П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10438/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Осіпова Ю.В. та Турецької І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2024 року (суддя Завальнюк І.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 09.04.2024) про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
04.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ПФУ, у якому просив:
- визнати протиправною дією надання відповідачем неправдивої інформації про те, що "Рішення суду, ухвалені на користь ОСОБА_1 , виконано Головним управлінням у межах повноважень", яку викладено у листі Пенсійного фонду України №2800-030203-5/11401 від 23.02.2024 року на виконання доручення Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля від 14.02.2024 року №5065/1/1-24 (вх. №108/3 від 15.02.2024) та звернення Народного депутата України ОСОБА_2 від 12.02.2024 року №3389/15-2024/32157, щодо розгляду звернення ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною дією надання відповідачем інформації про те, що "При виконанні рішення суду від 09.11.2023 враховано норми Закону України від 08.07.2011 №3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якими визначено, що розмір пенсії, який перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, не переглядається до того часу, коли він відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом. Сума доплати пенсії по перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 09.11.2023 відсутня", яку викладено у листі Пенсійного фонду України від 23.02.2024 року №2800-030203-5/11401 на виконання доручення Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля від 14.02.2024 року №5065/1 / 1 - 24 (вх. №108/3 від 15.02.2024) та звернення Народного депутата України ОСОБА_2 №3389/15-2024/32157 від 12.02.2024 року, щодо розгляду звернення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли наданню ПФУ до державних органів України неправдивої інформації про виконання Головним управлінням у межах повноважень судових рішень, які ухвалені на користь ОСОБА_1 та вчинити певні дії щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Мотивуючи своє рішення суд зазначив, що лист ПФУ (дії по його складанню) є процедурною відповіддю за результатами опрацювання доручення Прем'єр-міністра до звернення народного депутата на звернення громадянина, і не породжує правових наслідків для позивача, а тому не може бути самостійним предметом судового оскарження.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішення позивач подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки діям ПФУ, який в якості підстави правомірності своїх дій в листі від 23.02.2024 року №2800-030203-5/11401 маніпулює фактами з метою введення в оману Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля та Народного депутата України ОСОБА_2 , якими надіслані запроси від 14.02.2024 року №5065/1/1-24 (вх. №108/3 від 15.02.2024) та №338д9/15-2024/32157 від 12.02.2024 року, щодо результатів розгляду звернення ОСОБА_1 .
Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захистити у передбачений процесуальним законом спосіб.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб'єктний склад, але й їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір, тобто по відношенню до особи, яка звернулася до суду. Прийняте суб'єктом владних повноважень при виконанні управлінських функцій рішення, вчинені дії або бездіяльність безпосередньо стосуються правового статусу (прав, законних інтересів, свобод, обов'язків) цієї особи.
Як підсумок, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із правовою позицією викладеною постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17 (пункт 5.7), від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункти 28-30), від 18.09.2018 у справі №823/218/17 (пункти 24, 25), від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 02.04.2019 у справі №137/1842/16-а, від 18.12.2019 у справі №826/2323/17 (пункти 18, 19), від 13.10.2020 у справі №640/22013/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі №175/1571/15 (пункт 72), від 08.06.2022 у справі №362/643/21 (пункт 28).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 13.08.2008 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону Украйни "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Одеським окружним адміністративним судом прийняті рішення на користь ОСОБА_1 по справах №420/14939/20 від 31.03.2021, №420/7091/22 від 10.08.2022, №420/17059/22 від 06.03.2023, №420/13781/23 від 22.08.2023, №420/20528/23 від 09.11.2023, де відповідачем виступало ГУ ПФУ в Одеській області.
У зв'язку із неналежним, на переконання ОСОБА_1 , виконанням ГУПФУ вищезазначених судових рішень, 18.01.2024 він звернувся до народного депутата України ОСОБА_2 з проханням допомогти відновити його право на справедливий суд, яке включає виконання судових рішень.
24.03.2024 ОСОБА_1 отримав від Міністра соціальної політики України копію листа від 10.03.2024 №536/0/5-24/54, в якому зазначено, що це відповідь на виконання доручення Прем'єр-міністра України ОСОБА_3 від 14.02.2024 року №5065/1-24 щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 18.01.2024 року, яке надійшло від Народного депутата України ОСОБА_2 листом №338д9/15-2024/32157 від 12.02.2023 року.
Серед додатків до листа надано копію листа ПФУ, адресованого Мінсоцполітікі від 23.02.2024 №2800-0302023-5/11401 за підписом заступника голови правління ПФУ ОСОБА_4 .
Згаданим листом повідомлялося, що 30.09.2011 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Головне управління) надійшло подання управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в Одеській області від 29.09.2011 №14/1029 та від 28.04.2011 №1054 (2263) про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з повторним звільненням з органів внутрішніх справ, до якого додані заяви пенсіонера про проведення перерахунку пенсії, довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.01.2008.
Перерахунок пенсії було проведено з урахуванням норм статті 51 Закону №2262.
Доплату пенсії за період з 01.10.2010 по 31.10.2011 ОСОБА_1 виплачено в листопаді 2011 року.
На виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 у справі №2а/1570/8165/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2013, якою було зобов'язано Головне управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 13.08.2008 відповідно до подання управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29.09.2011 №14/1029 з урахуванням процентної надбавки за вислугу років у календарному обчисленні (21 рік 4 місяці 28 днів), у пільговому обчислені - 29 років 8 місяців 13 дня, проведено відповідний перерахунок пенсії заявнику.
Доплату пенсії за період з 13.08.2008 по 30.09.2010 заявнику виплачено у вересні 2016 року.
До Головного управління надійшла постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 справі №501/2380/17, згідно з якою постановлено стягнути з Головного управління суму компенсації втрати частини доходів станом на 01.02.2016.
Головним управлінням державної казначейської служби України в Одеській області повідомлено, що кошти ОСОБА_1 було перераховано на підставі виконавчого листа Іллічівського міського суду Одеської області від 09.10.2018 у справі №501/2380/17 у грудні 2019 рогу.
Крім того, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №501/2380/17 було зобов'язано Головне управління вчинити певні дії щодо розрахунку суми компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 станом на червень 2017 року.
Головним управлінням було здійснено відповідний розрахунок, згідно з яким сума компенсації становить 0,00 грн.
Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №501/3633/19 (далі - ухвала від 02.03.2020) зобов'язано виконати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №501/2180/17 та виплатити суму компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 станом на 01.06.2017 у розмірі 17138,13 грн.
Нарахована на виконання ухвали від 02.03.2020 компенсація втрати частини доходів станом на 01.06.2017 у розмірі 17138,13 грн. виплачена ОСОБА_1 у грудні 2022 року в межах бюджетних асигнувань.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 у справі №420/14919/20, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 у розмірі 16216,58 грн. без застосування обмеження її максимальним розміром та нараховано доплату за період з 01.01.2016 по 30.11.2019.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі №420/7091/22 (далі - рішення суду від 10.08.2022) ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" від І7.09.2021 №12/6-5353, виданої станом на 19.11.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Замшу №2262 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 28.02.2022.
Розмір пенсії на виконання рішення суду від 10.08.2022 обчислено у максимальному розмірі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №420/17051/21 (далі - рішення суду від 06.03.2023) Головне управління зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням рішення суду від 10.08.2022 без обмеження її максимальним розміром.
На виконання рішення суду від 06.03.2023 пенсію (з урахуванням надбавок, підвищень, інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) встановлено без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок (01.12.2019).
Пенсією в розмірі, визначеному на виконання рішення суду від 06.03.2023, ОСОБА_1 забезпечено з червня 2023 року.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 у справі №420/13781/22 (далі - рішення суду від 22.08.2023) ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення від 14.11.2022 №49/7952, виданої МВС України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі №420/9217/22, без обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії, з урахуванням індексації у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільших вразливих верст населення у 2023 році" з урахуванням інших підвищень, надбавок до пенсії, без обмеження її максимального розміру.
Пенсією в розмірі, визначеному на виконання рішення суду від 22.08.2023, ОСОБА_1 забезпечено з грудня 2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі №420/20528/23 (далі - рішення суду від 09.11.2023) зобов'язано Головне управління з 25.10.2022 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
На виконання рішення суду від 09.11.2023 до пенсії заявника встановлено вказану доплату.
При виконанні рішення суду від 09.11.2023 враховано норми Закону України від 08.07.2011 №3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якими визначено, що розмір пенсії, який перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, не переглядається до того часу, коли він відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом.
Сума доплат пенсії по перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 09.11.2023 відсутня.
Погашення заборгованості, обчисленої на виконання рішень суду, ухвалених на користь заявника, буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету, в порядку черговості.
Рішення суду, ухвалені на користь ОСОБА_1 , виконано Головним управлінням у межах повноважень.
Вважаючи, що у листі ПФУ викладена неправдива інформація про виконання ГУ ПФУ в Одеській області судових рішень №420/14939/20 від 31.03.2021, №420/7091/22 від 10.08.2022, №420/17059/22 від 06.03.2023, №420/13781/23 від 22.08.2023, №420/20528/23 від 09.11.2023, а саме: "Рішення суду, ухвалені на користь ОСОБА_1 , виконано Головним управлінням у межах повноважень", ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Позивач зокрема, наголошує, що органом державної виконавчої служби не приймалося рішень щодо закінчення виконавчих проваджень №№69905799, 70011256, 72992733, 67971840, 71743382, 73707089 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Натомість в межах виконавчих проваджень державним виконавцем приймалися постанови про накладення штрафів за невиконання судових рішень.
Підтвердженням невиконання судових рішень у повному обсязі є листи ГУ ПФУ в Одеській області, згідно з якими встановлено позивачеві борг пенсійних виплат в сумах 167299,26 грн., 17651,54 грн., 191250,36 грн., 119850,01 грн.
Таким чином позивач стверджує, що заступник голови правління ПФУ ОСОБА_5 , всупереч вимогам підпункту 1 пункту 11 Положення, свідомо надає Уряду Держави неправдиву інформацію, яка не відповідає вимогам діючого законодавства та вводить Прем'єр-міністра і Народного депутата України в оману.
Як правильно виснував суд першої інстанції, оскаржені позивачем у цій справі дії ПФУ щодо формулювань відповіді в листі від 23.03.2024 на виконання доручення Прем'єр-міністра України ОСОБА_6 від 14.02.2024 до звернення народного депутата України ОСОБА_2 від 12.02.2024 за зверненням ОСОБА_1 за своєю юридичною природою є процедурним питанням та не породжує будь-яких юридично значимих наслідків для позивача, оскільки не має впливу на його права, обов'язки та інтереси і тому не може бути самостійним предметом судового розгляду.
Частиною другою статті 124 Конституції України установлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
У контексті цих конституційних норм поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підпадають не лише під юрисдикцію адміністративних судів, а й узагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловлювала неодноразово, зокрема в постановах від 26.02.2019 у справі № 9901/787/18, від 11.03.2020 у справі № 9901/11/20, від 13.05.2020 у справі № 9901/527/19, від 12.05.2021 у справі № 9901/32/21, від 22.09.2021 у справі № 9901/144/21, від 18.08.2022 у справі № 990/94/22, від 17.11.2022 у справі № 990/116/22, від 20.07.2023 у справі № 990/80/23.
Ураховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норму пункту 1 частини першої статті 170 КАС, та зробив правильний висновок, що позов ОСОБА_1 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (як і іншого судочинства), та відмовив у відкритті провадження у справі.
Доводи позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновку суду першої інстанції та не дають підстав для оцінки ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2024, як незаконної та необґрунтованої.
У відповідь на окремі доводи апелянта про обмеження в доступі до суду колегія суддів вважає за необхідне зазначити, зокрема, що ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетятка та Шереметьєв проти України").
У пункті 53 рішення від 8 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, №93).
У рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейським Судом з прав людини наголошено, що "... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2024 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2024 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя Ю.В.Осіпов
Суддя І.О.Турецька