Справа № 729/531/24
2/729/237/24 р.
02 липня 2024 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :
головуючої судді Булиги Н.О.
секретаря Романченко С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Бобровиці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Задорожня Олеся Ігорівна, до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Бобровицької міської ради Чернігівської області, орган опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, орган опіки та піклування Бобровицької міської ради Чернігівської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,-
Позивач через свого представника звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд, зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкод у спілкуванні з дитиною, сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, а саме: особисте спілкування, побачення один раз на тиждень з 18 години п'ятниці до 20 години неділі за місцем реєстрації позивача в АДРЕСА_1 ; спільний відпочинок, першу половину літніх канікул дитина проводить з батьком; необмежене спілкування з сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином; у разі, якщо святкові дні припадають на день його побачення з сином або цей день передує дню побачення або є наступним після нього, то такі дні син проводить з батьком; в день побачення з сином, позивач має право забирати сина з дому/школи особисто; забов'язати ОСОБА_2 за два дні до зустрічі позивача з сином надати його точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це позивача на наступний день з дня настання таких обставин.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.09.2019 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб. Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_4 . Заочним рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13.12.2021 року шлюб між сторонами було розірвано. Дитина проживає разом із матір'ю. Позивач зазначає, що у них з відповідачкою розладилися стосунки та почались непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні сина, його відвідуванні. Позивач зазначає, що відповідачкою створювались штучні перешкоди для нормального спілкування батька із сином. Всі намагання врегулювати даний спір мирним шляхом призводять до конфліктів, оскільки відповідачка всіляко перешкоджає та створює такі обставини, через які позивач не може нормально бачитись або зустрічатись з сином. Увесь час позивач намагається налагодити нормальний зв'язок з сином, приймати участь у його вихованні, утриманні, розвитку здібностей та забезпечувати його всім необхідним для нормального розвитку та становлення.
Оскільки порозумітись з відповідачкою не виходило, позивач звернувся із заявою до комісії з питань захисту прав дитини Бобровицького району Чернігівської області та комісією прийняте рішення, яким визначено порядок спілкування позивача з сином, а саме: понеділок, середа, четвер кожного тижня з 9 год. до 18 год. за місцем проживання дитини в м. Бобровиця, а у святкові дні - за спільною згодою обох батьків. Однак, ситуація не змінилася, кожного разу коли позивачу вдавалося налагодити зв'язок та встановити певний графік відвідування сина, втручалася відповідачка та своїми діями негативно впливала на їхні з сином стосунки.
На даний час позивачеві довелося змінити свій життєвий графік та по іншому організувати своє життя для того, щоб приїздити до м. Бобровиця і бачити сина. Вказує, що питання про виховання дитини батьками повинні вирішуватись спільно. На нього, як на батька покладений обов'язок брати участь у вихованні сина, а також надається право на особисте спілкування, у свою чергу відповідачка не має права перешкоджати у його спілкуванні з дитиною. Створення відповідачкою перешкод порушує не тільки його права як батька, а й права дитини, та суперечить її інтересам. Тому, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
09.04.2024 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, у задоволенні позовних вимог вона просить відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає, що викладені у позовній заяві обставини не відповідають дійсності, є надуманими, не підтверджені доказами та містять неточності. Зазначила, що причиною її з сином переїзду від колишнього чоловіка ОСОБА_1 стала його агресивна поведінка. У позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач звернувся до комісії з питань захисту прав дитини Бобровицького району Чернігівської області державної адміністрації та 08.09.2011 року даною комісією було прийняте рішення № 33 про визначення порядку прийняття участі у спілкуванні з сином та у його вихованні. Однак, відповідачка звертає увагу, що рішення органу опіки та піклування до позовної заяви не додано, а зазначена дата прийняття рішення (08.09.2011) передує даті народження дитини (19.11.2019). Також, відповідачка вказує, що з часу окремого проживання сторін, а саме з лютого 2021 року, позивач не мав бажання спілкуватися та зустрічатися з дитиною, хоча відповідачка не чинила ніяких перешкод. Навіть перебуваючи у шлюбі та проживаючи разом з сином позивач жодного разу не вийшов з дитиною на прогулянку та не купував необхідних речей. На даний час позивач матеріально не забезпечує сина, аліменти не сплачує. У квартирі де сторони проживали разом з дитиною та зараз проживає позивач, відсутні ванна та туалет. 06.07.2021 року позивач без попередження приїхав до відповідачки додому, де пробув цілий день, та після того коли його попросили покинути будинок, він дістав камеру й почав знімати відео, про те що його ніби б'ють і виганяють з помешкання. 17.11.2021 року позивач знову прибув до відповідачки та висловлював своє обурення щодо сплати аліментів. Оскільки, на вулиці було холодно, то відповідачка з дитиною вирішила повертатися до будинку. Після чого позивач викликав поліцію і заявив про те, що йому не дають спілкуватися з сином. Крім того, беручи до уваги вимоги позивача у позовній заяві, де він просить забирати дитину зі школи та проводити першу половину літніх канікул разом з ним, можна зауважити, що позивач навіть не знає скільки років його сину.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Проте до суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи без їх участі. У заяві ззазначено, що позивач погоджується із висновком органу опіки та піклування щодо участі його як батька у вихованні малолітнього сина, затвердженим рішенням виконкому Бобровицької міської ради від 19.06.2024.
Відповідачка у судове засідання також не з'явилася. У поданій до суду заяві просить справу розглядати без її участі, зазначила, що позовні вимоги визнає частково у частині спілкування дитини з батьком засобами зв'язку, а також погоджується з визначеним способом участі позивача, ОСОБА_1 , у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Бобровицької міської ради №241 від 19.06.2024.
Представник служби у справах дітей Бобровицької міської ради та органу опіки та піклування Бобровицької міської ради Чернігівської області надала заяву про розгляд справи без її участі та зазначила, що орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Бобровицької міської ради №241 від 19.06.2024.
Представник органу опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Також, надав заяву в якій зазначено, що провести обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та скласти висновок щодо розв'язання спору між батьками неможливо, так як останній повідомив, що він тривалий час знаходиться у відрядженні за межами Козелецької селищної ради.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було розірвано, що підтверджується заочним рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13.12.2021 року (а.с.28-30,33).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.11.2019 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.32).
Довідкою виданою відділом «ЦНАП» №13454 від 20.07.2021 року, підтверджується, що ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_2 разом з матір'ю ОСОБА_6 , батьком ОСОБА_7 . Разом з нею проживає син ОСОБА_4 (а.с.21).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 4926 від 21.12.2018 року, ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.25).
Згідно відповіді на звернення ОСОБА_1 до служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації № 01-23/1328 від 20.07.2021 року, працівниками служби у справах дітей Ніжинської РДА було відвідано дитину за вказаною у зверненні адресою. Під час відвідування, порушень прав дитини виявлено не було. Також, ОСОБА_1 роз'яснено ст. ст. 151, 153 СК України на право безперешкодного спілкування з дитиною та для вирішення питання щодо створення перешкод у спілкування з дитиною, рекомендовано звернутися до органу опіки та піклування або суду у порядку передбаченому ст. ст. 158, 159 СК України (а.с.9-10).
З повідомлення виконавчого комітету Бобровицької міської ради Чернігівської області № 03-25/1461 від 20.07.2021 року, вбачається, що було здійснено обстеження умов проживання родини ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 . Встановлено, що психологічний мікроклімат у родині є позитивним. ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ознайомлені з нормами чинного законодавства та не заперечують проти участі батька у вихованні та утриманні малолітнього ОСОБА_2 (а.с.11-12).
Як видно із заяви ОСОБА_1 від 25.10.2023 року, останній звертався до служби у справах дітей Бобровицької міської ради Чернігівської області з проханням встановити йому порядок спілкування з сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22-23).
Згідно талонів-повідомлення єдиного обліку №4422 та №4472 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 звертався до ВП №2 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області стосовно перешкод тещі та тестя бачитися з сином ОСОБА_2 (а.с.35,37).
На виконання ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 01.05.2024 року про надання висновку щодо розв'язання спору, Бобровицька міська рада Чернігівської області повідомляє, що згідно з оцінкою потреб центру надання соціальних послуг Бобровицької міської ради родини ОСОБА_8 , матір'ю дитини створені належні умови для проживання, навчання та розвитку малолітнього сина ОСОБА_9 .
Згідно висновку органу опіки та піклування щодо визначення способів участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Бобровицької міської ради №241 від 19.06.2024, органом опіки та піклування визначено участь батька у вихованні малолітньої дитини шляхом їх спілкування один день суботи через вихідні дні з 09 години до 13 години протягом року, до відновлення родинних зв'язків між батьком та дитиною, на території м.Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, у присутності матері дитини. Рекомендовано батькові не порушувати графік спілкування з сином, належним чином виконувати батьківські обов'язки, а матері - не чинити перешкод у спілкуванні та зустрічах батька з дитиною.
Як видно повідомлення Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 21.05.2024, провести обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та скласти висновок щодо розв'язання спору між батьками неможливо, так як останній повідомив, що він тривалий час знаходиться у відрядженні за межами Козелецької селищної ради.
Згідно із ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
За статтею 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Батько, який проживає окремо від дітей, зобов'язаний брати участь у їх вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дітьми, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дітей до батька, вік дітей, стан їх здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дітьми, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України,стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства).
Відповідно до частини другої статті 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини, практика якого відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, параграф 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у, кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, параграф 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач посилається на те, що тривалий час із відповідачкою виникають непорозуміння щодо його участі у вихованні їх спільного сина, у його відвідуванні за місцем проживання відповідачки, а саме у будинку її батьків, створюються штучні перешкоди зі сторони відповідачки для нормального спілкування з дитиною.
Проте, зазначені доводи, на думку суду, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Також, не знайшли свого підтвердження доводи відповідачки зазначені у відзиві на позовну заяву щодо неадекватної, неврівноваженої, негативної поведінки ОСОБА_1 по відношенню до свого сина.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2022 року у справі № 663/724/19 наголосив на тому, що створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні дитини та спілкуванні з нею мають наслідком руйнування зв'язків із сім'єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням інтересів дитини та сторін по справі, право позивача на особисте спілкування зі своєю дитиною, його обов'язок приймати участь у вихованні сина, а також враховуючи, що позивачем не надано доказів належних його умов проживання, які б забезпечували комфортне та безпечне перебування малолітнього сина за адресою мешкання батька, враховуючи висновок органу опіки та піклування щодо визначення способів участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Бобровицької міської ради №241 від 19.06.2024, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та визначити ОСОБА_1 наступний порядок спілкування його з дитиною: побачення один день суботи через вихідні дні з 09 години до 13 години протягом року, до відновлення родинних зв'язків між батьком та дитиною, на території м.Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, у присутності матері дитини, за умови задовільного стану здоров'я дитини та з дотриманням режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку; спілкування батька з дитиною з 16 години до 20 години будь-якого дня засобами телефонного, електронного та іншого зв'язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між ними.
Із врахуванням віку дитини, виходячи з балансу інтересів дитини та батька, встановлення судом такого способу участі батька у вихованні дитини, на даному етапі буде максимально відповідати його інтересам.
Разом з тим суд зазначає, що зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, його прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків дитини у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні їх сина.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 60, 81,77, 212, 258, 247, 263ЦПК України, ст.ст. 150, 153,157, 159Сімейного кодексу України , Законом України "Про охорону дитинства», суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Задорожня Олеся Ігорівна, до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Бобровицької міської ради Чернігівської області, орган опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, орган опіки та піклування Бобровицької міської ради Чернігівської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як шляхом безпосереднього фізичного спілкування, так і засобами зв'язку.
Визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- побачення один день суботи через вихідні дні з 09 години до 13 години протягом року, до відновлення родинних зв'язків між батьком та дитиною, на території м.Бобровиця Ніжинського району Чернігівської області, у присутності матері дитини, за умови задовільного стану здоров'я дитини та з дотриманням режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку;
- спілкування засобами телефонного, електронного та іншого зв'язку, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування батька з дитиною з 16 години до 20 години будь-якого дня.
Зобов'язати ОСОБА_2 напередодні дня зустрічі батька з дитиною надавати йому точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: Служба у справах дітей Бобровицької міської ради, м. Бобровиця Чернігівської області вул. Незалежності, 46, код ЄДРПОУ 04061990.
Третя особа: Орган опіки та піклування Бобровицької міської ради Чернігівської області, м. Бобровиця Чернігівської області вул. Незалежності, 46.
Третя особа: Орган опіки та піклування Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, смт. Козелець Чернігівської області вул. Соборності, 27, код ЄДРПОУ 04412419.
Суддя Н. О. Булига