П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 522/24325/23-Е
Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.,
повний текст судового рішення
складено 27.03.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій щодо відмови провести перевірку та зобов'язання провести перевірку, -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перевірки щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ст.172-14 КУпАП України начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 та виконавця ОСОБА_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) провести перевірку за заявою від 18.11.2023 року ОСОБА_1 за результатами якої вирішити питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ст.172-14 КУпАП України начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 та виконавця ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що на підставі звернення від 14.11.2023 року за №М/11111/22 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 та виконавця Віталія Думікова, 18.11.2023 року додому до позивача прийшли працівники поліції, які повідомили, що його необхідно примусово доставити, як громадянина, що вчинив адміністративне правопорушення за статтями 210 (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку), 210-1 (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачу ще 25.05.2023 року було видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 , в якому зазначено, що позивача взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 та що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», то позивач вважає, що вказані посадові особи умисно перевищили службові повноваження та вчинили адміністративне правопорушення передбачене 17214 КУпАП України. У зв'язку з цим, 18.11.2023 року позивачем були направлені відповідні заяви до ІНФОРМАЦІЯ_6 про перевищення вказаними військовими службовим особами влади чи службових повноважень. 22.12.2023 року позивачем було отримано відповідь від 28.11.2023 року №5937 від ІНФОРМАЦІЯ_7 , відділу запобігання вчиненню, виявленню і припиненню кримінальних правопорушень в якій було зазначено, що відповідно до ст.7 Закону України «Про звернення громадян» Ваші заяви направлені за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки ним зазначено про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 17214 КУпАП України працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , але замість проведення перевірки, було надано відписку, перевірку проведено не було, а заяву про вчинення адміністративного правопорушення без будь-яких пояснень було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_8 при тому, що до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_8 не входить складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 28.12.2023 року матеріали адміністративного позову передані за відсутністю на розгляд Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року прийнято до провадження адміністративну справу №522/24235/23-Е та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
07.02.2024 року за вхід. №ЕС/5617/24 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час перевірки за заявою ОСОБА_1 щодо проведення перевірки щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ст.172-14 КУпАП України начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 та виконавця ОСОБА_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести повторну перевірку за заявою від 18.11.2023 року ОСОБА_1 , яка надійшла на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 08.01.2024 року за вх.№217 з урахуванням викладених ним обставин, за результатами якої вирішити питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ст.172-14 КУпАП України начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 та виконавця Віталія Думікова.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про уточнення позовних вимог за вхід. №ЕС/5617/24 від 07.02.2024 року та заява повернута особі, яка її подала.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, саме в позовній заяві позивач визначає ті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які, на думку позивача, порушують його права, законні інтереси, і які складають предмет адміністративного спору.
Зі змісту мотивувальної та прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 , яку розглянув по суті суд першої інстанції, чітко вбачається, що позивач не погоджується з діями відповідача по направленню його заяви від 18.11.2023 року щодо неправомірних дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 та виконавця Віталія Думікова, на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_8 , і саме ці дії відповідача, на думку позивача, свідчать про відмову відповідача розглянути та вирішити вказану заяву від 18.11.2023 року по суті.
Колегія суддів зазначає, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог за вхід. №ЕС/5617/24 від 07.02.2024 року, і така ухвала позивачем не оскаржена, і заперечення на таку ухвалу не наведені у поданій позивачем апеляційній скарзі.
Таким чином, предметом оцінки судом у даному спорі мають бути лише дії відповідача по направленню заяв позивача від 18.11.2023 року за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_8 , безвідносно до обґрунтованості чи необґрунтованості змісту таких заяв.
Обставини, які стосуються предмета даного спору, полягають в наступному.
18.11.2023 року позивачем на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено заяву про проведення перевірки та притягнення до адміністративної відповідальності за ст.17214 КУпАП начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та виконавця ОСОБА_4 .
Листом №5937 від 28.11.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено ОСОБА_1 , що його заяви від 18.11.2023 року направлені для розгляду до ІНФОРМАЦІЯ_9 за належністю, згідно ст.7 ЗУ «Про звернення громадян».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що саме у начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 наявні повноваження щодо притягнення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 до дисциплінарної та адміністративної відповідальності, у разі встановлення в діях останнього відповідних правопорушень, а тому відповідач правомірно направив заяви ОСОБА_1 від 18.11.2023 року, в порядку ст.7 Закону України «Про звернення громадян», до ІНФОРМАЦІЯ_9 для розгляду по суті, про що позивача було повідомлено листом за вих. №5937/1 від 28.11.2023 року.
