТП діяв Сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №027052/4605/0000242 від 04.12.2020 року, який застраховані майнові інтереси пов'язанні з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом BMW X3, д.н.з. НОМЕР_2 . Позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля у розмірі 73 682,32 грн. та набуло право вимоги до винної особи, цивільно-правова відповідальність якої на момент ДТП застрахована не була. На підставі зазначеного, зважаючи на те, що в добровільному порядку відповідач вимогу ПрАТ «СК «УНІКА» щодо відшкодування шкоди у порядку суброгації не виконав, позивач звернувся до суду з дійсним позовом.
Матеріали позову суддя отримала 31.01.2024 року.
До суду 15.02.2024 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідача, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначену відповідь суддя отримала 16.02.2024 року.
Ухвалою суду від 21.02.2024 року провадження по даній справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 26.03.2024 року.
У судове засідання призначене на 26.03.2024 року сторони не з'явилися, 22.03.2024 року представник ПрАТ «СК «УНІКА» через систему Електронний суд надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, справу розглядати за відсутністю представника Товариства.
Розгляд справи відкладено на 08.05.2024 року.
У зв'язку з перебуванням судді Домусчі Л.В. у відпустці, розгляд справи призначений на 08.05.2024 року було відкладено на 24.06.2024 року.
У судове засідання призначене на 24.06.2024 року представник ПрАТ «СК «УНІКА» не з'явився, 24.06.2024 року через систему Електронний суд надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, справу розглядати за відсутністю представника Товариства.
Відповідач ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзив суду не надав. Заяв по суті справи також відповідачем не було надано.
Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Приморського районного суду м.Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Тобто, ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності відповідача, який своєчасно і належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачкою відзиву на позов, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Відповідно до ст.268 ЦПК України датою складення цього судового рішення є 01.07.2024 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, врегульовані нормами ЦК України про зобов'язання з повернення кредиту.
Судом встановлено, що 04.12.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №027052/4605/0000242, предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням зокрема транспортним засобом BMW X3, д.н.з. НОМЕР_2 .
У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування.
За змістом п.5 Договору, страховим ризиком визнається, зокрема дорожньо-транспортна пригода.
Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З відповіді Національної поліції України, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3021010339637134 вбачається, що 07.01.2021 року о 16:01 год. в місті Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля Mercedes-Benz E220, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля BMW X3 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (а.с.14-17).
Постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі №522/1276/21 від 26.02.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с.19-21).
Не погоджуючись з Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 26.02.2021 року, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25.05 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Постанову судді Приморського районного суду м.Одеси від 26.02.2021 року - залишено без змін (а.с.22-27).
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу BMW X3, д.н.з. НОМЕР_3 , було завдано механічних ушкоджень, відповідно до чого страхувальник ОСОБА_4 зазнав матеріального збитку.
11.01.2021 року ОСОБА_3 звернулася до Страховика ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою №00397019 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №027052/4605/0000242 (а.с.28).
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля BMW ХЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , ПрАТ «СК «Уніка» було замовлено проведення експертного автотоварознавчого дослідження (оцінки) колісного транспортного засобу з метою визначення вартості (розміру) збитку, завданого власнику КТ3, внаслідок його пошкодження у товаристві з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна Консалтинг».
Відповідно до Звіту товариства з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна Консалтинг» №9140 від 10.02 2021 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW X3, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 97 240,25грн., включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування (а.с.38).
Відповідно до Ремонтної калькуляції системи Audatex №00397019 від 10.02.2021 року, без врахування ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 73 682,32грн. (43-46).
Звернувшись 11.02.2021 року до ПрАТ «СК «Уніка» з заявою, ОСОБА_3 просить ПрАТ «СК «Уніка» виплатити страхове відшкодування у розмірі 73 682,32грн. на розрахунковий рахунок відповідно заяви (а.с.55).
Як вбачається зі страхового акту №000397019 від 11.02.2021 року, виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору, Страховиком - ПрАТ «СК «Уніка» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 73 682,32 грн., шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням №200862 віл 12.02.2021 року (а.с.56, 57).
Таким чином, ПрАТ «СК «Уніка» виконало свої зобов'язання перед страхувальником, згідно умов Договору страхування.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mercedes-Benz E 220» д.н.з. НОМЕР_4 , яким в момент ДТП керував ОСОБА_1 не була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно інформації з бази Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ).
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування) (пункт 2 частини першої статті 980 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою (пункт 4 частини першої статті 512 ЦК України).
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У разі наявності юридичних фактів передбачених статтею 993 ЦК України відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну "перехід" означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст.3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). На підставі цього висновку Верховний Суд Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові №686/17155/15-ц від 03.10.2018 року підтримав вищезазначений правовий висновок та визначив, що страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТ3 чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів.
Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092.
Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.
Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за ст.1194 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з іншої особи, відшкодовується винною особою.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року в справі N 328/2750/18 (провадження N 61-13747св19) вказано, що "розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому відповідно до вимог статті 1188 ЦК України, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду.
Таким чином, до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» - в порядку суброгації.
Таким чином, позивач як страховик, який на підставі договору майнового страхування сплатив страхове відшкодування власнику пошкодженого під час пожежі автомобіля, відповідно до статті 993 ЦК України має право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України, з метою досудового врегулювання спору, позивачем 20.07.2021 року на адресу відповідача було направлено Досудову вимогу №29446 за вих.№2727/1-2 (а.с.58-59), проте у добровільному порядку відповідачем не було виконану вимогу щодо відшкодування збитків у розмірі 73 682,32 грн.
Відтак, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «СК «Уніка» до ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення.
Згідно дост.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи, що через порушення відповідачем прав позивача останній був вимушений звернутись до суду з позовом, сплатив судові витрати у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4658 від 09.01.2024 року, наявним в матеріалах справи, який підлягає відшкодуванню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача (а.с.8).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11-16, 22, 979, 990, 993, 1166, ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст.1, 2, 3, 13, 19, 42, 43, 48, 49, 59, 76-81, 82, 89, 95, 102, 106, 110, 141, 209, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (м.Київ, вул.Теліги Олени, 6, літ.В) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533, м.Київ, вул.Теліги Олени, 6, літ.В) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 73 682 (сімдесят три тисячі шістсот вісімдесят дві) гривні 32 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533, м.Київ, вул.Теліги Олени, 6, літ.В) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення буде складено 01.07.2024 року.
Суддя: Домусчі Л.В.