Номер провадження 3/754/3631/24
Справа №754/8577/24
Іменем України
01 липня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29 травня 2024 року о 15 год 03 хв м. Київ, просп Броварський, 67, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, сповільненість мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні 01.07.2024 ОСОБА_1 заперечував свою вину, стверджував, що він не перебував у стані сп'яніння, погодився пройти Драгер, поліцейські його відговорили проходити огляд.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гармаш Михайло Юрійович просив суд закрити провадження у справі вказуючи на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в установленому законом порядку. На вимогу співробітників поліції ОСОБА_1 пройшов огляд із застосуванням приладу Драгер, результат якого підтвердив, що ОСОБА_1 не перебував у стані сп'яніння. У подальшому працівники поліції запропонували проходження огляду в закладі охорони здоров'я без наявності будь-яких законних підстав для цього, після чого шляхом погроз схилили відмовитись від його проходження. Захисник зазначає, що за відсутності сторони обвинувачення, у разі прийняття рішення про визнання винуватим ОСОБА_1 , суд неодмінно перебиратиме на себе обов'язки щодо підтримання обвинувачення, що є порушенням вимоги безсторонності та є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд встановив таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення визначає своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Так, відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Положення п.2.5 ПДР та ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги працівника поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння.
Судом у судовому засіданні безпосередньо досліджено наявні докази у справі та встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 856423 від 29.05.2024; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.05.2024 до закладу охорони здоров'я - Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія»; розпискою ОСОБА_1 від 29.05.2024 про його відсторонення від керування транспортним засобом; відеозаписом з місця події (нагрудні камери 474921 та 472121).
Під час дослідження відеозапису з місця події судом встановлено, що працівник поліції під час зупинки транспортного засобу вказав водію причину зупинки та роз'яснив водію його права (15:04). Працівники поліції запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер та після проходження водієм тесту, який показав, що ОСОБА_1 не перебуває у стані алкогольного сп'яніння, запропонували йому проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, з чим водій погодився. Однак під час поїздки до закладу охорони здоров'я в автомобілі працівників поліції водій самостійно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (15:29). Суд не вбачає провокативних дій працівників поліції, а відмова водія пов'язана з його сумнівами у можливо позитивному для нього результаті огляду.
Слід зауважити, що водію інкримінується керування транспортним засобом саме з ознаками наркотичного сп'яніння, яке може бути виявлене в закладі охорони здоров'я та не може бути проведене на місці зупинки, а також не встановлюється за допомогою наявного у поліцейських приладу DrаgerAlcotest.
Щодо доводів захисту про відсутність під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, то вони не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки положеннями КУпАП чітко визначена категорія справ, в яких участь прокурора є обов'язковою. У даному провадженні немає законних підстав для залучення до участі прокурора. Доводи сторони захисту судом оцінюються критично, а саме як обраний спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.), із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до положень статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК