П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 620/8481/23
Головуючий в 1 інстанції: Малих О. В. Місце ухвалення рішення: м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить:
- визнати противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України у Херсонській області щодо неврахування вислуги років на пільгових умовах у кількості 05 років 08 місяців 27 днів при розрахунку та призначенні пенсії ОСОБА_1 та невжиття заходів щодо переведення з пенсії за вислугою років на підставі п. “б” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ на пенсію за вислугою років на пенсію за вислугою років на підставі п. “а” ст. 12 цього ж Закону;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Херсонській області врахувати вислугу років ОСОБА_1 на пільгових умовах у кількості 05 років 08 місяців 27 днів, а загальну вислугу років у кількості 30 років 02 місяці 19 днів, призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з 15.05.2021 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч вимог закону відмовив йому у переведенні на інший вид пенсії за наявності достатнього стажу, безпідставно вважаючи з відсутнім 25 календарних років вислуги. Посилався на постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 року у справі № 805/3923/18-а та від 14.04.2021 року у справі № 480/4241/18.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задоволено частково.
Визнано противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області щодо неврахування вислуги років на пільгових умовах у кількості 05 років 08 місяців 27 днів при розрахунку та призначенні пенсії ОСОБА_1 та невжиття заходів щодо переведення з пенсії за вислугою років на підставі пункту “б” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ на пенсію за вислугою років на підставі пункту “а” статті 12 цього ж Закону.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області врахувати вислугу років ОСОБА_1 (на пільгових умовах у кількості 05 років 08 місяців 27 днів, та загальну вислугу років у кількості 30 років 02 місяці 19 днів.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області перевести ОСОБА_1 з 25.05.2023 року з пенсії за вислугу років відповідно до п. “б” ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ на пенсію за вислугою років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що питання розрахунку вислуги років для призначення пенсії належать до компетенції уповноважених органів міністерств і відомств, в яких проходили службу військовослужбовці та особи рядового начальницького складу. Вказує, що в Законі № 2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 25 і більше років вислуги, обчисленої | на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 25 років, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Зазначає, що редакція Порядку №393 до внесення змін передбачала зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ. Натомість, новою редакцією пункту З Порядку №393 передбачено зарахування останньої тільки для визначення розміру пенсії. Посилається на те, що станом на дату звернення Позивача із заявою щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ діяла нова редакція пункту 3 Порядку №393, то суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зарахування на пільгових умовах Позивачу 05 років 08 місяці 27 днів, до вислуги років для призначення пенсій, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 10.02.1995 року по 06.11.202015 року проходив службу в органах внутрішніх справ на атестованих посадах, у період з 18.08.2017 року по 14.05.2021 року проходив службу в Національній поліції України. Відповідно до наказу ГУНП в Сумській області № 198 о/с від 14.05.2021 року позивача було звільнено з посади начальника управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Сумській області, за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”.
Згідно вищевказаного наказу календарна вислуга позивача на 14.05.2021 року складає 24 роки 05 місяців 22 дні, з яких в ОВС - 20 років 08 місяців 26 днів, НПУ - 03 роки 08 місяців 26 днів. Інформації про наявність пільгового стажу у наказі про звільнення позивача не зазначена.
Позивачем від ГУНП в Сумській області було отримано довідку від 04.10.2022 року № 2394/12/2/01-2022 щодо наявності у нього на дату звільнення пільгової вислуги років.
Згідно зазначеної довідки позивач має пільгову вислугу років, що обраховується у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, за періоди: з 12.05.1999 року по 08.04.2010 року, з 16.06.2010 року по 29.12.2010 року (що обумовлено специфічними умовами проходження ним служби на різних посадах в органах внутрішніх справ, на підставі постанови ВРУ № 3720 від 16.12.1993 року; постанов КМУ № 497 від 22.06.2005 року та №1144 від 19.09.2007 року, а також наказів МВС України № 431 від 14.11.2007 року, №722 від 20.07.2006 року, № 366 від 01.10.2007 року), пільгова вислуга (без врахування календарної вислуги) становить 05 років 08 місяців 21 день. Позивач також має пільгову вислугу років, що обраховується у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за три місяця, за період: з 16.11.2017 року по 18.11.2017 року (що обумовлено участю позивача у антитерористичній операції, на підставі постанови КМУ № 232 від 04.06.2014 року), пільгова вислуга (без врахування календарної вислуги) становить 06 днів.
Враховуючи, що на дату звільнення з лав Національної поліції позивач проживав у м. Херсон, документи на призначення йому пенсії були направлені з ГУНП в Сумській області на адресу сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Херсонській області.
З метою з'ясування чи направлялися документи для призначення (перерахунку) пенсії позивачу, на адресу ГУНП в Херсонській області 11.04.2023 року було направлено відповідний адвокатський запит.
З відповіді ГУНП в Херсонській області від 25.04.2023 року №1061/05/19-2023 позивачем встановлено, що документи для призначення йому пенсії надійшли із ГУНП в Сумській області в ГУНП в Херсонській області 28.05.2021 року.
За інформацією ГУНП в Херсонській області, 11.06.2021 року супровідним листом № 152/19/01-2021 на адресу ГУ ПФУ в Херсонській області направлений пакет документів на призначення пенсії, оформлений відповідно до вимог постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.
З метою з'ясування чи направлялися документи для призначення (перерахунку) пенсії позивачу та отримання відповідних копій документів, на адресу ГУ ПФУ 11.04.2023 року також було направлено адвокатський запит № 155.
У зв'язку з не отриманням відповіді від відповідача, позивачем було направлено адвокатський запит № 250 від 25.05.2023 року, до якого було додатково долучено довідку ГУНП в Сумській області від 04.10.2022 року № 2394/12/2/01-2022 з інформацією про пільгову вислугу років.
Окрім прохання надати інформацію щодо розгляду його звернення, позивач просив ГУ ПФУ перевести його з пенсії за вислугою років на підставі п. “б” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) на пенсію за вислугою років на підставі п. “а” статті 12 цього ж Закону, у зв'язку з тим, що загальна вислуга років позивача (з урахуванням пільгової) становить більше 25 років.
Відповідач листом від 05.06.2023 року № 2100-0209-8/16446 повідомив позивача, що пенсію йому було призначено з 15.05.2021 року на підставі подання про призначення пенсії ГУНП № 338 від 09.06.2021 року з основним розміром 51% суми грошового забезпечення (вислуга років 26, з урахуванням трудового стажу) у розмірі 13423,28 грн.
Також позивача повідомлено, що питання розрахунку вислуги років для призначення пенсії належить до компетенції уповноважених органів міністерств і відомств, в яких проходили службу військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу. Органи Пенсійного фонду України визначають розмір пенсій на підставі документів, наданих уповноваженими органами відповідних міністерств та відомств.
Доводи позивача врахувати пільгову вислугу років для призначення пенсії, зазначену у довідці ГУНП в Сумській області від 04.10.2022 року № 2394/12/2/01-2022 та прохання перевести позивача з пенсії за вислугою років на підставі п. “б” ст. 12 Закону № 2262 на пенсію за вислугою років на підставі пункту “а” статті 12 цього ж Закону, відповідачем було залишене без уваги.
Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскільки період проходження служби позивачем за посадами та характером служби відповідає критеріям, визначеним Законами та підзаконними нормативними актами, що дають право на врахування вислуги років у пільговому обчисленні, а стаж позивача у пільговому обчисленні становить 30 років 02 місяці 19 днів, то станом на дату звільнення він має необхідний стаж для призначення пенсії за вислугою років згідно п. “а” ст. 12 Закону № 262.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі, зокрема в органах Державної кримінально-виконавчої служби України визначені Законом № 2262-ХІІ.
Пунктом «б» статті 12 (Особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону) Закону № 2262-XII визначено, що особами, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, є особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Тобто, Закон № 2262-ХІІ як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
За змістом частини 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
В свою чергу, статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (постанова від 17.07.1992р. №393).
Так, згідно з абзацом 9 підпункту "в" пункту 3 Порядку №393 (в редакції до 16.02.2022) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця у підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Ст.78 Закону України "Про національну поліцію" визначено, що до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18 зазначив наступне:
" у справі №805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 дійшов наступного висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…".
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.
Таке правове регулювання та наведена вище позиція Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Щодо календарної вислуги років:
Статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга- це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 171 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 (в редакції до 16.02.2022) полягали в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не було самостійним видом вислуги і не конкурувало з її календарним обчисленням, а було лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінювалася, а лише зараховувалася на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набувала швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ."
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 травня 2021 року у справі №140/1753/19.
Відтак, виходячи з положень статті 12 Закону №2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови №393 визначає, що певні періоди, зокрема час проходження служби у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та постановою № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
У справі, що розглядається, встановлено, що на час звільнення позивача зі служби (14.05.2021) діяла Постанова № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року, а відтак позивач має право на зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 27 березня 2024 року (справа № 160/888/23) та від 15 квітня 2024 року (справа №140/11144/23).
Судом встановлено, що на дату звільнення позивач мав вислугу 25 календарних років і більше, а саме 30 років 02 місяці 19 днів (24 роки 05 місяців 22 дні календарної вислуги + 05 років 08 місяців 27 днів пільгової вислуги).
Відтак твердження відповідача про відсутність у позивача необхідної для призначення пенсії календарної вислуги років є безпідставним.
При цьому, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідно до положень ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV переведення з пенсії за вислугу років відповідно до п. “б” ст. 12 Закону № 2262 на пенсію за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 12 Закону № 2262 повинно бути здійснено з 25.05.20223 року (з дня подання заяви).
Отже, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 липня 2024 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова