02 липня 2024 року м. Дніпросправа № 280/9627/23
(суддя Чернова Ж.М., м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №280/9627/23 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 16 листопада 2023 року звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду | (контролю) у Запорізькій області згідно з яким, просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області №356350 від 17.04.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 51000 гри.
Позов обґрунтовано тим, що позивач не є перевізником у спірних правовідносинах, та відповідач не встановив хто є перевізником у спірних відносинах та безпідставно притягнув позивача до відповідальності.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено, що саме позивач надавав послуги з перевезення вантажів як суб'єкт господарювання. Також, судом прийнято до уваги й те, що на підставі договору оренди транспортних засобів №2/1205 від 12.05.2021 автомобіль DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки BERGER (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) був переданий в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРОМ ТРАНС». Зазначене також підтверджується Актом приймання-передачі транспортних засобів від 12.05.2021.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржила його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач є належним перевізником у спірних правовідносинах. При цьому, скаржник зазначає про те, що товаро-транспортна накладна №539230 від 02.02.2023 року заповнена без дотримання вимог законодавства. Договір оренди транспортного засобу під час перевірки не надавався.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ФОП ОСОБА_1 з 02.10.2014 зареєстрований як фізична особа - підприємець, основним видом діяльності якого є: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
Позивач є власником автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BERGER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.43).
03.03.2023 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області проводилась рейдова перевірка наділянні 338 км + 250 м а/д Н-09 Мукачеве-Львів.
Відповідно до п.3, 4 Порядку №422 був зупинений транспортний засіб марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп BERGER номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №348724 від 03.03.2023, яким зафіксовано порушення, передбачене п.22.5 ПДР України: перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритних норм більше 30%, перевищення склало 30,76%, а також перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів роздруківки з цифрового тахографу, а саме відсутня або не використовується особиста картка водія, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.17 ч.1 перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритних норм більше 30% при перевезенні подільного вантажу без відповідного дозволу; абз.3 ч.1 перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів роздруківки з цифрового тахографу (а.с.39, зворот).
Згідно з актом №348724 від 03.03.2023, проведено перевірку транспортного засобу марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп BERGER номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що належить ОСОБА_1 .
17.04.2023 року відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №356350, за порушення вимог статі 48 Закону України «Про автомобільній транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з автомобільного перевізника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000 грн (а.с.39).
Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення
суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються: Законами України «Про дорожній рух», Законом України «Про автомобільний транспорт», Законом України «Про автомобільні дороги» та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, (надалі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до підпунктів 1 пункту 1 Положення №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно з підпункту 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
З оскаржуваної постанови вбачається, що адміністративно-господарська санкція застосована до позивача у зв'язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, відповідальність за що передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 вказаного Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом абзацу 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
Відповідно до положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. № 1567 процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
З аналізу наведеного вбачається, що у разі надання послуг з перевезень пасажирів або вантажів без оформлення документів, перелік яких встановленим чинним законодавством, до автомобільних перевізників застосовуються відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб, який став об'єктом перевірки, а саме: транспортний засіб марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп BERGER номерний знак НОМЕР_2 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_1 (а.с. 43).
Під час складання акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №348724 від 03.03.2023 року була використана товарно - транспортна накладна № 539230 від 02.02.2023 року в якій графа «автомобільний перевізник» не заповнена (а.с.44).
Тобто, із вищезазначеної накладної неможливо встановити той факт, що у спірних відносинах перевізником була інша особа, ніж власник транспортного засобу - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що під час складання акта проведення перевірки відповідачу не було надано договір оренди транспортного засобу укладеного між позивачем та іншою особою або пояснень щодо його наявності.
Також, як правильно звернув увагу представник відповідача в апеляційній скарзі, позивачем не було надано суду передбачені Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоанспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів… від 11.08.2010 року № 379 тимчасового реєстраційного документа який би підтверджував передачу позивачем транспортного засобу в оренду іншій особі.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначений обов'язок відповідач виконав.
Зважаючи на те, що із вищезазначеної накладної неможливо встановити той факт, що у спірних відносинах перевізником була інша особа, ніж фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , оскільки графа «автомобільний перевізник» товарно - транспортної накладної № 539230 від 02.02.2023 року не заповнена, а її заповнення залежить виключно від волі позивача; договір оренди перевіряючим особам не надавався; та відсутність передбаченого законодавством реєстраційного документа на підтвердження наявності обставин передачі транспортного засобу позивача в оренду іншій особі, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваної постанови та як наслідок необхідності її скасування.
Отже, на думку колегії суддів підстави для задоволення позову відсутні, оскаржена постанова відповідача прийнята на підставі, у спосіб та у межах повноважень відповідача, є правомірною та скасуванню не підлягає.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови, про відмову у задоволені позову.
Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №280/9627/23 - скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволені позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 02 липня 2024 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.А. Шальєва