П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2194/24
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Дата і місце ухвалення: 07.05.2024р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
В січні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА500110/2023/000083/1 від 27.12.2023р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання укладеного з фірмою YASHASWI EISH MEAL AND OIL COMPANY» (Мангалур, Індія) зовнішньоекономічного договору (контракту) №25/05/22-94 від 25.05.2022р. в грудні 2023 року ним було імпортовано на митну територію України товар (заморожене сурими з риби мікс у вигляді фаршу, без харчових добавок та приправ), який задекларовано за основним методом визначення вартості товарів - за ціною договору. На підтвердження визначеної митної вартості надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500110/2023/000083/1 від 27.12.2023р., яким обрано другорядний метод визначення митної вартості. Таке рішення ТОВ «Аквафрост» вважає незаконним та зазначає, що у всіх наданих Митниці документах абсолютно всі числові значення зазначені однаково та немає жодних невідповідностей та розбіжностей між ними. Згідно зовнішньоекономічного договору ціна імпортованого позивачем товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, жодних витрат на пакування понесено не було, а тому ці складові не підлягають додаванню з метою визначення митної вартості товару. Митним органом не обґрунтовано, яким чином не зазначення у наданому до митного оформлення інвойсі умов оплати впливає на митну вартість товару, а така само наявність чи відсутність сертифікату виробника товару.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2024р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500110/2023/000083/1 від 27.12.2023р.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Аквафрост» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з'ясування обставин справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 07.05.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Аквафрост».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що у зв'язку з спрацюванням профілів ризику системи управління ризику щодо можливого заниження митної вартості по поданій ТОВ «Аквафрост» митній декларації, Одеською митницею встановлено, що у наданих підприємством документах містяться розбіжності, а також вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що обґрунтовано в п.33 прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів №UА500110/2023/000083/1 від 27.12.2023р. У спірному рішенні митного органу наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; до митного оформлення не надано сертифікат виробника товару; у інвойсах №YSM/EXI111/23-24 від 12.09.2023р. та №YSM/EXI138/23-24 від 30.09.2023р. не вказано умов оплати, що не відповідає п.5.3 Контракту №25/05/22-94 від 25.05.2022р.
ТОВ «Аквафрост» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач стверджує, що ним надано Митниці всі документи, які містять числові значення щодо ціни товару та підтверджують митну вартість товару відповідно до діючого законодавства. Судом першої інстанції правильно встановлено, що з наданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів, а тому ці витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню товариством з метою визначення митної вартості. Відсутність в інвойсах інформації щодо умов оплати не впливає на митну вартість товару, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 12.03.2019р. по справі №803/3649/15.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 25.05.2022р. між Компанією «YASHASWI EISH MEAL AND OIL COMPANY» (Мангалур, Індія) (Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Покупець) був укладений Контракт №25/05/22-94, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю Товар, зазначений в Інвойсі до цього Контракту, складеному на підставі письмового замовлення Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість; поставка здійснюється на адресу Покупця; Покупець приймає Товар та бере на себе зобов'язання за розрахунками з Постачальником.
На виконання умов вказаного Контракту в грудні 2023 року ТОВ «Аквафрост» імпортувало на митну територію України товар - заморожене сурими з риби мікс, глазуроване АА сорту (odonus niger, sau rida tumbil, epinephelus diacanthus, lepturacanthus savala) у вигляді фаршу, без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, без кісток, шкіри та плавців, неконсервоване, для промислової переробки дата виготовлення 09.2023р., термін придатності 2 роки, в кількості 14000 кг.
З метою митного оформлення товарів позивачем подано електронну митну декларацію №23UA500110007086U7, у якій митну вартість товарів, що імпортуються, визначено за основним методом - за ціною контракту.
Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №YSM/EXI111/23-24 від 12.09.2023р.; рахунок-фактура (інвойс) №YSM/EXI138/23-24 від 30.09.2023р.; автотранспортну накладну б/н від 18.12.2023р.; сертифікат про походження товару №ЕІС/202З/ 006/0767712А/00764745 від 13.09.2023р.; сертифікат про походження товару №ЕІС/202З/006/0824504А/0000824160 від 05.10.2023р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво LT 0340420/1786 від 18.12.2023р.; декларацію виробника б/н від 13.09.2023р.; декларацію виробника б/н від 30.09.2023р.; довідку, що підтверджує вартість перевезення товару, №1 від 22.12.2023р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №25/05/22-94 від 25.05.2022р.; договір про надання послуг митного брокера №2/23-БР від 01.01.2023р.; лист від ТОВ «Інтертранс»; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ. органами №10891170 від 26.12.2023р.
Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності. Декларанта повідомлено про необхідність надання додаткових документів, передбачених ст.53 МК України.
Листом від 27.12.2023р. декларант повідомив митний орган про надання ним всіх необхідних документів, додаткових документів надано не буде.
У зв'язку з цим, Одеською митницею видано товариству картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2023/000235.
Також, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500110/2023/000083/1 від 27.12.2023р., яким митну вартість оцінюваних товарів визначено за резервним методом. У графі 33 вказаного рішення зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:
1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) до митного оформлення були надані такі документи: товарно-транспортну накладну, сертифікат походження, декларацію виробника, ветеринарний сертифікат та інвойс. Однак, відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Контракту № 25/05/22-94 від 25.05.2022р., постачальник повинен надавати на кожну партію товару такі супровідні документи: товарно-транспортну накладну, сертифікат походження, якісний сертифікат виробника, декларацію виробника, ветеринарний сертифікат, інвойс та пакувальний лист. До митного оформлення пакувального листа та якісного сертифікату виробника надано не було, що суперечить умовам Контракту;
3) відповідно до пункту 5.3 розділу 5 контракту №25/05/22-94 від 25.05.2022р. умови оплати повинні вказуватися у інвойсі на кожну партію товару, однак у інвойсах №YSM/EXI111/23-24 від 12.09.2023р. та №YSM/EXI138/23-24 від 30.09.2023р. не вказані умови оплати, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час з урахуванням вагових характеристик є більшим та становить 2,4586 дол. США/кг (МД №UA500110/2023/2182 від 23.06.2023р.), ніж заявлено декларантом та становить 1,7588 дол. США/кг.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Не погоджуючись із правомірністю прийнятого Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів ТОВ «Аквафрост» оскаржило його в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «Аквафрост» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «Аквафрост» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UА500110/2023/000083/1 від 27.12.2023р. посилається на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань митного органу, оскільки, як слідує зі змісту п.п. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, додається до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, лише у випадку, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
За умовами пункту 6.1 Контракту №25/05/22-94 від 25.05.2022р. товари поставляються в експортній упаковці у відповідності з кожним типом товару та стандартом країни Постачальника.
Тобто, умовами Контракту передбачено покладення таких витрат як пакування, пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням саме на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару.
На користь висновку суду про те, що вартість пакування увійшла до митної вартості товару свідчать відомості графи 37 митної декларації №23UA500110007086U7, де зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару).
До того ж, поставка товару здійснювалась на умовах Інкотермс FCA.
Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FCA Інкотермс 2010 всі витрати, пов'язані з експортом до моменту поставки, оплачує продавець (мита, митне оформлення і інше). Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування та маркування товару, необхідне для перевезення товару.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додатковому підтвердженню.
Що ж до посилань митного органу на те, що до митного оформлення не було надано пакувального листа та якісного сертифіката виробника, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність чи відсутність вказаних документів жодним чином не впливає на вартість товару, оскільки вони не містять вартісних показників.
Наявність чи відсутність у інвойсах №YSM/EXI111/23-24 від 12.09.2023р. та №YSM/EXI138/23-24 від 30.09.2023р. умов оплати за товар також жодним чином не впливає на митну вартість товару, з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Колегія суддів відхиляє як безпідставні, посилання апелянта на те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) наявна інформація про те, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки: отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Матеріали справи таких доказів не містять.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20 вересня 2023 року по справі №815/5783/17.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є протиправним і підлягає скасуванню. Позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення від 07.05.2024р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 липня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук