19 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 673/1259/23
Провадження № 22-ц/4820/1161/24
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Дияк Я.А.
за участю позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №673/1259/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 21 березня 2024 року (суддя Ягодіна Т.В., повне судове рішення складено 01 квітня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент Банк» про визнання кредитного договору недійсним.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказувала, що 15 березня 2021 року вона відкрила в Акціонерному товаристві «Акцент Банк» (далі - АТ «А-Банк») картковий рахунок, на який встановлено кредитний ліміт в розмірі 20 000 грн., що був використаний в тому ж місяці та в подальшому здійснювалося лише його повернення. Позивачка посилається на те, що в червні 2023 року вона встановила, що незважаючи на регулярні погашення нею кредитної заборгованості та сплату відсотків, кредитний ліміт не зменшувався, у зв'язку із чим, отримавши виписку по картковому рахунку, встановила щомісячне, починаючи з 19.04.2021, списання за рахунок кредитного ліміту коштів в сумі 1469,86 грн в якості щомісячного платежу за кредитним договором «Розстрочка» №ABH0CP1616171010411 від 19 березня 2021 року.
Проте ОСОБА_1 вказує, що такий договір вона не укладала, а отримавши роздруківку паспорту банківського продукту «Нова розстрочка», заяву про надання послуги «Нова розстрочка» № НОМЕР_1 та Графік погашення кредиту, з'ясувала, що відповідно до пункту 9 вказаної вище заяви про надання послуги «Нова розстрочка» вказується номер платіжної карти, на який зараховується сума кредиту 5375235104170491, однак така сума на її рахунок не надходила. Позивачка зазначає, що заява про надання послуги «Hoва розстрочка», яка за своїм змістом є договором кредиту, не відповідає вимогам закону та суперечить чинному законодавству.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсним кредитний договір, укладений між нею та АТ «А-Банк», оформлений у вигляді заяви про надання послуги «Нова розстрочка» №АВНОСР1616171010411 від 19.03.2021.
Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 21 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з цим рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, позивачка вказує, що висновки суду першої інстанції щодо підписання нею заяви про надання послуги «Нова розстрочка», паспорту банківського продукту «Нова розстрочка» не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки відповідачем не надано жодних доказів направлення банком на її телефон ОТП-паролю чи здійснення дзвінка. В даному випадку, відповідач у своєму відзиві висунув припущення, що для оформлення і підписання договору позивачка повинна була вчинити певні дії, але відповідач не наводить конкретного способу, яким би вона вчинила дію з підписання спірного договору і не надає цьому доказів.
ОСОБА_1 зауважує, що в ході розгляду справи судом не здобуто доказів на підтвердження підписання нею вищевказаних документів від 19.03.2021 ОТР-паролем чи дзвінком через IVR-сервіс.
Також позивачка зазначає, що посилання районного суду на те, що АТ «А-Банк» було перераховано їй 20000 грн для отримувача «ELDORADO 112» не відповідає правовідносинам за оскаржуваним правочином, оскільки ні оспорювана заява про надання послуги «Нова розстрочка», ні паспорт банківського продукту «Нова розстрочка» не містять обов'язку банку про перерахування коштів третій особі.
Натомість, відповідно до пункту 9 заяви про надання послуги «Нова розстрочка» передбачається спосіб надання кредиту - вказується номер платіжної карти, на який зараховується сума кредиту 5375235104170491.
ОСОБА_1 вказує, що посилання відповідача у відзиві на виконання ним умов і надання коштів шляхом перерахунку до магазину, де позивачка оплатила свою покупку, є безпідставним, оскільки вона, як платник, не надавала та не підписувала жодного документу про ініціювання платежу третій особі в розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Крім того, позивачка не отримувала жодного товару в магазині.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким її позов задовольнити повністю.
Відзив на апеляційну скаргу від АТ «А-Банк» до апеляційного суду не надходив.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.
Представник АТ «А-Банк» до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.03.2021 ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» підписали анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», за змістом якої ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг в АТ «А-Банк» становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 засвідчила, що умови цього договору їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного підпису.
У рамках зазначеного договору АТ «Акцент-Банк» надало ОСОБА_1 кредит на поточний рахунок № НОМЕР_2 у межах ліміту кредитування 20 000 грн і видало позивачці банківську карту № НОМЕР_3 (а.с. 39-41).
19 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк» із заявою про відкриття на її ім'я поточного рахунку № НОМЕР_4 . Заява підписана ОСОБА_1 простим електронним підписом у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг, згідно якої позивачка підтвердила, що ознайомлена з дійсними Умовами та Правилами надання банківських послуг (а.с. 38).
19 березня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про надання послуги «Нова розстрочка» №ABH0CP1616171010411, за змістом якої ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредит становлять укладений між сторонами кредитний договір.
У рамках указаного договору банк надав позивачці кредит на споживчі цілі у виді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 20 000 грн строком на 2 роки під 0,00001% річних, щомісячний платіж 1413,33 грн.
Як вбачається із Заяви про надання послуги «Нова розстрочка» №ABH0CP1616171010411 від 19.03.2021, Графіку погашення кредиту (№договору ABH0CP1616171010411 від 19.03.2021 та Паспорту банківського продукту «Нова розстрочка» зазначені документи підписані ОСОБА_1 . ОТП-паролем чи дзвінком через IVR- сервіс згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 36-37).
Згідно квитанції №028497992321 від 19.03.2021 платником ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_3 перераховано отримувачу «ELDORADO 112» 20000 грн (а.с.35).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний кредитний договір, укладений 19 березня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в електронній формі, містить електронні підписи сторін, тому має силу договору, що укладений в письмовій формі й підписаний сторонами, що відповідає положенням Закону України "Про електронну комерцію".
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як убачається із матеріалів справи, заява про відкриття поточного рахунку, адресована АТ «АКЦЕНТ - БАНК» від 19.03.2021 підписана ОСОБА_1 простим електронним підписом у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 38), а заява про надання послуги «Нова рострочка» №ABH0CP1616171010411 від 19.03.2021, Графік погашення кредиту (№договору ABH0CP1616171010411 від 19.03.2021 підписані 19.03.2021 ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою отриманої інформації з ОТП-паролю, що направлений на фінансовий номер телефону позивачки чи дзвінка, що також направлявся на фінансовий номер телефону позивачки (через IVR-сервіс) (а.с. 37, 37 зворот).
Оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України надані сторонами докази та враховуючи відсутність повноважень суду збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що укладення спірного кредитного договору у вигляді заяви про надання послуги «Нова рострочка» №ABH0CP1616171010411 від 19.03.2021 узгоджується із положеннями статей 6, 627 ЦК України та статей 11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
А тому аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність оскаржуваного судового рішення з підстав не врахування районним судом факту не підписання нею кредитного договору є голослівними.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не отримувала від банку кредитних коштів і не надавала згоди на їх перерахунок третім особам, суперечать фактичним обставинам справи, адже згідно квитанції №028497992321 від 19 березня 2021 року (а.с.35), платником по якій є ОСОБА_1 , саме з рахунку № НОМЕР_3 було перераховано 20000 грн отримувачу «ELDORADO 112».
Зазначені доводи, наведені на обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки зводяться до не згоди з висновком суду першої інстанції та переоцінки доказів на власну користь.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 21 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 липня 2024 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай