02 липня 2024 р. Справа № 440/11656/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2024, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава, повний текст складено 05.04.24 у справі № 440/11656/23
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (надалі за текстом також - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області), в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 16.06.2023 за №00051, №00052, №00053, №00054, №00055 та №00056.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 16 червня 2023 року №00051, №00052, №00053, №00054, №00055, №00056.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6441,60 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене за неповного з'ясування обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції залишено без належної уваги, що здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про рекламу не є перевіркою діяльності суб'єкта господарювання та не підпадає під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Звертає увагу, що приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду у справах № 826/24133/15 та № 810/3148/17, проте, на думку відповідача, такі не є обов'язковими для судів, а лише мають враховуватися ними. Вказує, що судом першої інстанції під час розгляду справи заперечення відповідача не досліджувалися, правової оцінки таким судом не надано.
За результатами апеляційного розгляду ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та у ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції підтверджено, що 23.05.2023 службовою особою ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу №00036, згідно з яким при здійсненні 23.05.2023 контрольних заходів щодо дотримання суб'єктами господарювання законодавства про рекламу виявлено розповсюдження у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 , внутрішньої реклами пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння ІQOS та lil SOLID; спеціального кольорового оформлення сигаретного боксу із зображеннями ІQOS та lil SOLID з написом: "Так, тут продаються стіки для ІQOS та lil SOLID TOGETNER FORWARD. Не виключає усіх ризиків. Аерозоль містить нікотин, що викликає залежність. Тільки для використання повнолітніми", чим порушено абзац 4 частини першої статті 22 Закону України "Про рекламу" та частину першу статті 6 Закону України "Про рекламу". Словосполучення "ІQOS TOGETNER FORWARD" з англійської мови перекладається українською мовою як "ІQOS РАЗОМ ВПЕРЕД". Вислів: "ІQOS TOGETNER FORWARD", який використовується у рекламі, не зареєстрований Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності "УКРПАТЕНТ" як знак для товарів і послуг, та у базі даних Державного реєстру торговельних марок відсутній /а.с. 105/.
24.05.2023 відповідачем прийнято рішення №00036 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно розповсюджувача реклами ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) /а.с. 106/.
Відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 за №693 "Про порядок накладення штрафів за порушення законодавства України про рекламу" відповідач звернувся до позивача із повідомленням-вимогою від 26.05.2023 за №01-2/1916/05, в якому зазначив про необхідність надання на розгляд справи, який відбудеться 16.06.2023 о 10 год 00 хв, пояснення, інформації щодо вартості розповсюдженої реклами (у тому числі договір на виготовлення, встановлення і розміщення реклами, акти виконаних робіт та документи щодо оплати виготовлення, розміщення, встановлення і розповсюдження реклами (макет, квитанції, платіжні доручення про сплату тощо), копію свідоцтва (витягу, виписки) з Єдиного державного реєстру при проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця, юридичної особи. Попередив, що відповідно до частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн), а згідно із частиною сьомою статті 27 Закону України "Про рекламу" у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вказаного Закону, накладається штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /а.с. 107/.
16.06.2023 на засіданні стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, у зв'язку з неподанням ФОП ОСОБА_1 у встановлений строк інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, а також за розповсюдження реклами з порушенням вимог Закону України "Про рекламу" в частині її змісту, вартість якої неможливо встановити, вирішено внести на розгляд керівництву ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області попередні висновки та матеріали справи для прийняття рішення про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1700,00 грн за порушення частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу", а також рекомендувати керівництву управління прийняти рішення про накладення штрафу на розповсюджувача реклами ФОП ОСОБА_1 у розмірі 5083,00 грн - відповідальність, яка передбачена частиною сьомою статті 27 Закону України "Про рекламу" /а.с. 108-111/.
Як наслідок, 16.06.2023 ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області відносно ФОП ОСОБА_1 прийняло:
- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №00051, яким за неподанням інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, що є порушенням частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу", накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700,00 грн /а.с. 112/;
- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №00052, яким за розповсюдження реклами з порушенням вимог Закону України "Про рекламу" в частині її змісту, вартість якої неможливо встановити, що є порушенням частини сьомої статті 27 Закону України "Про рекламу", накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 5083,00 грн /а.с. 113/.
Поряд з цим 23.05.2023 службовою особою ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу №00037, згідно з яким при здійсненні 23.05.2023 контрольних заходів щодо дотримання суб'єктами господарювання законодавства про рекламу виявлено розповсюдження у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 , внутрішньої реклами пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння ІQOS; спеціального кольорового оформлення сигаретного боксу із зображеннями ІQOS з написом: "Новий ІQOS ORIGINALS. Тільки разом. Тільки ІQOS. Тільки Україна. Не виключає усіх ризиків. Аерозоль містить нікотин, що викликає залежність. Тільки для використання повнолітніми", чим порушено абзац 4 частини першої статті 22 Закону України "Про рекламу" /а.с. 115/.
24.05.2023 відповідачем прийнято рішення №00037 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно розповсюджувача реклами ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) /а.с. 116/.
Відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 за №693 "Про порядок накладення штрафів за порушення законодавства України про рекламу" відповідач звернувся до позивача із повідомленням-вимогою від 26.05.2023 за №01-2/1915/05, в якому зазначив про необхідність надання на розгляд справи, який відбудеться 16.06.2023 о 10 год 00 хв, пояснення, інформації щодо вартості розповсюдженої реклами (у тому числі договір на виготовлення, встановлення і розміщення реклами, акти виконаних робіт та документи щодо оплати виготовлення, розміщення, встановлення і розповсюдження реклами (макет, квитанції, платіжні доручення про сплату тощо), копію свідоцтва (витягу, виписки) з Єдиного державного реєстру при проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця, юридичної особи. Попередив, що відповідно до частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн), а згідно із частиною сьомою статті 27 Закону України "Про рекламу" у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вказаного Закону, накладається штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /а.с. 117/.
16.06.2023 на засіданні стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, у зв'язку з неподанням ФОП ОСОБА_1 у встановлений строк інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, а також за розповсюдження реклами з порушенням вимог Закону України "Про рекламу" в частині її змісту, вартість якої неможливо встановити, вирішено внести на розгляд керівництву ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області попередні висновки та матеріали справи для прийняття рішення про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1700,00 грн за порушення частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу", а також рекомендувати керівництву управління прийняти рішення про накладення штрафу на розповсюджувача реклами ФОП ОСОБА_1 у розмірі 5083,00 грн - відповідальність, яка передбачена частиною сьомою статті 27 Закону України "Про рекламу" /а.с. 118-120/.
Як наслідок, 16.06.2023 ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області відносно ФОП ОСОБА_1 прийняло:
- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №00053, яким за неподанням інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, що є порушенням частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу", накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700,00 грн /а.с. 121/;
- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №00054, яким за розповсюдження реклами з порушенням вимог Закону України "Про рекламу" в частині її змісту, вартість якої неможливо встановити, що є порушенням частини сьомої статті 27 Закону України "Про рекламу", накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 5083,00 грн /а.с. 122/.
Також, 23.05.2023 службовою особою ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу №00038, згідно з яким при здійсненні 23.05.2023 контрольних заходів щодо дотримання суб'єктами господарювання законодавства про рекламу виявлено розповсюдження у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 , внутрішньої реклами пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння ІQOS; спеціального кольорового оформлення сигаретного боксу із зображеннями ІQOS з написом: "Ми любимо жовті. Ми з ІQOS. Ми з України! ІQOS TOGETNER FORWARD. Не виключає усіх ризиків. Аерозоль містить нікотин, що викликає залежність. Тільки для використання повнолітніми", чим порушено абзац 4 частини першої статті 22 Закону України "Про рекламу" та частину першу статті 6 Закону України "Про рекламу". Словосполучення "ІQOS TOGETNER FORWARD" з англійської мови перекладається українською мовою як "ІQOS РАЗОМ ВПЕРЕД". Вислів: "ІQOS TOGETNER FORWARD", який використовується у рекламі, не зареєстрований Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності "УКРПАТЕНТ" як знак для товарів і послуг, та у базі даних Державного реєстру торговельних марок відсутній /а.с. 124/.
24.05.2023 відповідачем прийнято рішення №00038 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно розповсюджувача реклами ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) /а.с. 125/.
Відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 за №693 "Про порядок накладення штрафів за порушення законодавства України про рекламу" відповідач звернувся до позивача із повідомленням-вимогою від 26.05.2023 за №01-2/1914/05, в якому зазначив про необхідність надання на розгляд справи, який відбудеться 16.06.2023 о 10 год 00 хв, пояснення, інформації щодо вартості розповсюдженої реклами (у тому числі договір на виготовлення, встановлення і розміщення реклами, акти виконаних робіт та документи щодо оплати виготовлення, розміщення, встановлення і розповсюдження реклами (макет, квитанції, платіжні доручення про сплату тощо), копію свідоцтва (витягу, виписки) з Єдиного державного реєстру при проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця, юридичної особи. Попередив, що відповідно до частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн), а згідно із частиною сьомою статті 27 Закону України "Про рекламу" у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вказаного Закону, накладається штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /а.с. 126/.
16.06.2023 на засіданні стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, у зв'язку з неподанням ФОП ОСОБА_1 у встановлений строк інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, а також за розповсюдження реклами з порушенням вимог Закону України "Про рекламу" в частині її змісту, вартість якої неможливо встановити, вирішено внести на розгляд керівництву ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області попередні висновки та матеріали справи для прийняття рішення про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1700,00 грн за порушення частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу", а також рекомендувати керівництву управління прийняти рішення про накладення штрафу на розповсюджувача реклами ФОП ОСОБА_1 у розмірі 5083,00 грн - відповідальність, яка передбачена частиною сьомою статті 27 Закону України "Про рекламу" /а.с. 127-130/.
Як наслідок, 16.06.2023 ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області відносно ФОП ОСОБА_1 прийняло:
- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №00055, яким за неподанням інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, що є порушенням частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу", накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700,00 грн /а.с. 131/;
- рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №00056, яким за розповсюдження реклами з порушенням вимог Закону України "Про рекламу" в частині її змісту, вартість якої неможливо встановити, що є порушенням частини сьомої статті 27 Закону України "Про рекламу", накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 5083,00 грн /а.с. 132/.
Позивач не погодилася з оскаржуваними рішеннями ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 16.06.2023 за №00051, №00052, №00053, №00054, №00055, №00056, у зв'язку з чим звернулася до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 проведений ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області контрольний захід не є правомірним, а тому дійшов висновку про те, що рішення, прийняті за результатом такого заходу, підлягають скасуванню.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за №667 (надалі - Положення, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про рекламу" передбачено, що інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, яка розміщується чи розповсюджується на території України, зазначається виключно у гривні.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про рекламу" розміщення внутрішньої реклами погоджується лише з власником місця її розташування або з уповноваженою ним особою. При погодженні розміщення внутрішньої реклами втручання у форму та зміст реклами забороняється.
Забороняється розміщення внутрішньої реклами у приміщеннях державних органів та органів місцевого самоврядування, дошкільних навчальних закладах, середніх загальноосвітніх школах та спеціалізованих загальноосвітніх закладах освіти.
Ця заборона не поширюється на соціальну рекламу.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про рекламу" відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні:
у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про рекламу" вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
Частиною шостою статті 27 Закону України "Про рекламу" встановлено, що за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України "Про рекламу" у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" 5 квітня 2007 року за №877-V (надалі - Закон №877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Частиною першою статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Як убачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 16.06.2023 за №00051, №00052, №00053, №00054, №00055 та №00056, позивач посилається на те, що дії відповідача при прийнятті рішень про накладення штрафних санкцій не відповідали законодавству, оскільки здійснювалися поза межами Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Діяльність відповідача по контролю за дотриманням позивачем законодавства про рекламу і виявлені відповідачем в процесі цієї діяльності порушення є формою державного нагляду (контролю), а відповідач є державним органом, який підпадає під сферу дії та зобов'язаний дотримуватися приписів вищезазначеного Закону України.
Натомість відповідач стверджує про правомірність прийнятих рішень з огляду на те, що Закон України "Про рекламу" не регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, а визначає засади рекламної діяльності, а саме, відносини, що виникають в процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Норми Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюються на здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері реклами.
Отже, питання про застосування права в цій справі полягає у тому, чи поширюються на правовідносини у сфері контролю за дотриманням законодавства України про рекламу приписи Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V (далі - Закон України №877-V).
Колегія суддів зазначає, що у постанові від 23.09.2021 у справі №826/24133/15, предметом спору в якій було питання правомірності рішення Держспоживінспекції України від 21.09.2015 за №0005 про накладення штрафу за порушення ст. 22 Закону України "Про рекламу", щодо зазначеного питання Верховним Судом сформовано такі висновки:
"Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР), "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон № 877-V), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок №693)".
Отже, Верховний Суд визнав, що на правовідносини у сфері контролю реклами та накладення штрафу за порушення статтею 22 Закону України "Про рекламу" поширюється, зокрема, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, з огляду на те, що такі висновки є застосовними до справи, що розглядається.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з цим відповідно до преамбули Закону України № 877-V, він визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Таким чином предметом правового регулювання цього Закону є відносини у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Незважаючи на те, що іншими законами та підзаконними актами, що діяли раніше, було врегульовано наглядові та контрольні правовідносини, з дня набрання чинності Законом №877-V саме він підлягає застосуванню як спеціальний.
Водночас Закон № 877-V у статті 2 передбачає коло правовідносин, на які його дія не поширюється.
Перелік наглядових та контрольних правовідносин, на які не поширюється дія Закону №877-V, є вичерпним.
Норми вказаного Закону не містять обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу.
Водночас Закон України "Про рекламу" не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу. Ці правовідносини можуть бути врегульовані виключно законом (п. 4 ст. 1 Закону № 877-V).
Тож посилання відповідача на Порядок № 693 як підставу здійснення контролю за додержанням законодавства про рекламу, є помилковим.
До того ж, Порядок № 693 регулює порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, а не відносини у сфері державного нагляду (контролю).
Зважаючи на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що діяльність відповідача з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже відповідач зобов'язаний дотримуватися вимог Закону № 877-V.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.06.2022 у справі № 810/3148/17, яка в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з огляду на приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007, проведений ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області контрольний захід не є правомірним, а тому оскаржувані рішення контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню.
Отже, судом першої інстанції зроблено обґрунтований і законний висновок про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності доводів, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Колегія суддів не вбачає підстав для розгляду інших доводів скарги щодо неправильного з'ясування судом першої інстанції суті порушень, оскільки встановлення факту неправомірності проведеного ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області контрольного заходу є достатньою підставою для скасування рішень контролюючого органу за наслідками цієї перевірки, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.05.2020 у справі № 818/532/16.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 у справі № 440/11656/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова