П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/23025/23
Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:05.01.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - в/ч НОМЕР_2 ) про:
- визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_2 яка полягає у не застосуванні п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29 січня 2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 20 серпня 2022 року по 05 липня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_2 провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити ОСОБА_1 :
- за період з 20 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 5 560 грн. на місяць та окладу за військовим званням 1 440 грн. на місяць, визначених з урахуванням п.4 Постанови №704 в редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- за період з 01 січня 2023 року по 05 липня 2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 6 010 грн. на місяць та окладу за військовим званням 1 560 грн. на місяць, визначених з урахуванням п.4 Постанови №704 в редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ “Про Державний бюджет України на 2023 рік” на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- за період з 20 серпня 2022 року по 05 липня 2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу в період з 20 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року 5 560 грн. на місяць, з 01 січня 2023 року по 05 липня 2023 року 6 010 грн. на місяць, та розміру окладу за військове звання з 20 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року 1 440 грн. на місяць, з 01 січня 2023 року по 05 липня 2023 року 1 560 грн. на місяць, визначених з урахуванням п.4 Постанови №704 в редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти;
- належну з урахуванням проведених раніше виплат грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток у зв'язку зі звільненням з військової служби, нараховану із грошового забезпечення, обчисленого із розміру посадового окладу 6 010 грн. та розміру окладу за військове звання 1 560 грн., визначених з урахуванням п.4 Постанови №704 в редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- належну з урахуванням проведених раніше виплат одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закону №2011-XII) у зв'язку зі звільненням з військової служби, нараховану із грошового забезпечення, обчисленого із розміру посадового окладу 6 010 грн. та розміру окладу за військове звання 1 560 грн., визначених з урахуванням пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що під час проходження служби відповідач невірно виплачував позивачу грошове забезпечення в період з 20 серпня 2022 року по день звільнення, а також не здійснив повний розрахунок із позивачем при звільненні. Позивач звернувся до мене за правовою допомогою для з'ясування повноти виплачених йому за час проходження військової служби сум, оскільки за час проходження військової служби відповідач не інформував про нараховані суми а також не надав розрахунок виплачених при звільнені сум.
Позивач зазначав що, відповідач не повідомляв його про розмір прожиткового мінімуму взятого для обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання. В липні 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації про виплачені позивачу суми грошового забезпечення та розрахунку при звільненні та, у разі невірного розрахунку таких сум, із проханням здійснити перерахунок та доплату належного позивачу за 2022 - 2023 роки грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, проте у відповідь листом від 25 липня 2023 року №11/2170-23-Bx-40 (копія додається) отримав відмову в доплату позивачу грошового забезпечення відповідач не здійснив.
Позивач вважав дії відповідача щодо встановлення посадового окладу та окладу за військове звання в розмірах, що є меншими ніж розміри, встановлені законодавством, протиправними.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що розрахунковою величиною для обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців, починаючи з 01 березня 2018 року, з урахуванням змін від 24 лютого 2018 року, по сьогоднішній день є стала величина - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.
Відповідач, з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України №481 від 12 травня 2023 року зазначає, що починаючи з березня 2018 року і по теперішній час розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями діючих військовослужбовців, розраховуються, виходячи з розміру 1 762 грн. та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14. Тобто, навіть після внесення вищевказаних змін до Постанови №704, не було встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, окрім як визначення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо незастосуванні п.4 Постанови №704 в редакції чинній з 29 січня 2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 20 серпня 2022 року по 05 липня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням та нездійсненні обчислення грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20 серпня 2022 року по 05 липня 2023 року включно, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням п.4 Постанови №704 в редакції чинній з 29 січня 2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року та Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 сум грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 20 серпня 2022 року по 05 липня 2023 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби, виходячи з грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням п.4 Постанови №704 в редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року та Законом України від 03 листопаа 2022 року №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що 12 травня 2023 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" (далі - Постанова №481). Даною Постановою Кабінет Міністрів України скасував пп.1 п.3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) та внесено зміни до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Отже, Кабінет Міністрів України, зазначивши розмір 1 762 грн., який відповідає встановленому п.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, не змінив умови обрахунку грошового забезпечення для діючих військовослужбовців усіх силових структур, в тому числі і для військовослужбовців Державної прикордонної служби України. А тому, починаючи з березня 2018 року і по теперішній час розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями діючих військовослужбовців, розраховуються, виходячи з розміру 1 762 грн. та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Тобто, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що навіть після внесення вищевказаних змін до Постанови №704 не було встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, окрім як визначення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_2 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 з 20 серпня 2022 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України №156-ОС від 05 липня 2023 року звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення майстер-сержанта ОСОБА_1 , офіцера 2 вогневої групи 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ), за ст. 26 ч.4 п.2 пп."п" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", без права носіння військової форми одягу, з 05 липня 2023 року.
В наказі також зазначено, що позивач грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік отримав та наказано: виплатити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, за кожний повний прослужений місяць із розрахунку 1/12 терміном 23 календарних дні; виплатити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік, за кожний повний прослужений місяць із розрахунку 1/12 терміном 7 календарних днів; виплатити компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за 2022 - 2023 роки із розрахунку 28 календарних днів; відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби" виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних місяців служби.
Відповідно до архівних відомостей та особистих карток на грошове забезпечення позивача в період з жовтня 2022 року по липень 2023 року посадовий оклад та оклад за військовим званням був незмінним та складали 3 950 грн. та 1 020 грн. відповідно.
Як стверджує позивач у позовній заяві, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивачу у період з 20 серпня 2022 року по 05 липня 2023 року визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2018 року (1 762 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 1, 14 до Постанови №704.
Отже, у період проходження військової служби нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові виплати, а також суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток у зв'язку зі звільненням з військової служби, одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 15 Закону №2011-ХІІ у зв'язку зі звільненням з військової служби здійснювалась у розмірі який обраховувався виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року (1 762 грн.).
Такі обставини відповідачем не заперечуються та повністю визнаються, а отже, у відповідності до положень ч.1 ст. 78 КАС України, не підлягає доказуванню той факт, що відповідач нараховував та виплачував грошове забезпечення позивачу у зазначений період саме виходячи з саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2018 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що 29 січня 2020 року настала подія підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень органу фінансового забезпечення обов'язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року, тобто станом на 01 січня 2020 року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 20 серпня 2022 року по 05 липня 2023 року, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, п.п.3, 4 Постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 п.п.4, 6 Постанови Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Частиною 4 ст. 9 Закону № 2011-XII вказано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, яка передбачала з 01 березня 2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103).
Пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни Постанови №704, внаслідок яких п.4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01 січня 2018 року та 01 січня 2019 року п.4 Постанови №704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року".
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п.4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, саме з 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені Постановою №103, зокрема, до п.4 Постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29 січня 2020 року діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, судова колегія враховує, що п.3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми п.3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29 січня 2020 року неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у ст. 8 Конституції України.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п.3 розділ ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VІІІ, за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, колегія суддів доходить висновку, що п.4 Постанови №704 з 29 січня 2020 року має застосовуватись у наступній редакції:
"Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14".
Матеріалами справи підтверджено, що з 10 березня 2022 року відповідач виплачував позивачу посадовий оклад та оклад за військовим званням, обчислюючи його розмір в порядку, визначеному п.4 Постанови №704 в редакції, яка втратила чинність, а саме виходячи із прожиткового мінімуму 2018 року, чим допустив протиправну бездіяльність, а тому, позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 грн., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" - 2 270 грн., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" - 2 481 грн., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"- 2 684 грн., в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вказує, що починаючи з 20 серпня 2022 року у позивача виникло право на обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом застосування п.4 Постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом, зокрема, у справах №440/6017/21 від 02 серпня 2022 року, №320/9431/21 від 30 березня 2023 року, відповідно до висновків яких посадовий оклад позивача підлягає перерахунку саме з 01 січня 2020 року.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 02 липня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.