02 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/28966/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Щербака А.А., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2024, (суддя суду першої інстанції Лозцька І.О.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/28966/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
06.11.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління Держаної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 27.07.2023 року №Ф-23329-0436 У в сумі 2 283,74 грн.;
- зобов'язати Головне управління Держаної податкової служби у Дніпропетровській області вилучити з інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховані податковим органом грошові зобов'язання з єдиного внеску у загальному розмірі 2 283,74 грн.
В обґрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що контролюючим органом необґрунтовано було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.07.2023 року №Ф-23329-0436У, оскільки позивачка перебуває в трудових відносинах і сплату ЄСВ провадить роботодавець.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 16.02.2024 позовну заяву задовольнив. Визнав протиправною і скасував вимогу Головного управління Держаної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 27.07.2023 року №Ф-23329-0436 У в сумі 2 283,74 грн. Зобов'язав Головне управління Держаної податкової служби у Дніпропетровській області вилучити з інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховані податковим органом грошові зобов'язання з єдиного внеску у загальному розмірі 2 283,74 грн. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду в частині розподілу судових витрат позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила, скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в частині розподілу судових витрат та прийняти нову постанову про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що для отримання кваліфікованої правничої допомоги позивачем укладено договір №01/11-23 про надання правової допомоги з адвокатом Чапалою Ю.О. В рамках цього договору станом на момент подання клопотання про відшкодування судових витрат позивачем було отримано послуги з надання правової допомоги в розмір 6 000 грн, зокрема: аналіз документів щодо суті спору, вивчення та аналіз судової практики, підготовка та обґрунтування правової позиції - 1000 грн, підготовка позовної заяви - 4000 грн, підготовка відповіді на відзив - 1000 грн. На підтвердження понесених витрат позивачем до суду подано відповідні первинні документи. Фактична сплата за надані послуги відбудеться після набрання законної сили рішенням. На думку позивача, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що розмір витрат на правничу допомогу в цій справі є завищеним, та має становити 800 грн. Позивач також зазначає, що суд не вправі зменшувати розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи.
Відповідач також не погодився з рішенням суду в частині розподілу судових витрат та звернувся з апеляційною скаргою. Просить суд рішення у відповідній частині скасувати та прийняти нову постанову про відмову в стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 800 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу не надано жодних доказів, які б підтверджували надання правничої допомоги на відповідну суму. Також, відповідач зазначає, що справа № 160/28966/23 перебувала на розгляді в суді першої інстанції та була розглянута в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відтак враховуючи категорію справи, розмір витрат на правничу допомоги - 800 грн є неспівмірним із складністю справи. Дана справа є типовою, відтак підготовка заяв та проведення юридичних консультацій не потребують значних зусиль.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції восстановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.11.2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Чапала Ю.О. укладено договір про надання правової допомоги №01/11-23. Адвокат, відповідно до пункту 1.1. Договору, зобов'язується надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах будь-якої спеціалізації та інстанції (місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді) у справі щодо оскарження про визнання протиправної та скасування вимоги про сплату боргу від 27.07.2023 №Ф-23329-0436У.
Відповідно до пункту 4 вартість винагороди адвоката складає 6000 грн., за результатами надання юридичної допомоги складається акт, в якому зазначається зміст та обсяг наданих адвокатом послуг.
Згідно до пп.4,3 сплата адвокатської винагороди здійснюється протягом 5 днів з дня набрання судовим рішенням у справ законної сили.
Відповідно до актів здачі-приймання робіт від 06.11.2023 та від 28.11.2023 адвокатом надано позивачці наступні послуги:
- аналіз документів щодо суті спору, вивчення та аналіз судової практики, підготовка та обґрунтування правової позиції - 1000 грн.
- підготовка позовної заяви - 4000 грн.
- підготовка відповіді на відзив - 1000 грн.
Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що судові витрати, які заявлені до стягнення позивачем, не відповідають складності справи та обсягу виконаних робіт, відтак судом зменшено розмір витрат.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Разом з тим, як вбачається зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19) за касаційною скаргою на додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, в розумінні норм пунктів 4, 6, 9 частини 1 статті 1, статті 19, частин 3 і 5 статті 27, статті 30 Закону №5076-VI, пункту 28 Правил адвокатської етики, додаткова винагорода адвокату за досягнення мети представництва інтересів особи у вигляді прийняття позитивного судового рішення у справі є складовою частиною гонорару адвоката, у випадку, якщо така визначена сторонами у договорі про надання правової допомоги. При цьому не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату такого «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже відповідно до наведених позицій Великої Палати Верховного Суду ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Так, згідно з актами здачі-приймання робіт від 06.11.2023 та від 28.11.2023 адвокатом надано позивачці наступні послуги:
- аналіз документів щодо суті спору, вивчення та аналіз судової практики, підготовка та обґрунтування правової позиції - 1000 грн.
- підготовка позовної заяви - 4000 грн.
- підготовка відповіді на відзив - 1000 грн.
Також, позивач у своїй заяви про стягнення судових витрат зазначає, що його представником було сплачено за послуги АТ «Укрпошта» за отримання відзив відповідача, який здійснив відправку поштового відправлення за рахунок отримувача. Витрати, пов'язані із розглядом справи склали 36 грн. У зв'язку з наведеним позивач просив суд стягнути вказані витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підтвердження оплати послуг поштового зв'язку позивачем до суду першої інстанції було надано відповідну довідку АТ «Райфайзен Банк» №1835280593.
З приводу видів послуг наданих адвокатом позивачу в цій справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що така послуга як аналіз документів щодо суті спору, вивчення та аналіз судової практики, підготовка та обґрунтування правової позиції є фактично складовою послуги подготовка позовної заяви, адже сам по собі наліз документів та судової практики не є доцільним.
Колегія суддів зазначає, що адміністративна справа розглядалася судом першої інстанції в порядку письмового провадження без виклику сторін, предмет спору в цій справі є типовим, існує усталена судова практика Верховного Суду щодо вирішення таких спорів. Таким чином, підготування позовної заяви та відповіді на відзив у цій справі не є складним та затратним за часом.
Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 800 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг), а тому підлягають стягненню з відповідача.
Водночас колегія суддів зазначає, в силу приписів ч. 1, 4 ст. 138 КАС України, розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що витрати по сплаті послуг поштового зв'язку за отримання відзиву відповідача є витратами, пов'язаними з вчиненням інших дій (отримання відзиву необхідне для подання відповіді на відзив), необхідних для розгляду справи.
Таким чином, витрати у розмірі 36 грн підлягають стягненню з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи не вирішив питання стосовно обґрунтованості стягнення на користь позивача інших витрат у розмірі 36 грн, в тексті рішення не відображені обставини стосовно заявлення таких сум до відшкодування, а заява позивача не в цій частині не вирішена.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції шляхом викладення мотивувальної частини рішення суду в частині вирішення питання про стягнення судових витрат в редакції цієї постанови, також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне доповнити резолютивну частину рішення суду першої інстанції абзацом наступного змісту: « Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) інші витрати, пов'язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у розмірі 36,00 грн.» В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляціну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 в адміністративній справі №160/28966/23 - змінити шляхом викладення мотивувальної частини рішення суду в частині вирішення питання про стягнення судових витрат в редакції цієї постанови.
Доповнити резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 в адміністративній справі №160/28966/23 абзацом такого змісту: « Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) інші витрати, пов'язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у розмірі 36,00 грн.»
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 в адміністративній справі №160/28966/23 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.А. Щербак
суддя А.В. Шлай