П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1433/24
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:01.04.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Одеській області про:
- визнання протиправними дій ГУПФ України в Одеській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО54517 від 09 листопада 2022 року про розмір грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року;
- зобов'язання ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО54517 від 09 листопада 2022 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що з метою реалізації права на перерахунок пенсії він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року з 01 січня 2018 року (з дати перерахунку пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103)), проте йому було відмовлено у задоволенні відповідної заяви у зв'язку із відсутністю правових підстав. Позивач вважає відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії протиправною.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивачу у 2018 році проведено перерахунок пенсії на виконання Постанови №103, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. До ГУПФ України в Одеській області від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача, видана станом на 05 березня 2019 року. Після скасування пунктів Постанови №103 рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося, тому, на думку відповідача, положення Порядку не дотримані, що свідчить про відсутність підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії позивача.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ГУПФ України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки №ЮО54517 від 09 листопада 2022 року та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2023 року по справі №380/103/22.
Апелянт вказує, що абз.3 ст. 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Крім того, апелянт посилається на визначені в ч.3 ст. 7 КАС загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані п.п.1, 2 Постанови №103 та зміни до п.5 і додатка 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" (далі - Порядок №45) є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, що відповідає правовій позиції Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Апелянт зазначає, що відповідачу при здійсненні перерахунку пенсії позивачу слід враховувати відповідні норми ст. 63 Закону №2262-ХІІ як акту вищої юридичної сили по відношенню до Постанова правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №3-1 (далі - Порядок №3-1).
У відзиві ГУПФ України в Одеській області на апеляційну скаргу вказується, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ України в Одеській області з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення №ЮО54517 від 09 листопада 2022 року із розмірами грошового забезпечення чинними станом на 05 березня 2019 року для проведення перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року, однак листом від 20 грудня 2023 року відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вищезазначеної довідки, посилаючись на те, що у відповідача немає правових підстав для проведення перерахунку пенсії.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 встановив, що п.п.1, 2 Постанови №103 та зміни до п.5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
У контексті вищезазначеного суд першої інстанції зауважував, що для цілей перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року підлягає врахуванню розмір його грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, а не 05 березня 2019 року. Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, що не були відображені у довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року.
Суд першої інстанції вважав, що для цілей перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року підлягає врахуванню розмір його грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, а не 05 березня 2019 року.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 43, ч.2 ст. 51, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ, п.2, абз.4 пп.1 п.5, п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", п.п.1, 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) зазначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ст. 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ зазначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що саме Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У п.5 Порядку №45 в редакції Постанови №103 зазначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку №45 наявна форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними п.п.1, 2 Постанови №103 та зміни до п.5 і додатку 2 Порядку №45.
Зокрема, зміни внесені Постановою №103 до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними.
Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким було внесено зміни до Порядку №45.
Суд у цьому рішенні вказав, що обмеження виплати пенсії, обчисленої особі згідно Закону №2262-ХІІ, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
З урахуванням вищенаведених правових норм колегія суддів доходить висновку, що на час виникнення спірних правовідносин, був відсутній будь-який нормативний акт, який би обмежував коло складових грошового забезпечення колишніх військовослужбовців для обчислення перерахованої пенсії, у порівнянні з ст. 43 Закону №2262-ХІІ, оскільки відповідні норми Постанови №103 та Порядку №45 були визнані нечинними судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи спір у даній справі слід застосовувати безпосередньо ч.4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ у взаємозв'язку із ч.3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, яка визначає, що пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування., а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Зокрема, до додаткових видів грошового забезпечення відносяться:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абз.4 пп.1 п.5 Постанови №704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (п.6 Постанови №704).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з 05 березня 2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст. 9 Закону №2011-ХІІ.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.ч.2, 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ.
Згідно ч.2 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Отже, право позивача на перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, визначеного станом на 05 березня 2019 року, у заявлених спірних правовідносинах виникло саме з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року було залишено без змін.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд не відступав від правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19.
Таким чином, довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року є підставою для перерахунку його пенсії з 01 квітня 2019 року та не може зумовлювати підстав для перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року до 31 березня 2019 року (періоду, що передує даті збільшення грошового забезпечення).
Колегія суддів акценту є увагу, що попри чинність у спірний період Постанови №103 Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19, від 11 серпня 2023 року у справі №380/103/22.
Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу, що для цілей перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року підлягає врахуванню розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2018 року, а не 05 березня 2019 року.
Водночас, доказів видачі довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення станом на 01 січня 2018 року матеріали справи не містять.
В той же час, підставою для реалізації права позивача на перерахунок пенсії з 01 лютого 2018 року з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення може бути довідка уповноваженого органу про розмір його грошового забезпечення станом саме на 01 січня 2018 року.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 02 липня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.