Провадження № 11-кп/803/2200/24 Справа № 208/2683/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 червня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
засудженої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2024 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_7 , -
Оскаржуваною ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2024 року клопотання представника Кам'янської ВК-34 задоволено, звільнено ОСОБА_7 умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.07.2022 року.
Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд зазначив, що засуджена характеризується позитивно,
05.10.2023 року та 25.04.2024 року останній оголошено подяки за зразкову поведінку, сумлінне ставлення до праці та виконання обов?язків, та вона є взірцем для інших засуджених.
Конфліктних ситуацій з іншими засудженими ОСОБА_9 не створює. Активно проявляє себе в культурно-масових заходах, з персоналом установи завжди ввічлива, тактовна, дотримується правомірних взаємовідносин. ОСОБА_7 залучена до програм «Підготовка до звільнення» та «Подолання наркотичної залежності», «Духовне відродження», які відвідує із зацікавленістю, ставиться до них відповідально.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_7 відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що висновки суду є необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Вважає, що засуджена ОСОБА_7 після набрання законної сили вироку
Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.07.2022 за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України відносно неї, будучи неодноразово судимою за аналогічні злочини, отримала стягнення, що свідчить про небажання цієї засудженої ставати на шлях виправлення.
Вважає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку тому що ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягається не вперше, раніше звільнялась від відбування покарання з випробуванням, однак належних висновків для себе не робила та знову вчиняла аналогічні злочини.
Крім того, перше заохочення засуджена отримала тільки 10.02.2023, що не може свідчити про те що поведінка останньої зазнала суттєвих змін, а матеріали справи не містять інших доказів доведення її виправлення ставленням до праці.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні переконливі дані про те, що процес виправлення ОСОБА_7 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженою призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше її виправлення можливе в умовах перебування на волі, а сам факт наявності заохочень не може свідчить про її виправлення та сумлінне ставлення останньої до праці.
Крім того, суд першої інстанції врахував наявність тільки заохочувальних заходів, один з яких засуджена отримала вже після подання матеріалів до суду, однак судом не враховано і не надано оцінку отриманому стягненню, що, враховуючи невеликий термін відбування покарання, суттєво впливає на характеристику засудженої.
Заслухавши суддю-доповідача; думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив в задоволенні подання відмовити, зазначивши, що засуджена не довела свого виправлення; засуджену ОСОБА_7 , яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - залишити без змін, вказавши, що за час відбування покарання вона довела своє виправлення; перевіривши надані матеріали та апеляційні доводи, колегія суддів прийшла до висновку про необгрунтованість апеляційної скарги з наступних підстав.
Так, ст. 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно із ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги закону судом дотримано. Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 перебуває в установах виконання покарань з 30.08.2022 року, на даний час засуджена вироком Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя від 07.07.2022 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України до 2 років 1 місяця позбавлення волі.
ОСОБА_7 в умовах колонії працевлаштована з вересня 2023 року, має високі показники трудової діяльності, заборгованість за виконавчим листом погасила, 05.10.2023 року та 25.04.2024 року їй оголошено подяки за зразкову поведінку, сумлінне ставлення до праці та виконання обов?язків, вона є взірцем для інших засуджених.
Конфліктних ситуацій з іншими засудженими ОСОБА_7 не створює. Активно проявляє себе в культурно-масових заходах, з персоналом установи завжди ввічлива, тактовна, дотримується правомірних взаємовідносин. Залучена до програм «Підготовка до звільнення» та «Подолання наркотичної залежності», «Духовне відродження», які відвідує із зацікавленістю, ставиться до них відповідально.
Аналізуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив подання ВК “Кам'янської виправної колонії №34” про умовно-дострокове звільнення цієї засудженої від відбування покарання, оскільки обставини провадження свідчать лише про наявність позитивних чинників, які дають суду підстави для висновку, що засуджена своєю поведінкою, яка розцінюється судом як системно позитивна на всьому протязі відбування покарання, стала на шлях виправлення, а призначене покарання слугувало дієвим засобом її виховання.
Доводи прокурора щодо відсутності в матеріалах справи переконливих даних про те, що процес виправлення ОСОБА_7 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженою призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше її виправлення можливо в умовах перебування на волі, а сам факт наявності заохочень не може свідчить про її виправлення та сумлінне ставлення останньої до праці, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони мають формальний характер і не спростовують наявності підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання.
Судом досліджені всі обставини, які мали значення для прийняття по справі законного і обґрунтованого рішення. Також враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до її дискреційних повноважень.
З огляду на вищевикладене доводи прокурора не спростовують висновки суду першої інстанції, а також не свідчать про недоведеність засудженою свого виправлення та відсутність підстав для її звільнення від відбування покарання умовно-достроково, через що вказані доводи колегія суддів вважає необґрунтованими.
На переконання колегії суддів, факт застосування до ОСОБА_7 одного стягнення у виді попередження у лютому 2023 року, яке погашене, і те, що остання раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, в тому числі із застосуванням положень ст. 71 КК України, відповідно до закону не виключає можливості її умовно дострокового звільнення від відбування покарання, а також, з урахуванням всіх встановлених щодо ОСОБА_10 відомостей у сукупності, не свідчить про те, що в даному випадку воно є недоцільним.
Погоджуючись із думкою суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що до ОСОБА_7 може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2024 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4