м. Вінниця
02 липня 2024 р. Справа № 120/3703/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області (далі - відповідач, Кузьминецький ПАЛ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм Вінницької області, в порушення приписів Закону України "Про доступ до публічної інформації", надано відповідь не по суті запиту. Таку відповідь відповідача від 19.03.2024 вих. №166 ОСОБА_1 вважає протиправною відмовою у наданні запитуваної інформації. Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено строки розгляду запиту на інформацію.
Ухвалою від 01.04.2024 судом відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, вищезазначеною ухвалою встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Зокрема, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву відповідач не подав. Копія ухвали про відкриття провадження доставлена в електронний кабінет Кузьминецького ПАЛ - 01.04.2024 о 20:45 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем доводи, суд встановив, що 05.03.2024 позивач звернувся до Кузьминецького ПАЛ із запитом на інформацію (зареєстрований у відповідача за вх. № 40 від 05.03.2024), в якому просив на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про інформацію», Закону України «Про захист персональних даних» надати повну та достовірну інформацію, в тому числі якісні копії всіх документів:
- які підтверджують «реалізацію ОСОБА_1 ганебних планів», про які йдеться в поширеному відео, яке розміщене 04 березня 2024 року на офіційній сторінці Кузьминецького професійного аграрного ліцею за посиланням https://www.facebook.com/story.php?story_fbid1229762278427377&id=100041808487929.
- які підтверджують, що нібито ОСОБА_1 вдень та вночі трудиться над написанням звернень та надсиланням їх в різні інстанції, відволікаю цими зверненнями працівників установ від роботи, та інформацію яка підтверджує те, що ОСОБА_1 своїми зверненнями «дістав все і всіх»;
- яка підтверджує те, що ОСОБА_1 порушує Закони України, надсилаючи свої звернення до різних установ та організацій;
- які підтверджують те, що ОСОБА_1 надав згоду на поширення конфіденційної та персональної інформації про себе, яка відображена у відео, яке розміщене 04 березня 2024 року на офіційній сторінці Кузьминецького професійного аграрного ліцею за посиланням https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1229762278427377&id=100041808487929;
- надати якісну копію тексту, який зачитано працівником Кузьминецького ПАЛ ОСОБА_2 , що знято на відео, яке розміщене 04 березня 2024 року на офіційній сторінці Кузьминецького професійного аграрного ліцею за посиланням https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1229762278427377&id=100041808487929.
Листом від 19.03.2024 №166 у відповідь на запит позивача Кузьминецький ПАЛ зазначив, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Відповідно до КПК України ст. 222 «Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування», відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Посилаючись на вищезазначені приписи КПК України відповідач зазначив, що запитувану інформацію позивач може дізнаєтесь з матеріалів справи.
Вважаючи таку відповідь на запит неправомірною та такою, що надана відповідачем з порушенням строків розгляду запиту на інформацію, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та фактичним обставинам справи суд враховує наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим ст. 34 Конституції України, яка, у свою чергу, ґрунтується на положеннях ст. 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, ст. 19 Загальної декларації прав людини, статей 18 та 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-ХІІ) визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно із ст. 1 Закону № 2657-ХІІ інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відносини, пов'язані з розглядом запитів до публічної інформації, регулюються Конституцією України, Законом України "Про доступ до публічної інформації", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Отже, Закон України "Про інформацію" містить загальні положення про регулювання відносин щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
У свою чергу порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Положеннями частини четвертої статті 13 зазначеного Закону передбачено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно зі статтею 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується в тому числі і шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно із частинами першою, другою статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. А як зазначено в частині третій статті 19 Закону № 2939-VI запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
А згідно з положеннями статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Частиною другою цієї статті встановлено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Згідно із частинами першою та другою статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Отже, системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов'язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.
При цьому, незалежно від результатів розгляду запиту про надання інформації (його задоволення чи відмова в задоволенні, відстрочка в задоволенні, перенаправлення належному розпоряднику, тощо) такий суб'єкт зобов'язаний проінформувати про це заявника.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 04.03.2023 на офіційній сторінці Facebook Кузьминецького ПАЛ розміщено відео, у якому працівник відповідача оголошує інформацію щодо звернень ОСОБА_1 із запитами на інформацію до Кузьминецького ПАЛ та інших розпорядників інформації.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з інформацією оприлюдненою про нього на відео, тому звернувся до Кузьминецького ПАЛ із запитом на інформацію від 05.03.2024, у якому просив надати документи, які підтверджують оприлюднено відповідачем інформацію та документи, які підтверджують те, що ОСОБА_1 надав згоду на поширення конфіденційної та персональної інформації про себе, яка відображена у відео, яке розміщене 04.03.2024 на офіційній сторінці Кузьминецького професійного аграрного ліцею, а також копію тексту, який зачитано працівником Кузьминецького ПАЛ ОСОБА_3 на відео, оприлюднене 04.03.2024.
Натомість, відповідач у листі від 19.03.2024 №166, надісланому у відповідь на запит позивача, зіслався на приписи ст. 222 КПК України та зазначив, що запитувану інформацію позивач дізнається з матеріалів справи.
Відтак, фактично відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні запитуваної інформації, посилаючись на те, що така інформація належить до відомостей досудового розслідування.
Суд зазначає, що вичерпний перелік випадків, коли розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту про надання інформації, встановлений нормами ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI.
Такими випадками є:
- розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
- інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього закону;
- особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
- не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього закону.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Згідно частини 2 статті 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог (трискладовий тест):
- виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
- розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
- шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 22 Закону №2939 визначено, що відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою.
У відмові розпорядник інформації зобов'язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, встановлених шляхом застосування трискладового тесту, передбаченого ч. 2 ст. 6 Закону №2939.
З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися:
- якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону №2939 інтересів відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам);
- у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв'язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації (п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону №2939);
- чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону №2939).
При цьому, відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону №2939, означає, що відмова у доступі до публічної інформації є немотивованою.
Суд зазначає, що за змістом відповіді на запит від 19.03.2024 №166 відповідачем не зазначено про наявність підстав для відмови у наданні запитуваної інформації відповідно до положень Закону №2939.
При цьому, Кузьминецький ПАЛ лише зіслався на приписи ст. 222 КПК України, якими визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в обсязі, в якому вони визнають можливим.
Тобто відповідачем не вказано про наявність відкритого кримінального провадження, не вказано його номер, підставу відкриття тощо. Не містить відповідь на запит й посилання на наявність конкретних заборон слідчого або ж прокурора щодо поширення, визначеної позивачем у запиті від 05.03.2024 інформації.
Під час розгляду справи в суді Кузьминецьким ПАЛ також не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що запитувана ОСОБА_1 інформація належить до відомостей досудового розслідування, які не підлягають розголошенню.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином вказаними положеннями процесуального закону запроваджені спеціальні правила обов'язку доказування в адміністративній справі, які передбачені в тому числі й "презумцією винуватості" суб'єкта владних повноважень. Тобто, виходячи з предмету даного спору та характеру спірних правовідносин саме відповідач мав обов'язок переконати суд в правомірності своєї поведінки та дотриманні ним положень Закону № 2939-VI щодо розгляду спірних запитів позивача.
Натомість, як свідчать матеріали справи, жодних доказів на спростування доводів позивача відповідач не надав. Тобто свого процесуального обов'язку в доказуванні правомірності власних дій/бездіяльності не виконав.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні інформації, що визначена позивачем у запитів від 05.03.2024.
Водночас, суд відхиляє доводи позивача з приводу того, що відповідь на запит надана Кузьминецьким ПАЛ не по суті звернення, адже остання стосується запитуваної ОСОБА_1 у запитів від 05.03.2024 інформації, однак відповідач фактично відмовив у наданні останньої. При цьому суд вказав про необґрунтованість такої відмови, однак підстави для визнання відповіді на запит від 19.03.2024 №166 такою, що надана не по суті запиту, на переконання суду, відсутні.
Щодо позовних вимог, в частині визнання протиправними дій Кузьминецького ПАЛ щодо порушення строків надання відповіді на запит, суд зазначає, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (стаття 20 Закону №2939-VI).
Матеріали справи свідчать про те, що запит ОСОБА_1 зареєстрований відповідачем 05.03.2024, водночас, відповідь на запит датується 19.03.2024 (№166).
Суд зазначає, що останнім робочим днем, у який розпорядник інформації був зобов'язаний надати відповідь на запит є - 12.03.2024, однак остання сформована Кузьминецьким ПАЛ 19.03.2024, тобто з пропуском строку, визначеного ст. 20 Закону №2939-VI.
Отже, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Кузьминецького ПАЛ щодо порушення строку розгляду запиту ОСОБА_1 від 05.03.2024.
З приводу позовної вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає, що з метою відновлення порушених прав позивача, відповідача належить зобов'язати надати повну та достовірну інформацію на запит ОСОБА_1 від 05.03.2024 вх. №40.
За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином перевіривши обґрунтованість доводів позивача, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити частково у визначений судом спосіб, який на переконання суду є достатнім для забезпечення захисту прав позивача в межах існуючих спірних правовідносин.
Окрім того, за результатами вирішення справи позивач у позовній заяві звертає увагу на необхідність звернення до негайного виконання рішення суду.
Щодо цього процесуального питання суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Водночас, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання рішенням суду законної сили, як це передбачено для більшості судових рішень, а негайно з часу його ухвалення, чим забезпечується швидкий та реальний захист життєвоважливих прав та інтересів позивача.
Перелік рішень суду, що підлягають негайному виконанню, визначається статтею 371 КАС України.
Так, відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 263 КАС України, тобто в справах щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Враховуючи, що дана справа відноситься до тієї категорії справ незначної складності, що визначена п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, тому наявні передбачені законом обов'язкові підстави для звернення судового рішення у цій справі до негайного виконання.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі згідно ст. 139 КАС України судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 263, 295, 371 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області щодо відмови у наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 05.03.2024.
Визнати протиправними дії Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області щодо порушення строку розгляду запиту ОСОБА_1 від 05.03.2024.
Зобов'язати Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацією на запит про надання інформації від 05.03.2024 вх. № 40.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду в зобов'язальній частині допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Відповідач: Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області (вул. Студентська, 30, с. Кузьминці, Жмеринський район, Вінницька область, 23040, код ЄДРПОУ 02539743).
Рішення суду сформовано: 02.07.2024.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна