Справа № 314/5419/23
Провадження № 1-кп/314/252/2024
02.07.2024 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12023082210000523 від 16.08.2023 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: с.Петро-Свистунове Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, який має неповну середню освіту, неодружений, на утриманні дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
15.08.2023, приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, що прилягає до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ФОП «Скрипник» по АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи умисно, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, кулаком правої руки наніс ОСОБА_5 близько трьох ударів в область голови спереду, та, не зупиняюсь на досягнутому, під час того, як останній, знаходячись на землі в лівобічному положенні, наніс ще близько п'яти ударів правою ногою в область тулуба, в результаті чого, спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, закритого перелому кісток носу, перелому кісток лицевого черепу, гемосиносу ЗТГК, емфіземи обличчя, шиї, правої половини грудної клітини Гемопневмотораксу праворуч, травматичного розриву селезінки, гематоми лівої долі печінки, гемоперигонеуму 1 ступеню, гемарогічного шоку 1 ступеню, правобічного пневматораксу, контузії правої легені, перелому 7,8,9 ребер справа, які відповідно до висновку судово-медичного експерта поділяються на: травма в області голови - ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я, травма грудної клітки та черевної порожнини - як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, в результаті чого потерпілий з вказаними тілесними ушкодженнями був госпіталізований до лікарні.
Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, або інший розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним в скоєнні інкримінованого йому злочину в повному обсязі, погодився з кваліфікацією своїх дій за ч.1 ст. 121 КК України та пояснив, що він знає потерпілого не дуже добре, бачив його до 15.08.2023 разів десять. У нього трапилася ситуація, коли потерпілий продав йому телефон, пояснивши, що це його. Але потім з'ясувалося, що телефон потерпілому йому не належав. Він, ОСОБА_3 , повернув телефон власниці і вимагав від потерпілого віддати йому сплачені гроші.
15.08.2023, близько 18-00 години він сидів разом із своєю співмешканкою та сусідом в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розташованому в с.Матвіївка, і випивали. Туди зайшов потерпілий ОСОБА_6 , і між ними виник словесний конфлікт. Потім потерпілий дістав з рюкзака кухонний ніж і накинувся на нього. У ході боротьби він намагався забрати у потерпілого ніж, але поранився лезом. На цьому сварка припинилася, і ОСОБА_7 нібито заспокоївся.
Після цього він разом із співмешканкою пішов до ставка, туди пішов і потерпілий, і в них знову зав'язався конфлікт, у результаті якого він ударив приблизно 3 рази потерпілого кулаком правої руки в голову, і останній упав. Після цього він ударив потерпілого правою ногою в правий бік теж три рази. Потерпілий залишився лежати, а він пішов до тещі.
О 22-00 годині за ним приїхали працівники поліції.
Він дуже шкодує про те, що сталося. Після того він допомагав потерпілому продуктами харчування, претензій до нього потерпілий не має.
З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням висновку експертизи та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечили. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз'яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім повного визнання своє вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина в скоєнні кримінального правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується дослідженим у судовому засіданні висновком експерта, який узгоджується із поясненнями обвинуваченого.
Так, висновком експерта № 2118п від 01.11.2023 встановлено, що фіксувати зовнішні ушкодження, або наслідки їх загоювання не виявилось можливим із-за неявки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на огляд експерта.
За даними медичної документації, при надходженні ОСОБА_5 до стаціонару виявлена гематома м'яких тканин обличчя та діагностовані: ЗЧМТ. Закритий перелом кісток носу. Перелом кісток лицьового черепа. Гемосинус ЗТГК. Емфізема обличчя, шиї, правої половини грудної клітини Гемопневмоторакс праворуч. Травматичний розрив селезінки. Гематома лівої долі печінки. Гемоперитонеум 1 ст. Геморагічний шок 1 ст. Правобічний пневмоторакс. Контузія правої легені. Перелом 7, 8, 9 ребр справа. Травма грудної клітки в пізньому посттравматичному періоді ускладнилась лівобічною пневмонією.
Ушкодження утворились за типом тупої травми в термін, що не суперечить зазначеному в постанові та медичній документації.
Травма голови кваліфікується як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я, більш як 21 доба ( згідно п. 2.2.2 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6), травма грудної клітки та черевної порожнини - як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя ( згідно п 2.1.3 л/ та о/ вище зазначених правил).
У разі неявки потерпілого на огляд та відсутності детального опису зовнішніх ушкоджень в медичному закладі, судити про кількість та локалізацію травматичних впливів не виявляється можливим, проте враховуючи ушкодженні ділянки тіла ( голова, грудна клітка та живіт), найменша кількість травмуючих впливів склала близько трьох - чотирьох.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч.1 ст. 121 КК України.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке відповідно до ч. 5 ст.12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, раніше не судимий, за медичною допомогою до лікарів нарколога і психіатра не звертався, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі вищевикладеного, суд вважає що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, проте із здійсненням контролю за поведінкою обвинуваченого з боку органів з питань пробації, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді мінімального строку позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням положень ст. 75 КК України, тобто без реального відбування покарання та покладення обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Обрана міра покарання на думку суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Витрати, пов'язані із залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, відсутні.
Відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому, гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).
Отже, речові докази по даному кримінальному провадженню, а саме: гумові капці чорного кольору, кепку чорного кольору, ніж кухонний, пару гумових капців сірого кольору, шорти темно-синього кольору, футболку білого кольору необхідно повернути власникам.
Крім того, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати арешти речей, накладені ухвалами слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.08.2023.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично зявлятись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у справі, передані до схову камери зберігання речових доказів ВнП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області:
- гумові капці чорного кольору, кепку чорного кольору, ніж кухонний - повернути власнику, ОСОБА_5 , при відмові отримати - знищити;
- пару гумових капців сірого кольору, шорти темно-синього кольору, футболку білого кольору - повернути власнику, ОСОБА_3 , при відмові отримати - знищити.
Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.08.2023 напару гумових капців сірого кольору,шорти темно-синього кольору,футболку білого кольору, гумові капці чорного кольору, кепку чорного кольору, ніж кухонний.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_8
02.07.2024