Також суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення навів наступні обставини, які стосуються проведення відповідачем перевірки за заявою позивача 12.01.2024 року вх. №413 щодо можливих неправомірних дій з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- 12.01.2024 року позивачем на адресу Міністерства оборони України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, копія: ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено заяву про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 провести перевірку за заявою від 18.11.2023 року;
- ІНФОРМАЦІЯ_3 надано доручення начальнику відділення Військової служби правопорядку ( АДРЕСА_2 ) №808/1/416 щодо організації проведення перевірки ІНФОРМАЦІЯ_10 для з'ясування питань щодо знаходження ОСОБА_1 на військовому обліку та чи дійсно ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу;
- листом №4/323 від 12.01.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 25.05.2023 року. ОСОБА_1 на підставі його заяви від 21.11.2023 року №10778 та наданих ним документів дійсно надана відстрочка від призову за мобілізацією на підставі ст.23 частини 1 абзацу 6 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- 13.01.2024 року начальником відділення Військової служби правопорядку військової частини НОМЕР_1 направлено Доповідь Командиру військової частини НОМЕР_1 , в якій повідомлено, що в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 25.05.2023 року. На підставі заяви ОСОБА_1 та наданих ним документів дійсно надана відстрочка від призову за мобілізацією на підставі ст.23 частини 1 абзацу 6 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». У додатках зазначено заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 20.11.2023 р., посвідчення НОМЕР_3 , свідоцтво про шлюб, медичний висновок №95, індивідуальна програма інваліда №81/23, пояснення від 12.01.2024 року;
- 11.01.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено доручення №808/1/418 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання інформації про військовий облік ОСОБА_1 та наявність інформації щодо підстав для надання відстрочки, щодо обставин вручення повістки ОСОБА_1 та його відмови, а також направлення листа до органів поліції щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- 15.01.2024 року за №М/459 надійшов лист ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (вхід.№501 від 15.01.2024 року), в якому викладено обставини щодо ОСОБА_1 , та долучені пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , надані 15.01.2024 року офіцеру відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 капітану ОСОБА_8 ;
- 16.01.2024 року начальник відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень - заступник начальника Південного ТУ ВСП направив рапорт з пропозицією закрити перевірку, оскільки в діях працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні ознаки вчинення адміністративних або кримінальних правопорушень;
- листом №241 від 16.01.2024 року Південне ТУ ВСП повідомило ОСОБА_1 , що в результаті перевірки встановлена відсутність в діях працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 ознак вчинення адміністративних або кримінальних правопорушень. Також повідомлено, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_10 не були внесені зміни до системи «Оберіг» та станом на 15.01.2024 року ОСОБА_1 рахується таким, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації. У зв'язку з чим, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 направлено службовий лист з зобов'язанням щодо внесення змін посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_10 до системи «Оберіг».
Однак, враховуючи визначений у позовній заяві предмет даного адміністративного спору, висновки відповідача за результатами проведеної ним перевірки заяви позивача від 12.01.2024 року вх.№413, не відносяться до предмету даного спору і в позовній заяві такі висновки позивачем не оспорювались.
В апеляційній скарзі апелянт не наводить жодних спростувань тих доводів суду першої інстанції, якими суд обґрунтував свій висновок про правомірність направлення його заяв від 18.11.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_9 для розгляду по суті.
В той же час, апелянт навів доводи на спростування висновків суду першої інстанції відносно результатів проведеної відповідачем перевірки за заявою позивача від 12.01.2024 року вх. №413 щодо можливих неправомірних дій з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які, як вказано вище, не стосуються предмету даного спору, і відповідно не підлягають оцінці в рамках даного апеляційного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно частини 5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Оскільки вимоги апеляційної скарги стосуються скасування рішення суду першої інстанції в цілому та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів в рамках даного апеляційного провадження надає оцінку висновку суду першої інстанції про правомірність направлення заяв ОСОБА_1 від 18.11.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_9 для розгляду по суті, оскільки саме такий висновок був покладений судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Як слідує зі змісту заяви ОСОБА_1 від 18.11.2023 року в адрес ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач вказував на вчинення начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_9 та виконавцем ОСОБА_10 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-14 КУпАП України.
Обґрунтовуючи висновок про те, що розгляд такої заяви повинен здійснювати начальник ІНФОРМАЦІЯ_9 , суд першої інстанції послався на наступні нормативні положення.
Законом України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» визначено, що Військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.
Серед основних завдань Служби правопорядку є, зокрема, виявлення причин, передумов і обставин кримінальних та інших правопорушень, вчинених у військових частинах та на військових об'єктах; запобігання вчиненню і припинення кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України (ст 3 Закону).
Права і функції Служби правопорядку визначені ст. 7 розділу ІІ Закону, якою передбачено, що військовослужбовцям Служби правопорядку під час виконання покладених на них завдань надається право:
7) складати протоколи про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців у випадку та в порядку, передбачених законами України, а також у разі вчинення адміністративних правопорушень іншими особами, зазначеними в пункті 2 цієї статті;
8) у випадках та в порядку, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про такі адміністративні правопорушення.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем прийнято рішення про направлення заяв ОСОБА_1 від 18.11.2023 року, в порядку ст.7 Закону України «Про звернення громадян», до ІНФОРМАЦІЯ_9 для розгляду по суті, про що було повідомлено позивача листом за вих. №5937/1 від 28.11.2023 року.
Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача щодо правомірності направлення заяв ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 з огляду на наступне.
Відповідно до ст.84 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 року №551-XIV - прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до п.1 розділу III «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608 - рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Відповідно до п.2 розділу І «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року №329 (далі-Інструкція) - протокол про військове адміністративне правопорушення (далі-протокол) щодо військовослужбовця (військовозобов'язаного) мають право складати командири (начальники) військових частин (військових навчальних закладів, установ) (далі - військова частина) щодо підлеглих військовослужбовців (військовозобов'язаних), у тому числі тимчасово;
командири (начальники) підрозділів, які уповноважені на те командиром (начальником) військової частини, щодо підлеглих військовослужбовців (військовозобов'язаних), у тому числі тимчасово.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції - протокол про правопорушення, передбачені статтями 172-10-172-20 КУпАП, складається - командиром (начальником) військової частини або уповноваженим ним командиром підрозділу (далі - уповноважена посадова особа військової частини) у разі виявлення ним безпосередньо факту вчинення підлеглим військовослужбовцем (військовозобов'язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб.
На підставі наведених нормативних положень, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що оскільки у начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 наявні повноваження щодо притягнення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 до дисциплінарної та адміністративної відповідальності, у разі встановлення в діях останнього відповідних правопорушень, а право передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про такі адміністративні правопорушення передбачено і ст.7 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», який є спеціальним законом для відповідача, відсутня протиправність дій Південного ТУ ВСП щодо відмови позивачу у проведенні перевірки.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що до повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 віднесено розгляд матеріалів щодо вчинення підпорядкованими йому військовослужбовцями адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-14 КУпАП України, та додатково зазначає наступне.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції протокол про правопорушення, передбачені статтями 172-10-172-20 КУпАП, складається:
- командиром (начальником) військової частини або уповноваженим ним командиром підрозділу (далі - уповноважена посадова особа військової частини) у разі виявлення ним безпосередньо факту вчинення підлеглим військовослужбовцем (військовозобов'язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб;
- уповноваженою посадовою особою органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ у разі виявлення нею безпосередньо факту вчинення військовослужбовцем (військовозобов'язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб.
Уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов'язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов'язаному), який притягується до адміністративної відповідальності.
Такі положення Інструкції узгоджуються з тими положеннями КУпАП, що визначають осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст.172-14 КУпАП України.
Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 172-4 - 172-20.
Статтею 255 КУпАП визначений наступний осіб які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст.172-14 КУпАП України:
уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків;
- прокурор;
- командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів).
Таким чином, проводити перевірку за заявою позивача від 18.11.2023 року в адрес ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-14 КУпАП України, та складати протокол про адміністративне правопорушення за цією статтею КУпАП мають право як командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів), так і уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Підтвердженням такого висновку є факт проведення відповідачем перевірки за заявою позивача від 12.01.2024 року вх. №413 щодо можливих неправомірних дій з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Надаючи оцінку правомірності направлення відповідачем заяв ОСОБА_1 від 18.11.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_9 для розгляду по суті, колегія суддів виходить з положень ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Отже, направлення відповідачем заяв ОСОБА_1 від 18.11.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_9 могло бути правомірним лише в тому випадку, якщо б відповідач не мав повноважень на проведення перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення за фактом вчинення військовослужбовцями адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-14 КУпАП України, але, як зазначено вище, відповідач мав такі повноваження.
Такий висновок узгоджується з наведеними вище положеннями пункту 1 розділу ІІ Інструкції стосовно права командира (начальника) військової частини та уповноваженої посадової особи органу управління Служби правопорядку на складання протоколу про правопорушення, передбачені статтями 172-10-172-20 КУпАП, у разі виявлення ним безпосередньо факту вчинення підлеглим військовослужбовцем (військовозобов'язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб.
Таким чином, виходячи з положень ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» та пункту 1 розділу ІІ Інструкції, направлення відповідачем заяв ОСОБА_1 від 18.11.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_9 не може вважатися правомірним, а тому позовні вимоги щодо оскарження таких дій відповідача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 по направленню до ІНФОРМАЦІЯ_8 заяви ОСОБА_1 від 18.11.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ст.172-14 КУпАП України начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 та виконавця ОСОБА_3 .
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести перевірку за заявою позивача від 18.11.2023 року за результатами якої вирішити питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ст.172-14 КУпАП України начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 та виконавця Віталія Думікова, то колегія суддів вважає недоцільним застосування такого способу захисту права позивача, оскільки, як доведено матеріалами справи, фактично відповідач провів таку перевірку за заявою позивача від 12.01.2024 року вх.№413, про що повідомив позивача листом від 16.01.2024 року №241/1.
Наведені позивачем в апеляційній скарзі заперечення проти результатів проведеної відповідачем перевірки за його заявою від 12.01.2024 року вх.№413 щодо можливих неправомірних дій з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , не спростовують самого факту проведення такої перевірки.
Незгода позивача з результатами такої перевірки може бути підставою для звернення позивача до суду з відповідними позовними вимогами.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
За правилами ст.139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги як за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року - скасувати.
Прийняти по справі нову постановою, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 по направленню до ІНФОРМАЦІЯ_8 заяви ОСОБА_1 від 18 листопада 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ст.172-14 КУпАП України начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 та виконавця Віталія Думікова.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 38 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька