02 липня 2024 р. Справа № 440/602/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2024, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, повний текст складено 21.02.24 у справі №440/602/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії, з якої сплачено єдиний соціальних внесок, у розмірі 16732,94 грн. на підставі довідки від 20.08.2021 №85, виданої ГУНП в Полтавській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії, з якої сплачено єдиний соціальних внесок, у розмірі 16732,94 грн. на підставі довідки від 20.08.2021 №85, виданої ГУНП в Полтавській області.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при призначенні йому пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ безпідставно не врахувало розмір усіх додаткових складових грошового забезпечення для нарахування пенсії, що зазначені у довідці ГУНП в Полтавській області від 20.08.2021 №85.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 року у справі №440/602/24 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі його адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років, з врахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії, з якої сплачено єдиний соціальний внесок в розмірі 16 732, 94 грн. згідно довідки від 20.08.2021 №85, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржуване рішення суду прийняте з істотними порушеннями норм права та підлягає скасуванню у повному обсязі. Наводить доводи щодо невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно витлумачив норми матеріального права. Наводить доводи щодо незаконності і необґрунтованості рішення суду першої інстанції. Вважає, що він має правові підстави для перерахунку та виплати йому пенсії за вислугу років з врахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії в розмірі 16 732, 94 грн., згідно довідки виданої Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просило залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 №440/602/24 без змін.
На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є пенсіонером Національної поліції, з 12.08.2021 отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області (а.с.18).
Пенсія за вислугу років позивачу обчислена з розрахунку 70% грошового забезпечення у загальному розмірі 13541,37 грн. (а.с.18).
Позивач, вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не враховано усі додаткові складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, у грудні 2023 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.
Листом від 18.12.2023 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії, з якої сплачено єдиний соціальних внесок, у розмірі 16732,94 грн. на підставі довідки від 20.08.2021 №85, виданої ГУНП в Полтавській області, звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення вимог позивача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ст.102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ) особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі по тексту - Порядок №3-1).
Пунктом 7 Порядку №3-1 передбачено, що для призначення пенсії за вислугу років подаються такі документи, зокрема, грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Так, предметом спірних відносин у даній справі є питання правомірності бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії, з якої сплачено єдиний соціальних внесок, у розмірі 16732,94 грн. на підставі довідки від 20.08.2021 №85, виданої ГУНП в Полтавській області.
Згідно копії протоколу про призначення позивачу пенсії за вислугу років встановлено, що розмір пенсійної виплати обчислений виходячи з грошового забезпечення, що становить 13 541,37 грн. та включає: посадовий оклад - 2400,00 грн., оклад за спеціальним званням - 2200,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 2300,00 грн., щомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (у т.ч., надбавка за специфічні умови проходження служби - 40% та премія - 36,735%) - 6641,37 грн. (а.с.18).
Так, звертаючись із вимогами у даній справі, ОСОБА_1 вважав, що для призначення йому пенсії за вислугу років пенсійний орган мав врахувати щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення у розмірі 16732,94 грн., як зазначено у довідці ГУНП в Полтавській області від 20.08.2021 №85 (а.с.21).
Однак, колегія суддів вважає такі доводи позивача помилковими та необґрунтованими, оскільки зазначена у згаданій довідці сума, з якої сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі 16 732,94 грн., є сумою доданків всіх видів грошового забезпечення (у т.ч., посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років), яким був забезпечений позивач на дату звільнення з Національної поліції.
При цьому, до додаткових видів грошового забезпечення у вищезгаданій довідці віднесено у розмірі 2760,00 грн. та премію у розмірі 3881,37 грн. (а.с.21).
Саме суму доданків цих додаткових видів грошового забезпечення і було враховано відповідачем під час призначення позивачу пенсії за вислугу років (2760,00 грн. + 3881,37 грн. = 6641,37 грн.) (а.с.18).
При цьому, відомості про інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) у довідці ГУНП в Полтавській області від 20.08.2021 №85 відсутні.
Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з дати її призначення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 16732,94 грн.
З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги позивача про те, що він має правові підстави для перерахунку та виплати йому пенсії за вислугу років з врахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії в розмірі 16 732, 94 грн., згідно довідки виданої Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області, є такими, що суперечать наведеним вище висновкам суду.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, було доведено (доказано) правомірність власної бездіяльності, що є предметом оскарження у даній справі.
При цьому, незважаючи на те, що наведеною вище нормою КАС України визначено обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність, як в даному випадку, своєї бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов'язку, передбаченого ч.1 ст.77 КАС України довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Всупереч наведеному вище, позивачем не було доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Наявність інших додаткових видів грошового забезпечення, ніж премія і надбавка за специфічні умови проходження служби, що в сумі складали би 16732,94 грн. позивачем не доведено і доказів їх виплат не надано.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем у даній справі вимоги є безпідставними, а відтак погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Оскільки дана справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №440/602/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський