П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11587/22
Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 , а саме:
- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , за період з 01 серпня 2016 року по 01 березня 2019 року, індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року і березень 2018 року;
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , за період з 01 серпня 2016 року по 01 березня 2019 року, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2023 року частково задоволено позовні вимоги, а саме:
- визнано протиправними дії щодо виплати не в повному розмірі індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01 серпня 2016 року по 01 березня 2019 року, включно;
- зобов'язано нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, за період з 01 серпня 2016 року по 01 березня 2019 року включно.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про зобов'язання апелянта здійснити нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, за період з 01 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, так як судом не враховано вимог спеціального законодавства, що регулювало спірні правовідносини, а також факту відсутності у апелянта кошторисних призначень для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у відповідному періоді.
В свою чергу, починаючи з 01 березня 2018 року, апелянт вважає, що ним належним чином здійснювалось нарахування та виплата позивачу індексація грошового забезпечення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, індексація грошових доходів позивачу, за період служби з 01 серпня 2016 року по 01 березня 2019 року, не нараховувалась та не виплачувалась.
В свою чергу, позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату індексації грошового забезпечення за відповідний період служби.
Проте, листом Військовій частині НОМЕР_1 від 01 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви позивача.
Не погоджуючись з бездіяльністю суб'єкта владних повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як позивач мав право на отримання більшого розміру індексації грошового забезпечення у відповідному періоді, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно ч. 6 ст. 5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно п. 5 Порядку (у редакції постанови КМУ № 1013 від 09 грудня 2015 року, який застосовується з 01 грудня 2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин судом апеляційної інстанції перевіряється правомірність бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, за період служби з 01 серпня 2016 року по 01 березня 2019 року.
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, як зазначено вище, з 01 грудня 2015 року змінилось нормативне регулювання спірних правовідносин.
Тобто, з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Між тим, пунктом 3 постанови КМУ від 07 листопада 2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
При цьому, вказана схема посадових окладів військовослужбовців діяла до вступу в дію постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців (підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулось 01 березня 2018 року) та видання наказу МВС України від 06 березня 2018 року № 179 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій».
Тому, колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги суб'єкта владних повноважень про те, що у межах спірних правовідносин обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача має здійснюватися наростаючим підсумком з січня 2016 року, та як останній місяць підвищення посадового окладу позивача за його посадою є січень 2008 року.
З іншого боку, у зв'язку з підвищенням з березня 2018 року посадового окладу позивача, колегія суддів вважає, що з відповідного місяця змінився базовий місяць для нарахування індексації.
В свою чергу, сторонами у справі не заперечується того, що позивачу не нараховувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням у якості базового місяця січня 2008 року.
Тому, з метою належного захисту прав позивача, з урахуванням визначеного у позовних вимогах періоду служби, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
З іншого боку, щодо бездіяльності суб'єкта владних повноважень при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 01 березня 2019 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, із системного аналізу пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що відповідною нормою врегульовано виплату індексації-різниці, право на яку виникає у особи в тому випадку, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
При цьому, нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Тому, враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, колегія суддів вважає, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Між тим, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
В свою чергу, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, суб'єкту владних повноважень належало вирішити питання наявності у позивача право на отримання суми індексації-різниці.
При цьому, сторонами у справі не заперечується, що суб'єктом владних повноважень не нараховувався та не виплачувався позивачу відповідний вид індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 01 березня 2019 року.
Тому, колегія суддів вважає, що позивач у спірному періоді має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у межах визначеного позивачем періоду проходження служби.
З іншого боку, колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги про те, що позивач не оскаржував наказ про своє звільнення з військової служби, а як наслідок не має права на отримання спірних сум індексації грошового забезпечення, так як вказані обставини жодним чином не обмежують права позивача на звернення до суду з позовом про стягнення невиплаченої частини грошового забезпечення, без обмеження будь-яким строком звернення до суду (за нормативного регулювання, що діяло на момент звернення позивача до суду).
При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не допущено порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи, а як наслідок прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Військову частину НОМЕР_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян