Справа № 750/7220/24
Провадження № 2-а/750/104/24
02 липня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Супруна О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу № 750/7220/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Гордійчук Сергій Іванович,
24.05.2024 позивач через адвоката Сокол Н.М. звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 2189661 від 20.05.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.05.2024 позивача було зупинено працівниками поліції та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) за порушення пункту 31.3.а Правил дорожнього руху (далі за текстом - ПДР), у зв'язку з керуванням транспортним засобом, що був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання. На місці події ОСОБА_1 зазначив, що не є власником транспортного засобу «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , та керує ним зі згоди власника, а тому на позивача не покладено обов'язок здійснювати переобладнання автомобіля. Попри це, поліцейським ОСОБА_2 було винесено постанову про адміністративне правопорушення та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Крім цього, при винесенні постанови поліцейським не було з'ясовано чи було дійсно встановлено газобалонне обладнання в автомобілі, яким керував ОСОБА_1 ; якщо встановлено, то яке саме, не наведений опис обладнання, його характеристик та фотофіксації складових частин, відтак відсутня будь-яка вказівка на конкретні вимоги стандартів, правил і нормативів безпеки дорожнього руху, які було порушено позивачем. Таким чином, оскаржувана постанова винесена інспектором патрульної поліції без належних доказів та ґрунтується на його припущеннях.
Ухвалою судді від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами та визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
У встановлений статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) строк відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 20.05.2024 відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2189661, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 121 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Постановою встановлено, що 19.05.2024 о 23 год 56 хв. в місті Чернігів по проспекту Левка Лук'яненка, 16А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , що був переобладнаний без відповідного дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання, чим порушив пункт 31.3.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання регулюються Законом України "Про дорожній рух".
Стаття 14 вищевказаного Закону України зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
За пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9 розділу 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями пункту 2.3 розділу 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Відповідно до пункту 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Процедуру переобладнання транспортних засобів на території України визначає Порядок переобладнання транспортних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 № 607 (із змінами та доповненнями).
Пунктом 1 вищевказаного Порядку визначено, що переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
Положеннями частин першої-другої, четвертої-п'ятої статті 32 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати встановленим правилам і нормативам. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною одинадцятою статті 34 вищевказаного Закону власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
Дане положення узгоджується також з вимогами пункту 5.2 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (далі за текстом - ДСТУ 3649:2010), за приписами якого не дозволено вносити зміни у конструкцію колісного транспортного засобу, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.
Відповідність до наведених у цьому стандарті вимог контролюють органолептичними методами (якщо не встановлено інше) та без демонтування елементів колісного транспортного засобу (пункт 5.6 вищевказаного ДСТУ 3649:2010).
За приписами пункту 31.3.а ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Положеннями частини першої статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з положеннями частини першої та другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями частини другої статті 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Разом з цим, за приписами частин другої та третьої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до частини п'ятої статті 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП, є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, то протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
За положеннями частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Із дослідженого відеозапису, наданого відповідачем до відзиву, встановлено, що під час перевірки документів та поверхневої перевірки транспортного засобу поліцейський попросив водія ОСОБА_1 відкрити кришку багажника, в якому було виявлено встановлене в автомобілі газобалонне обладнання.
У реєстраційній картці транспортного засобу «SKODA FABIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, отриманої відповідачем з бази даних Національної автоматизованої інформаційної системи «НАІС», у графі технічної характеристики «паливо» зазначено - «бензин».
Так, з відеозапису вбачається, що при спілкуванні з поліцейським, позивач не заперечував, що газобалонне обладнання дійсно встановлене, а на питання поліцейського про його реєстрацію, ОСОБА_1 відповів, що він не є власником транспортного засобу. Крім того, позивач після винесення оскаржуваної постанови запитував у поліцейського про строк, протягом якого необхідно зареєструвати газобалонне обладнання в автомобілі.
На стоп-кадрі з вищевказаного відеозапису чітко вбачається, що газовий балон не просто лежить у багажному відділені, а знаходиться в імпровізованій ніші, замість запасного колеса.
Проте, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу відомості про переобладнання та встановлення газобалонного обладнання на автомобіль «SKODA FABIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, відсутні.
Доводи позивача про те, що він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки не є власником транспортного засобу «Skoda Fabia» та керує ним зі згоди власника, на якого й має бути покладена відповідальність за незареєстроване у встановленому законом порядку переобладнання автомобіля, спростовуються положеннями частини першої статті 121 КУпАП, диспозиція якої передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Отже, зазначені відомості підтверджують встановлені поліцейським під час розгляду справи обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Стосовно доводів позову про порушення процедури розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема передбачені частиною першою статті 121 КУпАП.
Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені, у тому числі частиною першою статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395).
Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Як убачається з відеозапису, наданого відповідачем, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення права позивача порушено не було.
Таким чином, суд не знаходить правових підстав для скасування оскаржуваної постанови через порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 20.05.2024 серії ЕНА № 2189661, винесену сержантом поліції ОСОБА_2 , слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 2, 8-10,77, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 20.05.2024 серії ЕНА № 2189661, винесену сержантом поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення складене 02.07.2024.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ: 40108646.
Третя особа: поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Гордійчук Сергій Іванович, місцезнаходження: вул. Громадська, 66, м. Чернігів.
Суддя