Справа № 320/3088/21 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
01 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Файдюка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастівська житлово-експлуатаційна контора" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - Головне управління ДПС у Київській області), в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.11.2020 № 3400/0421.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у порушення статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) під час камеральної перевірки контролюючим органом перевірено своєчасність та повнота сплати податків. Крім того, відповідачем неправомірно нараховано пеню на борг, реструктуризований судовим рішенням. Також поставною апеляційного суду у справі № 810/2667/18 встановлено, що сплачені визначені у деклараціях суми грошових зобов'язань у період з травня 2015 по квітень 2016 податковий орган спрямовував на погашення боргу без урахування судового рішення, яким розстрочено виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 року у адміністративній справі № 2а-6353/12/1070.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.11.2020 № 3400/0421 в частині нарахування штрафу в розмірі 7283,88 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що за результатами аналізу інтегрованої картки позивача станом на 01.11.2014 обліковувався податковий борг в сумі 4834636,70 грн. З даних таблиці акта перевірки вбачається, що погашення узгоджених податкових зобов'язань відбулось з 18.03.2020. Апелянт зауважує, що враховуючи наявність податкового боргу та відсутність доказів своєчасної сплати позивачем такого боргу, є правомірним направлення відповідачем усіх платежів, які надходили від позивача на погашення боргу за минулі періоди відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України незалежно від призначення, визначеного у платіжних дорученнях. З урахуванням викладеного, апелянт вважає, що відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення в частині нарахованого штрафу в сумі 7283,88 грн.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» (код ЄДРПОУ 05447958, місцезнаходження: Київська обл., м. Фастів, вул. Нова, 3) зареєстроване в якості юридичної особи 07.04,1992, номер запису 13611200000000303, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора», за результатами якої складено акт від 09.10.2020 № 1566/10-36-04-21/05447958, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
З акта перевірки та розрахунку штрафної санкції вбачається, що вказані порушення виникли по рішенню суду у справі № 2а-6353/12/107 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу кількість днів затримки 3336 сума заборгованості 11945,15 грн; по рішенню суду у справі № 2а-6353/12/107 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу кількість днів затримки 3306 сума заборгованості 13917,05 грн; по податковій декларації № 9175854298 кількість днів затримки 1842 сума заборгованості 26190,50 грн; по податковій декларації № 9175854298 кількість днів затримки 1838 сума заборгованості 6932,45 грн; по податковій декларації № 9151038712 кількість днів затримки 1693 сума заборгованості 3296,45 грн.
Не погодившись із вказаним актом, Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» подало до податкового органу заперечення від 30.10.2020 № 01-18/515.
За результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДПС у Київській області залишено висновки акта перевірки від 09.10.2020 № 1566/10-36-04-21/05447958 без змін.
На підставі акта перевірки від 09.10.2020 № 1566/10-36-04-21/05447958 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2020 № 3400/0421, яким позивачу за порушення строків сплати грошового зобов'язання визначеного пунктом 57.1 статті 57 ПК України, на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України нараховано штраф у розмірі 20% в сумі 12456,32 грн.
За результатом адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби України від 01.02.2021 № 2352/6/99-00-06-030106 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 13.11.2020 № 3400/0421.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленнями-рішенням, позивач звернувся з даним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням у справі № 810/2667/18, яке набрало законної сили, встановлено факт своєчасної сплати позивачем у встановлені ПК України строки грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно з податковими деклараціями за звітні (податкові) періоди квітень 2015 - березень 2016, суд вважає, що у податкового органу відсутні підстави для нарахування підприємству штрафу за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям № 9175854298 від 20.08.2015 та № 9151038712 від 17.07.2015.
З висновком суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитись, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача штрафу в сумі 7283,88 грн став висновок контролюючого органу про порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям № 9175854298 від 20.08.2015 та № 9151038712 від 17.07.2015 на 1842, 1838, 1693 днів.
Пунктами 57.1 та 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 203.2 статті 203 ПК України передбачено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
За визначенням статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, передумовою для притягнення платника податків до відповідьності на підставі статті 126 ПК України є: вчинення дії (платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, але із затримкою (несвоєчасно), і критерієм для застосування штрафних санкцій є кількість днів такої затримки.
З'ясовуючи обставини даної справи, апеляційний суд враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 у справі № 810/2667/18 задоволено апеляційну скаргу Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора». Скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову Головного управління ДФС у Київській області.
У вказаній справі судом встановлено, що з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень за період з січня 2015 по травень 2016 Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» щомісячно сплачує до державного бюджету кошти згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2014 року у справі № 2а-6353/10/1070.
В той же час, відповідач також сплачував податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які були ним самостійно визначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди квітень 2015 - березень 2016, що підтверджується платіжними дорученнями за період серпень 2015 - травень 2016 на загальну суму 1078775,00 грн.
Відповідні сплати Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» коштів до державного бюджету згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2014 у справі №2а-6353/10/1070 та по деклараціям з ПДВ за звітні (податкові) періоди квітень 2015 - березень 2016 також підтверджуються даними облікової картки Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» з ПДВ.
Разом з тим, позивачем не враховано реструктуризацію податкового боргу КП Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» минулих років, що було здійснено ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2014 у справі № 2а-6353/10/1070, якою розстрочено виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 у справі № 2а-6353/12/1070 на сім років, зі сплатою платежів рівними частинами щомісячно по 26190,46 грн в дохід державного бюджету до повного погашення заборгованості у розмірі 2199997,94 грн та те, що відповідачем у повній мірі виконується вказане судове рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, даними облікової картки Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» з податку на додану вартість, а також підтверджено представником позивача в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції.
Таким чином, фактично порушення строків зарахування сплачених позивачем коштів за узгодженим податковим зобов'язанням з податку на додану вартість відбулось внаслідок виконання контролюючим органом обов'язку, покладеного на нього пункту 87.9 статті 87 ПК України, у якому відсутнє будь-яке застереження про можливість розстрочення сплати податкового боргу рішенням суду, однак пропуск таких строків відбувся не з вини Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора», відповідачем в повній мірі виконано свій податковий обов'язок, а тому до нього не може бути застосовано пеню чи пред'явлено вимогу про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховуючи, що відповідачем у встановлені податковим законодавством строки сплачувались грошові зобов'язання з податку на додану вартість згідно із податковими деклараціями за звітні (податкові) періоди квітень 2015 - березень 2016 на загальну суму 1366101,00 грн., вказана сума не набула статусу податкового боргу у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України (оскільки вона була сплачена позивачем у встановлені ПК України строки, проте відповідні кошти направлялись в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів).
Частиною четвертою статті 78 КАС України установлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини щодо сплати позивачем у встановлені податковим законодавством строки грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно із податковими деклараціями за звітні (податкові) періоди квітень 2015 - березень 2016 року на загальну суму 1366101,00 грн., вказана сума не набула статусу податкового боргу у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, не підлягають доказуванню у межах даної справи.
Оскільки судовим рішенням у справі № 810/2667/18, яке набрало законної сили, встановлено факт своєчасної сплати позивачем у встановлені ПК України строки грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно з податковими деклараціями за звітні (податкові) періоди квітень 2015 - березень 2016, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у податкового органу відсутні підстави для нарахування підприємству штрафу за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям № 9175854298 від 20.08.2015 та № 9151038712 від 17.17.2015.
Судовою колегією враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
В.В. Файдюк