П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/13824/23
Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.,
повний текст судового рішення
складено 14.03.2024, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до адміністративного суду із вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у вигляді непроведення розслідування щодо обставин отримання 10.02.2023 року на території Херсонської області під час виконання бойового завдання травми у вигляді загального переохолодження тіла, що спричинило захворювання, яке відповідає діагнозу: «Вертеброгенна торакалгія без радикулопатії. Хронічна холодова сенсорна нейропатія малогомілкового та великогомілкового нервів»;
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2008 № 402;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування щодо обставин отримання 10.02.2023 року на території Херсонської області під час виконання бойового завдання травми (поранення, контузії, каліцтва) у вигляді загального переохолодження тіла, що спричинило захворювання, яке відповідає діагнозу: «Вертеброгенна торакалгія без радикулопатії. Хронічна холодова сенсорна нейропатія малогомілкового та великогомілкового нервів»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт щодо проведення службового розслідування обставин отримання травми, а також про видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), пояснення ОСОБА_1 і документи, які підтверджують перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні і постановлений діагноз.
В обґрунтування заявлених позовних вимог було зазначено, що під час виконання бойового завдання отримав загальне переохолодження тіла, що у подальшому спричинило виникнення захворювання: «Вертеброгенна торакалгія без радикулопатії. Хронічна холодова сенсорна нейропатія малогомілкового та великогомілкового нервів». Після отримання травми позивач звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою щодо видачі йому довідки про обставини травми з метою проведення службового розслідування щодо обставин отримання травми. Відповідач відмовив позивачу у видачі довідки про обставини травми та не вчинив жодних дій щодо проведення службового розслідування обставин отримання травми 10.02.2023 року. ВЧ НОМЕР_1 зазначає про неможливість проведення службового розслідування, оскільки позивач перебував у відрядженні до ВЧ НОМЕР_1 , і на момент звернення вже повернувся з відрядження до ВЧ НОМЕР_2 . До того ж, позивач позбавлений можливості отримати додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. у зв'язку з пораненням, оскільки така винагорода виплачується на підставі довідки про обставини травми.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.03.2021 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з січня 2020 року проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 .
У період перебування з 21.12.2022 року до 06.03.2023 року у відрядженні у ВЧ НОМЕР_1 позивач 10.02.2023 року виконував бойове завдання, під час якого отримав загальне переохолодження тіла.
18.05.2023 року, 28.05.2023 року, 13.06.2023 року представник позивача звертався до відповідача із заявами про видачу довідки про обставини травми.
Листом від 31.05.2023 року відповідач надав відповідь та повідомив, що у зв'язку з поверненням із відрядження до ВЧ НОМЕР_2 позивачу для отримання довідки про обставини травми необхідно звернутись із рапортом до цієї частини.
04.07.2023 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 зі скаргою на бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , в якій просив видати довідку про обставини травми.
03.08.2023 року представник позивача звернувся до Командування Сил територіальної оборони ЗСУ із адвокатським запитом щодо розгляду скарги від 04.07.2023 року.
04.08.2023 року представник позивача звернувся до Генерального штабу ЗСУ зі скаргою на бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 .
Листом від 09.08.2023 року відповідач надав відповідь на запит від 03.08.2023 року та повідомив про відсутність підстав для видачі довідки про обставини травми, оскільки ОСОБА_1 перебував у відрядженні у ВЧ НОМЕР_1 . У період з 10.02.2023 року до 07.03.2023 року позивач до медичної частини за направленням на лікування не звертався, службове розслідування про отримання ним поранення не проводилось та відповідний наказ командира військової частини не видавався.
15.08.2023 року представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_2 із запитом, до якого долучено рапорт позивача щодо видачі довідки про обставини травми.
Листом від 19.08.2023 року ВЧ НОМЕР_2 надала відповідь, якою повідомлено позивача про те, що направлено запит до ВЧ НОМЕР_1 щодо отримання молодшим сержантом ОСОБА_1 довідки про обставини травмування.
Відповідно до довідки військово - лікарської комісії від 22.08.2023 року №5962 молодшому сержанту військової служби ОСОБА_1 проведено медичний огляд та встановлено діагноз: Вертеброгенна торакалгія без радикулопатії. Хронічна холодова сенсорна нейропатія малогомілкового та великогомілкового нервів.
У період з 18.05.2023 року до 18.07.2023 року ВЧ НОМЕР_1 проведено службове розслідування з метою з'ясування причин, умов та обставин втрати військового майна військовослужбовцями, зокрема ОСОБА_1 , за результатами якого позивач не підлягає для притягнення до матеріальної відповідальності.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно відмовив позивачу як у видачі довідки про обставини травми, так і в проведенні розслідування щодо обставин отримання позивачем травми 10.02.2023 року на території Херсонської області під час виконання бойового завдання.
Апелянт з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з тих підстав, що до завершення відрядження позивача до ВЧ НОМЕР_1 останні не виказував скарг на погіршення стану здоров'я у тому числі і в наслідок перенесеного загального переохолодження тіла, а такі скарги з'явились у позивача лише після завершення відрядження до ВЧ НОМЕР_1 , що, на думку апелянта, виключає наявність у відповідача обов'язку як по видачі довідки про обставини травми, так і по проведенню розслідування щодо обставин отримання позивачем травми, оскільки такі повноваження має командир військової частини НОМЕР_2 , де позивач продовжив проходити службу після завершення відрядження до ВЧ НОМЕР_1 .
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Наказом Міністерства оборони України №332 від 27.10.2021 року затверджена Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, вказаним наказом (надалі - Інструкція №332).
Згідно п.1 розділу І Інструкції №332, ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.
Відповідно до п.3 розділу І Інструкції №332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після одноразового (протягом не більше однієї доби) впливу на військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби шкідливих факторів середовища фізичного, біологічного та хімічного характеру (в тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).
Як вбачається з матеріалів справи, і не заперечується сторонами, під час перебування у відрядженні у ВЧ НОМЕР_1 позивач 10.02.2023 року виконував бойове завдання, під час якого отримав загальне переохолодження тіла.
Даний факт підтверджується також долученими до справи відомостями з витягу з журналу бойових дій за 10.02.2023 року, за підписом командира ВЧ НОМЕР_1 та начальника штабу цієї частини, відповідно до яких 10.02.2023 року о 21.20 під час ротації на острів Великий Потьомкін затонув човен з навісним двигуном, внаслідок чого загинули військовослужбовці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та отримали поранення ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (а.с.68).
Відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції №332 Командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний, зокрема, вчинити такі дії:
- якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв'язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;
- протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;
- забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв'язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
На підставі наведених положень Інструкції №332 та з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів того, що затоплення човна під час ротації на острів Великий Потьомкін, яке відбулось 10.02.2023 року о 21.20, внаслідок чого загинуло троє військовослужбовців та отримали поранення двоє військовослужбовців, у тому числі і позивач, було наслідком саме бойового ураження або дій з боку противника, колегія суддів вважає, що у командира ВЧ НОМЕР_1 виник обов'язок по призначенню комісії з розслідування даного нещасного випадку.
Не проведення командиром ВЧ НОМЕР_1 розслідування обставин вказаного нещасного випадку свідчить про бездіяльність відповідача, що, в свою чергу, доводить обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання такої бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача провести таке розслідування.
Що стосується позовних вимог в частині відмови відповідача у видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2008 року №402, та в частині зобов'язання відповідача надати таку довідку, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закону №2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Згідно із ч.1 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 3 ст.16-3 Закону №2011-XII визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 (далі - Порядок №975) передбачено, що у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках, зокрема, від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Положеннями п.11 Порядку №975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності додає уповноваженому органу, зокрема, документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
До того ж, відповідно до п.1.1 глави 1 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п.21.7 розділу 21 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Суд першої інстанції вірно зазначив, що наявність довідки про обставини травми є підставою для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням. Крім того, за відсутності довідки про обставини травми позивач позбавлений можливості належним чином пройти військово-лікарську експертизу та медичний огляд щодо встановлення причинного зв'язку поранення, оскільки постанова ВЛК про причинний зв'язок приймається до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми.
Форма довідки про обставини травми затверджена в Додатку №5 Положення №402 і містить наступні графи для заповнення: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові; рік народження; «дата одержання»: вказати вид, характер і локалізацію поранення, травми, контузії, каліцтва; «За обставин»: докладно вказати, за яких обставин, під час виконання робіт, де, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного сп'яніння чи ні тощо; підстава: наказ командира (начальника) військової частини; «Видана для пред'явлення»: назва закладу, організації, куди надається довідка; «Командир (начальник) військової частини»: військове звання, підпис, прізвище, ініціали.
Тобто, вказана довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачена додатком 5 до Положення №402, складається на підставі наказу командира (начальника) військової частини та в ній вказується вид, характер травми, та обставини, і повинна містити в собі ті обставин отримання травми (поранення, контузії, каліцтва), які встановлені за результатами розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно, оскільки обов'язок по проведенню розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 10.02.2023 року, покладений Інструкцією №332 на командира ВЧ НОМЕР_1 , то і видача позивачу довідки про обставини травми, яка передбачена Положенням №402, також має здійснюватися командиром ВЧ НОМЕР_1 .
Як вже зазначено вище, 18.05.2023 року, 28.05.2023 року, 13.06.2023 року представник позивача звертався до відповідача із заявами про видачу довідки про обставини травми, яку отримав позивач 10.02.2023 року в результаті переохолодження, що спричинило захворювання, яке відповідає діагнозу: «Вертеброгенна торакалгія без радикулопатії. Хронічна холодова сенсорна нейропатія малогомілкового та великогомілкового нервів», однак відповідач таку довідку ні позивачу, ні його представнику не видав.
Враховуючи, що у відповідача існує законодавчо визначений обов'язок оформити та видавати позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка передбачена додатком 5 до Положення №402, колегія суддів також погоджується з обґрунтованістю рішення суду першої інстанції в частині задоволення тих позовних вимог, які стосуються відмови відповідача у видачі позивачу такої довідки.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія