Справа № 459/2988/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/466/24 Доповідач: ОСОБА_2
26 червня 2024 року м. Львові Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 04 квітня 2024 року щодо ОСОБА_6 ,
з участю: прокурора ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_8
цією ухвалою замінено засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , несплачений штраф у розмірі 66 234 грн, призначений вироком Львівського апеляційного суду від 18.04.2023, покаранням у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.
На згадану ухвалу засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу зі змісту якої вбачається, що він частково сплатив штраф призначений вироком Львівського апеляційного суду від 18.04.2023, а тому просить прийняти законне рішення і призначити менш суворе покарання.
Просить врахувати те, що не зміг оплатити штраф, оскільки є переселенцем і на даний час знімає житло, а тому не вистачає грошей. Також звертає увагу, що клопотання розглядала та сама суддя що і виносила щодо нього вирок.
Заслухавши суддю - доповідача, думку засудженого та його захисника, які просили задоволити апеляційну скаргу, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути обґрунтованим та мотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Так, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 вказаного кодексу, має право вирішити питання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 КК України.
Пунктом 2 ч.5 ст. 53 КК України передбачено, що у разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах: 1) від одного до п'яти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення нетяжкого злочину; 2) від п'яти до десяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину; 3) від десяти до дванадцяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч.ч. 2,4 ст.26 КВК України, у разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов'язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.
У разі несплати засудженим чергового платежу у випадку призначення штрафу з розстрочкою виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням уповноваженого органу з питань пробації замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2024 до Червоноградського міського суду Львівської області надійшло подання начальника Нікопольського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_9 про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі стосовно засудженого ОСОБА_6 . Подання мотивовано тим, що ОСОБА_6 18.04.2023 засуджений Львівським апеляційним судом за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 80234 грн. Вирок набрав законної сили 18.04.2023 та був направлений на виконання 29.06.2023. 12.07.2023 відносно засудженого ОСОБА_6 було скеровано подання про надання розстрочки згідно вироку Львівського апеляційного суду від 18.04.2023. 30.10.2023 прийнята на виконання ухвала Червоноградського міського суду Львівської області від 20.10.2023, щодо надання розстрочки зі сплати штрафу засудженому ОСОБА_6 , виплати несплаченої суми штрафу у розмірі 71234 грн. за вироком Львівського апеляційного суду від 18.04.2023 на 4 місяці. Станом на 19.12.2023 ОСОБА_6 сплатив штраф на загальну суму 14000грн., несплачена сума штрафу становить 66234грн., що розмірі становить понад 3000 неоподатковуваних мінімумів громадян.
Судом встановлено, що вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 02.02.2023 ОСОБА_6 засуджений за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 51000 грн..
Вироком Львівського апеляційного суду від 18.04.2023 зазначений вирок був скасований в частині призначеного покарання, та призначено ОСОБА_6 за ч.2 ст.190 КК України покарання у виді штрафу в сумі 80234 грн. В решті вирок залишено без змін. Вирок набрав законної сили 18.04.2023.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 20.10.2023 виплату несплаченої суми штрафу у розмірі 71234 грн було розстрочено на чотири місяці.
Станом на 19.12.2023 засуджений ОСОБА_6 надав чотири квитанції про часткову сплату штрафу, зокрема: від 25.08.2023 на суму 5000грн, від 22.09.2023 на суму 4000грн, від 23.11.2023 на суму 2000грн та від 19.12.2023 на суму 3000грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність заміни засудженому ОСОБА_6 покарання у вигляді штрафу в розмірі 66234 гривень, на позбавлення волі, у зв'язку з тим, що засуджений не надав до суду документи, що підтверджують сплату штрафу, який було розстрочено на чотири місяці.
З урахуванням положень ч.5 ст. 53 КК України, сума несплаченого ОСОБА_6 штрафу у розмірі 66234 грн правильно замінена на 1 рік 4 місяці позбавлення волі.
Окрім того, судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_6 08.02.2024 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Також, стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 16.01.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що з врахування того, що засуджений ОСОБА_6 , будучи обізнаним про необхідність сплати штрафу, призначеного йому вироком суду, який на підставі ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 20.10.2023 було розстрочено на чотири місяці, ухилився від його сплати, будь-яких об'єктивних причин, які унеможливлюють виконання вироку суду не надав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність заміни ОСОБА_6 покарання, призначеного вироком Львівського апеляційного суду від 18.04.2023, покаранням у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.
Доводи ОСОБА_6 про незаконність ухвалення судового рішення суддею, яка виносила вирок щодо нього, колегія суддів вважає безпідставними, адже, положення ст. 76 КПК України, які визначають перелік випадків, за яких суддя не може повторно брати участь у кримінальному провадженні, такої заборони не містять.
Також безпідставними є доводи засудженого щодо порушення його права на захист під час судового розгляду, так як з журналу судового засідання від 04.04.2024 слідує, що засуджений відмовився від захисника. Заміна засудженому ОСОБА_6 несплаченого штрафу на покарання у виді позбавлення волі не може розцінюватися, як порушення його права на захист, так як судове рішення ухвалене з дотримання приписів кримінального процесуального закону та у передбачений законом спосіб.
Інші доводи апеляційної скарги засудженого не спростовують висновки суду першої та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність при розгляді клопотання, які б вплинули на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, колегією суддів не встановлено.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 , у зв'язку з чим вважає за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 04 квітня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: