П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4816/24
Категорія:108020000 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 04.04.2024р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафрост" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
У лютому 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Аквафрост" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000017/1 від 29 січня 2024 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 МК України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. У позивача не існувало обов'язку із надання відповідачу страхового полісу або іншого доказу страхового покриття. Відповідачем не було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування та картки відмови на позивача було покладено додаткові фінансові зобов'язання у вигляді митних і інших пов'язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що на виконання вимог ст. 54 МК України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД), було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500110000532U0 від 29 січня 2024 року містились розбіжності, ознаки підробки та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позов ТОВ "Аквафрост" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000017/1 від 29 січня 2024 року.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ "Аквафрост" судовий збір в розмірі 3 028 грн.
В апеляційній скарзі Одеської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- апелянт зазначає, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500110/2024/000017/1 від 29 січня 2024 року;
- у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- до митного оформлення не було надано пакувального листа та якісний сертифікат виробника, що суперечить умовам контракту;
- відповідно п.5.3 розділу 5 контракту №25/05/22-94 від 25 травня 2022 року зазначено, що умови оплати повинні вказуватися у інвойсі на кожну партію товару, однак у інвойсі №YSM/EXI166/23-24 від 06 листопада 2023 року не вказані умови оплати, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано. Відсутні документи (договори) між одержувачем та перевізником щодо перевезення вантажу. У довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу;
- судом першої інстанції залишено поза увагою, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО "Інспектор" встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару №1 - 2,3615 дол. США/кг (МД від 23 січня 2023 року №UА500110/2023/000243), ніж заявлено декларантом 1,8058 дол. США/кг.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Між компанією "Yashaswi Fish meal and Oil Company - Branch 1", Мангалур, Індія (Постачальник) та ТОВ "Аквафрост" - (Покупець) укладений прямий зовнішньоекономічний договір (контракт) №25/05/22-94 від 25 травня 2022 року, в якому визначені загальні умови поставки товарів.
Вказаним контрактом, а саме п. 3.2 визначені умови поставки (згідно Інкотермс - 2010) кожної окремої партії товару про що обумовлюється у інвойсі до вказаного контракту. Ціна товару, узгоджена сторонами, зазначається в інвойсі чи додатках на кожну поставку товару п.4.1. контракту.
На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс №YSM/EX1166/23-24 від 06 листопада 2023 року, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару на умовах Інкотермс 2010 FCA Klaipeda (Клайпеда), Lithuania (Литва). Загальна вартість товару визначена вказаним інвойсом та складає 34 000 дол. США.
Уповноваженою особою декларанта (Позивача) - ТОВ "Інтертранс" до відділу митного оформлення № 1 м/п "Чорноморськ" Одеської митниці була подана для митного оформлення електронна митна декларація №24UA500110000532U0 від 29 січня 2024 року на товар: “заморожене сурими з риби мікс глазуроване сорт AA (odonus niger, sau rida tumbil, epinephelus diacanthus, lept uracanthus savala) у вигляді фаршу без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, без кісток, шкіри та плавців, неконсервоване для промислової переробки, дата виготовлення 09 жовтня 2023 року, термін придатності 2 роки. " Чиста вага нетто 20 000 кг.
Керуючись положеннями ст. 57 Митного кодексу України, позивачем було заявлено декларування товару за першим (основним) методом за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартістю операції), за ціною 1,8058 дол. США/кг.
На підтвердження заявленої митної вартості товару, разом з митною декларацією №24UA500110000532U0 декларантом було подано наступні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, та додаткові документи, передбачені ч.3 ст. 53, ст. 335 МК України, а саме:
Рахунок-фактура (invoice) № YSM/EX1166/23-24 від 06 листопада 2023 року;
Автотранспортна накладна (CMR) №383334 від 20 січня 2024 року;
Міжнародний ветеринарний сертифікат (Veterinarijos certifikatas) №LT0341343/89 від 20 січня 2024 року;
Сертифікат про походження товару форми А (Certificate of Origin form A) №EIC/2023/006/0946178A/00926959 від 10 листопада 2023 року;
Довідка на підтвердження транспортних витрат № б/н від 25 січня 2024 року;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) №25/05/22-94 від 25 травня 2022 року;
Договір про надання послуг митного брокера №2/24-БР від 01 січня 2024 року;
Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державним органами та підприємствами за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор режимі) №11000667 від 26 січня 2024 року;
Декларація виробника (declaration producer) від 07 листопада 2023 року.
На виконання вимог ст. 54 МК України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500110000532U0 від 29 січня 2024 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000017/1 від 29 січня 2024 року, а саме:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) слід зазначати, що до митного оформлення були надані такі документи: товарно-транспортну накладну, сертифікат походження, декларацію виробника, ветеринарний сертифікат та інвойс, однак відповідно п.1.3 розділу 1 контракту №25/05/22-94 від 25 травня 2022 року, де вказано, що постачальник повинен надавати на кожну партію товару такі супровідні документи: товарно-транспортну накладну, сертифікат походження, якісний сертифікат виробника, декларацію виробника, ветеринарний сертифікат, інвойс та пакувальний лист. До митного оформлення пакувального листа та якісний сертифікат виробника надано не було, що суперечить умовам контракту;
3) відповідно п.5.3 розділу 5 контракту №25/05/22-94 від 25 травня 2022 року зазначено, що умови оплати повинні вказуватися у інвойсі на кожну партію товару, однак у інвойсі №YSM/EXI166/23-24 від 06 листопада 2023 року не вказані умови оплати, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно ч.2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24 травня 2012 року №599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
На підставі ч.3 ст. 53 МК України, п.2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку яких товарів, митна вартість визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
Декларантом надіслано лист ТОВ "Інтертранс" від 29 січня 2024 року, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.
Отже, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ).
За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО "Інспектор" встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару №1 - 2,3615 дол. США/кг (МД від 23 січня 2023 року №UA500110/2023/000243), ніж заявлено декларантом 1,8058 дол. США/кг.
У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності ч.2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000017/1 від 29 січня 2024 року.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №24UA500110000548U0 від 29 січня 2024 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 83 968,79 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч.2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).
При цьому, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 1, п.24 ч.1 ст. 4, ст.ст. 49, 50, ч.1 ст. 51, ч.2 ст. 52, ч.ч.1, 3 ст. 53, ч.ч.1-3 ст. 55, ст. 57, ч.ч.4, 5 ст. 58, ч.3 ст. 318 МК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно п.24 ч.1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Відповідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч.2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, згідно норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000017/1 від 29 січня 2024 року, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що
1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) відповідно п.1.3 розділу 1 контракту №25/05/22-94 від 25 травня 2022 року, постачальник не надав до митного оформлення пакувального листа та якісний сертифікат виробника, що суперечить умовам контракту;
3) відповідно п.5.3 розділу 5 контракту №25/05/22-94 від 25 травня 2022 року зазначено, що умови оплати повинні вказуватися у інвойсі на кожну партію товару, однак у інвойсі №YSM/EXI166/23-24 від 06 листопада 2023 року не вказані умови оплати, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано;
5) відсутні документи (договори) між одержувачем та перевізником щодо перевезення вантажу;
6) у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу.
Так, дослідивши контракт від 25 травня 2022 року №25/05/22-94 колегією суддів встановлено, що згідно п.6.1 "товар повинен бути відправлений в експортній упаковці, що відповідає типу товару та стандарту країни постачальника"
Крім того, визначені інвойсом умови поставки FCA Інкотермс 2010, передбачають обов'язок постачальника поставити готовий товар до відправлення в місце прийому його перевізником,
Згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року, умова FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (... назва місця) означає, що товар доставляється основному перевізнику замовника до зазначеного в договорі терміналу відправлення, експортні мита сплачує продавець.
Розділом А. 9 "Перевірка упаковка маркування" Правил "Інкотермс" за умовами поставки "FCA" передбачено, продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортувания (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу.
Отже, за умовами контракту, пакування не оплачується покупцем окремо від ціни товару та відповідальність за її наявність і якість покладена на постачальника та вже включена до ціни товару, а тому зауваження відповідача щодо відсутності у поданих позивачем до митного оформлення документах будь-якої інформації щодо не включення складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів є неспроможними.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 процедура митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларант зазначає "ZZ00" (тара незворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Таким чином, у даному випадку, якщо поставка товару була здійснена у тарі постачальника, то, відповідно, її вартість також увійшла у ціну товару. Ту обставину, що поставка товару була здійснена у тарі постачальника підтверджено, крім іншого, інформацією, вказаною позивачем у графі 37 вантажної митної декларації №24UA50011000054800 від 29 січня 2024 року "ZZ00", що значить, що тара незворотна та її вартість входить у ціну товару.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 22 січня 2019 року по справі №815/6794/17, від 18 грудня 2019 року у справі №160/8775/18, від 15 червня 2021 року у справі №804/2584/16.
При цьому, жодний нормативно-правовий акт чи інший документ не передбачає необхідності зазначення у товаросупровідних документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) даних щодо включення вартості пакування, його доставці, навантаження та завантаження до ціни товару та їхній фактичний розмір, як того вимагає відповідач, саме по собі відображення таких положень у відповідному контракті є достатньою підставою для того, щоб стверджувати про включення витрат до ціни товару, адже всі товаросупровідні документи складаються на виконання умов контракту.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у митного органу відсутні будь-які підстави стверджувати, що позивачем було понесено витрати з пакування товару, а відтак і підстави витребувати документи на підтвердження таких витрат, і відповідно й обґрунтовувати ненаданням таких документів, оскільки така складова митної вартості відсутня.
Щодо не надання позивачем до митного оформлення пакувального листа та якісного сертифікату виробника, що суперечить умовам контракту, колегія суддів зазначає наступне.
Пакувальний лист за своєю формою є документом, який включає в собі інформацію про кількість товару, рід пакування, вагу брутто і нетто, кількості пакувальних місць. Зазвичай, такий лист видається в разі наявності декількох категорій товарів в транспортному засобі для їх ідентифікації. Разом з цим, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) пакувального листа.
Затвердженої форми пакувального листа та вимог щодо його заповнення законодавством України та міжнародним законодавством не передбачено, з огляду на що жодна інформація, викладена в пакувальному листі не суперечить його суті та не може слугувати підставами для сумніву.
З аналізу ч.2 ст. 53 МК України вбачається, що якісний сертифікат виробника та пакувальний лист не є первинними документом, що підтверджують митну вартість товарів та можуть бути прийняті до уваги виключно як додаткова інформація.
Таким чином, не надання позивачем до митного оформлення пакувального листа та якісного сертифікату виробника, на думку колегії суддів не може бути підставою для прийняття рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000017/1 від 29 січня 2024 року.
Стосовно відсутності у інвойсі №YSM/EXI166/23-24 від 06 листопада 2023 умов оплати, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, колегія суддів зазначає наступне.
Так, колегія суддів наголошує, що згідно п.5.4 контракту №25/05/22-94 від 25 травня 2022 року "платежі по даному контракту можуть здійснюватися як у вигляді попередньої оплати, так і з відстрочкою платежу".
Тобто, сторони вільні в виборі способу та порядку співпраці та взаємодії щодо виконання своїх зобов'язань та мають право в будь-який час вносити зміни у вже існуючі домовленості, змінювати чи доповнювати їх. Обставини здійснення платежу можуть свідчити лише про виконання зобов'язань по оплаті товару покупцем згідно умов контракту. Разом з цим, вони не можуть сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 червня 2022 року справи №460/2674/20, від 12 березня 2019 року по справі №803/3649/15, від 17 квітня 2018 року по справі №815/329/17, від 01 березня 2023 року по справі №420/18880/21.
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
З огляду на викладене, є необґрунтованим посилання митного органу, як на підставу для коригування митної вартості товару, на те, що в інвойсі №YSM/EXI166/23-24 від 06 листопада 2023 року не вказано умови оплати.
Щодо зауважень митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару, відсутності документів (договорів) між одержувачем та перевізником щодо перевезення вантажу, а також, що у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу, колегія суддів вказує наступне.
Як вбачається з митної декларації, позивач у митну вартість придбаного товару включив вартість перевезення, що підтверджується довідкою про транспорті витрати №б/н від 25 січня 2024 року, яка надавалась митному органу під час здійснення митного оформлення.
У вказаній довідці про транспортні витрати чітко зазначено, що перевезення вантажу по маршруту Klaipeda (Литва) - м. Чорноморськ (Україна), вартість перевезення з м. Клайпеда (Литва) до пункту перетину кордону Чоп (Україна) становить 80 000,00 (вісімдесят тисяч) гривень. Вартість навантажувальних робіт за рахунок відправника.
При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач помиляється вказуючи, що такими документами мають бути:
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Так, калькуляція транспортних витрат надається, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу (у даному випадку перевезення здійснюється без використання власного транспортного засобу).
Окрім того, виходячи з умов оплати, визначених п.6.2 Договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №08/01/2024 від 08 січня 2024 року - укладеного між ТОВ "Аквафрост" та перевізником - ФОП ОСОБА_1 , момент виконання зобов'язань сторін на момент розмитнення, щодо перевезення (здачі вантажу) та оплати - не настав, а тому Акт приймання-передачі наданих послуг та платіжні документи щодо правовідносин між позивачем та перевізником не можуть надаватись на час декларування товару.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відсутність вищевказаного Договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №08/01/2024 від 08 січня 2024 року в момент декларування жодним чином не впливає на числові значення складових митної вартості товару.
Згідно п.п.11, 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01 липня 2007 року №1955-IV перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Таким чином, надана позивачем міжнародна автомобільна накладна (CMR) №383334 від 20 січня 2024 року кореспондується з довідкою про транспортні витрати б/н від 25 січня 2024 року та містить ідентичні відомості щодо транспортного засобу, що не може ставити під сумнів зміст довідки.
Колегія суддів зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом ст.ст. 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23 жовтня 2021 року у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до митного органу надано міжнародну ТТН (CMR) №383334 від 20 січня 2024 року та довідку про транспорті витрати №б/н від 25 січня 2024 року, в яких відображено маршрут та вартість перевезення за маршрутом, марка та номер автомобіля, який здійснював перевезення.
Тобто, вказані документи ідентифікують їх належність до конкретної партії перевезення.
З огляду на викладене, довід митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо цієї складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими.
За встановленими у цій справі обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим ч.3 ст. 53 МК України.
Такий підхід відповідача суперечить нормам ст. 53 КАС України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.000724.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "Аквафрост".
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 02 липня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.