Справа № 127/8957/24
Провадження № 33/801/610/2024
Категорія: 289
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.
Доповідач: Матківська М. В.
02 липня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М. В., одержавши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
22 червня 2024 року засобами поштового зв'язку захисником - адвокатом Пунько І. В. подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову суду, у якій вона просить провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
До апеляційної скарги нею додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду. Підставою для поновлення такого строку зазначено те, що подати апеляційну скаргу в строки передбачені чинним законодавством вона не мала можливості оскільки самостійно виховує двох малолітніх дітей, які мають вроджені вади та потребують постійного догляду та періодичного лікування.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За змістом цієї статті строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення починає обраховуватися з дня винесення такої постанови.
Як свідчать матеріали справи оскаржувану постанову суд першої інстанції виніс 04 квітня 2024 року. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 була присутня у судовому засіданні, надавала свої пояснення (а. с. 41).
Також, в матеріалах справи наявна розписка, яка підтверджує дату ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом постанови - 04 квітня 2024 року (а. с. 43) та квитанції, що підтверджують фактичне виконання постанови суду першої інстанції зі сплати штрафу за вчинене правопорушення та судового збору від 17 квітня 2024 року (а. с. 44-45).
Апеляційну скаргу на постанову суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Пунько І. В. подала до суду 22 червня 2024 року (через 79 днів з дня винесення судом оскаржуваної постанови), тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку.
Посилання у клопотанні про поновлення строків на те, що подати апеляційну скаргу у встановлені законом строки ОСОБА_1 не могла, оскільки самостійно виховує двох малолітніх дітей, які мають вроджені вади та потребують постійного догляду і періодичного лікування, судом розцінюються критично.
Виписки з медичних карт амбулаторного (стаціонарного хворого) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , хоча і підтверджують факт періодичного проходження лікування малолітніх дітей ОСОБА_1 . проте не є тією обставиною, що свідчить про поважність пропуску самою ОСОБА_1 такого тривалого строку (понад шістдесят днів) з дня винесення постанови. Крім цього, періоди, що зазначені у виписках, свідчать про можливість ОСОБА_1 подати апеляційну скаргу поза межами дат проходження лікування дітей, що нею зроблено не було.
Початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції законодавець пов'язує з моментом її винесення, а тому з урахуванням ознайомлення зі змістом постанови 04 квітня 2024 року, та зважаючи на можливість сплати штрафу та судового збору ОСОБА_1 17 квітня 2024 року через термінал самообслуговування ПАТ КБ «Приватбанк», апеляційний суд вважає, що у ОСОБА_1 була реальна можливість оскаржити постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року у встановлений законом строк.
За наведених обставин, наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не можна визнати поважними, а тому ОСОБА_1 слід відмовити в поновленні такого строку та на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу повернути.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. В. Матківська