вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" липня 2024 р. Справа № 911/1635/24
Суддя Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до 1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
2. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3
про переведення прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) про:
1) переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Декларант" від 11.06.2024 - ОСОБА_3 - на часту у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Декларант" у розмірі 100 000, 00 грн, що становить 10 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Декларант";
2) визначення розміру часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Декларант" наступним чином:
- Компанія "ПОД Інвестмент Глобал Лімітед" (POD INVESTMENT GLOBAL LIMITED) резидентство Британські Віргінські острови, розмір частки 400 000, 00 грн, що становить 40 % статутного капіталу;
- ОСОБА_1 , розмір частки 500 000, 00 грн, що становить 50 % статутного капіталу;
- ОСОБА_4 , розмір частки 100 000, 00 грн, що становить 10 % статутного капіталу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положень Статуту ТОВ Фірми "Декларант" ОСОБА_2 продав належну йому частку у статутному капіталі Товариства ОСОБА_3 , проігнорувавши переважне право ОСОБА_1 на придбання такої частки та його волевиявлення (намір) скористатися переважним правом на придбання відчужуваної частки, яке було виражене у заяві від 16.05.2024.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Із 18.10.2023 введено в дію Закон України № 3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Наведеним Законом внесено відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Так, пунктами 2, 8, 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
В розрізі викладеного, враховуючи імперативний характер положень пункт 2 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у змісті означеної позовної заяви, яка подана в паперовому вигляді не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін у справі.
Також, в порушення приписів пунктів 8, 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України подана позовна заява не містить відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
До того ж, частиною другою статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 5.27. Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (нижче підпису). Приклад засвідчення копії документа зазначено у пункті 5.27. Національного стандарту України (ДСТУ 4163-2003).
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам, вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (про що зазначено у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 р. у справі N 904/8549/17).
В порушення зазначеної вимоги, документи, які долучено до позовної заяви не засвідчені належним чином.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1, 2 п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року для працездатних осіб в розмірі 3 028, 00 грн.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається із поданої позовної заяви від 24.06.2024, ОСОБА_1 заявлено такі позовні вимоги: (1) перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Декларант" від 11.06.2024 - ОСОБА_3 - на часту у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Декларант" у розмірі 100 000, 00 грн, що становить 10 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Декларант"; (2) визначити розмір часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Декларант" наступним чином: Компанія "ПОД Інвестмент Глобал Лімітед" (POD INVESTMENT GLOBAL LIMITED) резидентство Британські Віргінські острови, розмір частки 400 000, 00 грн, що становить 40 % статутного капіталу; ОСОБА_1 , розмір частки 500 000, 00 грн, що становить 50 % статутного капіталу; ОСОБА_4 , розмір частки 100 000, 00 грн, що становить 10 % статутного капіталу.
Суд звертає увагу на те, що позивачем у поданій до Господарського суду Київської області позовній заяві заявлено позовні вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відтак, сума належного до сплати судового забору складається із ставки судового збору за подання до господарського суду позовної вимоги майнового характеру із ціною позову 100 000, 00 грн, яка становить 3 028, 00 грн та позовної вимоги немайнового характеру, яка становить 3 028, 00 грн, а всього 6 056, 00 грн. Тоді як до матеріалів позовної заяви додано квитанцію № 2160-3369-6866-2867 від 24.06.2024, як підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновків про те, що позивачем в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України не додано до поданої позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
У відповідності до частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Запропонувати ОСОБА_1 усунути недоліки позовної заяви у встановлений строк надавши суду:
- відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів у сторін за означеним позовом;
- належним чином засвідчені копії документів, додані до позовної заяви від 24.06.2024;
- письмові пояснення із зазначенням наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- докази доплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. у встановленому Законом порядку.
Докази направлення копії такої заяви (заяви про усунення недоліків) учасникам справи надати до матеріалів справи.
4. Роз'яснити учаснику справи, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
5. Повідомити учасників судового процесу про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному вебпорталі Судової влади України за вебадресою http://court.gov.ua/ та про можливість ознайомитися з текстами всіх судових рішень по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою https://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.Г. Шевчук
Ухвалу підписано: 01.07.2024