Провадження № 22-ц/803/3692/24 Справа № 235/2213/23 Суддя у 1-й інстанції - Величко О.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
02 липня 2024 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Зубакової В.П., Тимченко О.О.
секретар судового засідання Бортник В.А.
сторони справи
заявник - Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк»
заінтересована особа- ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2024 року, постановлену суддею Величко О.В. у м.Покровськ Донецької області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),
Заявник (стягувач) ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду із заявою, заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Будьоннівського райсуду м. Донецьк від 12.03.2012 року по цивільній справі №2/504/337/2012 задоволені позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , а саме стягнуто з останнього на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором: за строковим кредитом 92740 доларів США, за простроченим кредитом 15120 доларів США, за нарахованими відсотками - 1118,14 доларів США, за простроченими процентами 38048,03 доларів США, пеню в розмірі 221767,41 грн., штраф - 37450 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2823 грн.
На виконання вказаного рішення банком був отриманий та 29.10.2012 року пред'явлений до виконання виконавчий лист.
Згідно відповіді Будьоннівського РВ ДВС виконавчий лист №2/504/337, виданий 24.09.2012 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» кредитної заборгованості, стягнутої за рішенням суду від 12.03.2012 року було повернуто стягувачу,
Однак до теперішнього часу жодних процесуальних документів, зокрема постанови ВП та оригіналу виконавчого листа на адресу ПАТ АБ «Укргазбанк» не надходило.
У зв'язку з початком активних бойових дій в м. Донецьк, обласна дирекція ПАТ АБ « Укргазбанк» припинила свою діяльність на території м. Донецька.
Оскільки зазначене свідчить про фактичну втрату матеріалів виконавчого провадження та оригіналу виконавчого документу, просить видати АБ «Укргазбанк» замість втраченого дубліката виконавчого листа на виконання заочного рішення від 12.03.2012 р. Будьоннівського районного суду м. Донецька у справі №2/504/337/2012 за позовом АБ « Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним строковим кредитом 92740 доларів США, за простроченим кредитом 15120 доларів США, за нарахованими відсотками- 1118,14 доларів США, за простроченими процентами 38048,03 доларів США, пеню в розмірі 221767,41 грн., штраф- 37450 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2823 грн.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк», заінтересована особа ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа.
Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, просить скасувати ухвалу, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» про видачу дубліката виконавчого листа. Просив розгляд апеляційної скарги проводити без участі представника ПАТ АБ «Укргазбанк».
При цьому, скаржник зазначає, що виходячи з відповіді Будьонівського РВ ДВС м.Донецька ГТУЮ у Донецькій області виконавче провадження вважається втраченим із виконавчим документом. Вказує, що до теперішнього часу жодних процесуальних документів у виконавчому провадженні на адресу стягувача не надходило. Наголошує на тому, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що виконавчий документ було втрачено.
Окрім того, скаржник вказує на те, що втрачений виконавчий лист було пред'явлено до виконання та фактично даною обставиною було перервано строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заявник вважає, що у даному випадку мало місце не повернення стягувачу виконавчого документа, а втрата виконавчого провадження, яке залишилося на непідконтрольній території, тому немає правових підстав вважати, що строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання було пропущено і судом перешої інстанції при вирішенні даного питання помилково застосовані наслідки спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Скаржник вважає хибним висновок суду першої інстанції про начебто сплив строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, оскільки, по-перше як зазначено в заяві банку, законодавець пов'язує момент продовження строку пред'явлення виконавчого документа після його повернення, саме з моментом його отримання стягувачем, по-друге, інформація про повернення виконавчого листа або підстави такого повернення взагалі відсутні, а виконавче провадження фактично втрачене.
Заявник вказує на те, що у разі закінчення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, суд мав би запропонувати заявнику надати клопотання про поновлення такого строку, що не було зроблено судом, тому вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не ґрунтується ані на фактичних обставинах справи, ані на нормах процесуального закону.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку учасників судового провадження в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк» не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ухвалою Красноармійського міськрайонного суду від 25.01.2021 р. частково відновлено втрачене провадження по цивільній справі №2/ 504/337/2012 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» суми заборгованості за кредитним договором: за строковим кредитом 92740 доларів США, за простроченим кредитом 15120 доларів США, за нарахованими відсотками - 1118,14 доларів США, за простроченими процентами 38048,03 доларів США, пеню в розмірі 221767,41 грн., штраф- 37450 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2823 грн.( а. с. 15-17).
Згідно листа ГТУЮ у Донецькій області за №1447-2380 від 20.12.2017 року за даними АСВП у Будьонівському райвідділу ВС м. Донецьк перебувало виконавче провадження №36590019 з примусового виконання виконавчого листа №2/504/337 від 24.09.2012 р., виданого Будьоннівським райсудом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості у розмірі 147350,82 доларів США та 259217,41 грн. Оскільки приміщення, матеріально-технічна база та документація Будьонівського районного відділу державної виконавчої служби м. Донецьк ГТУЮ в Донецькій області були захоплені в результаті проведення активної фази АТО, вважають, що вищезазначений документ втрачено. ( а. с. 13).
Відмовляючи ПАТ АБ « Укргазбанк» у видачі дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції на підставі наявних у справі доказів виходив з того, що, заявляючи вимоги про видачу дубліката виконавчого листа, без доведення дотримання останнім строків пред'явлення такого виконавчого листа до виконання або без заявлення вимоги про поновлення таких строків, звернення стягувача, в даному випадку є передчасним.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не може погодитись з доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.
Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання передбачено ст.433 ЦПК України.
Згідно з частиною першою цієї статті, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Положення цієї статті узгоджуються з положеннями ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суди мають перевіряти, чи не переривався строк давності пред'явлення його до виконання.
Причина пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.
При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону №1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Так, матеріалами справи встановлено, що 12.03.2012 року ухвалено рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ « Укргазбанк» кредитної заборгованості, ухвалою суду від 25.01.2021 р. відновлено втрачене судове провадження в частині рішення суду від 12.03.2012 року, станом на 20.12.2017 р. виконавчий лист №2/504/337 було повернуто стягувачу і з того часу в провадженні виконавчої служби не перебуває ( а.с. 13).
Матеріали справи не містять даних щодо дати видачі виконавчого листа, проте матеріали справи свдічать, що виконавчий лист був виданий до 2017 року.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», частиною 1 статті 12 якого передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Судом встановлено, що, починаючи з грудня 2017 року, з дня отримання відповіді ДВС про повернення виконавого документу стягувачу і про факт його відсутності у виконавчій службі, ПАТ АБ « Укргазбанк» не вжив всіх належних заходів щодо встановлення місцезнаходження виконавчого листа та повторного пред'явлення його до виконання.
З грудня 2017 року банку достеменно було відомо про завершення виконавчого провадження №36590019, однак у подальшому протягом майже шести років він не звертався з приводу видачу йому дубліката виконавчого листа.
За змістом положень ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV, в редакції чинній на час ухвалення судового рішення та відкриття виконавчих проваджень (втратив чинність у зв'язку з набранням чинності нового Закону України «Про виконавче провадження №1404 -VІІІ 05.10.2016) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті,
встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання
рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі
відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове
рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після
його постановлення.
Відповідно до положень п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV, в редакції чинній на час ухвалення судового рішення та відкриття виконавчих проваджень виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче
провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено
частково, повертається стягувачу у разі, якщо: наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше
майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо
проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає
можливість виконання відповідного рішення.
За змістом положень ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV, в редакції чинній на час ухвалення судового рішення та відкриття виконавчих проваджень повернення виконавчого документа стягувачу з підстав,
передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно
пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків,
встановлених статтею 22 цього Закону.
Матеріали справи не містять доказів повторного пред'явлення до виконання виконавчих листів, тобто переривання строку давності пред'явлення виконавчого листа до виконання, тобто поновлення перебігу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Також матеріалами справи встановлено, що ухвалою ухвалою суду від 25.01.2021 р. відновлено втрачене судове провадження в частині рішення суду від 12.03.2012 року,
З клопотанням про видачу дублікату виконавчого листа ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду 24.10.2023, тобто після спливу 2-х років 9 місяців після часткового відновлення втраченого судового провадження та майже через 7 років після того, як стягувачу стало відомо від державної виконавчої служби (у грудні 2017 року) про втрату виконавчого документа.
Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання, що є підставою для відмови у видачі дублікати виконавчого листа.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до ухвалення незаконного судового рішення.
Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою у зв'язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін із підстав, передбачених 375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.367, ч.1 ст.369, ст.374, ст.375, ст.ст.381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 02 липня 2024 року.
Головуючий:
Судді: