Іменем України
"02" липня 2024 р. Справа153/791/24
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , непрацюючої, громадянки України, за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 306102 від 02.05.2024, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 16.04.2024 ухилилася від виконання батьківських обов'язків, передбачених законодавством, щодо належного виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання 16.04.2024 о 21 годині була госпіталізована до Могилів-Подільської ЦРЛ із діагнозом «алкогольне отруєння», що могло призвести до тяжких наслідків.
ОСОБА_1 на виклик суду не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Відповідно до статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.184 КУпАП не належать до категорії справ, які розглядаються за обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому є підстави для розгляду справ у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 150 СК України до кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини, забезпечення належних умов виховання дитини.
Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, статтею 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі серії ВАД № 306102 від 02.05.2024, були надані такі докази: копія рапорта; письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; копія паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , серія НОМЕР_1
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Дослідивши вищевказані докази, суд не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки у протоколі точно не зазначено, який саме із обов'язків, передбачених ст. 150 СК України не виконує правопорушник. Також матеріали справи не містять доказів, що вказана подія відбулась внаслідок недбальства або винної поведінки ОСОБА_1 , чи вона свідомо нехтувала своїми обов'язками, які б можна було розцінювати як не виконання нею своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини. Перебування дитини старше 16 років у медичній установі у зв'язку з алкогольним отруєнням, не може розцінюватися як ухилення батьків від виконання своїх обов'язків.
В рішеннях Європейського суду з прав людини, як приклад у справі «Карелін проти Росії», зазначається, що винність особи у скоєнні правопорушення має доводитись у суді. Суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про те, що провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 184, 221, 283, 284 ч.1 п.1 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Р.В. Швець