Єдиний унікальний номер 722/2499/23
Номер провадження 3/722/32/24
26 червня 2024 року м.Сокиряни
Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Унгурян С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від начальника відділення поліції №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №177144, складеного 21.11.2023 року інспектором з СРПП ВП №1 (м.Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області Мазуром С.А. вбачається, що 21.11.2023 року о 11 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 на А/Д Т-0211 с.Вербовець - Новодністровськ + 500 м. 19 км., керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння (повторно протягом року, 11.07.2023 року Першотравневим районним судом м.Чернівці ). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на відеофіксацію, чим порушив п.2.5ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП України.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак його захисник Іванічік О.І. подав на адресу суду заяву, в якій просив справу розглянути без його присутності та присутності ОСОБА_1 . Крім того, підтримав подане ним клопотання про закриття провадження по справі від 12.12.2023 року.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно ст.268 КУпАП явка правопорушника у вказаній категорії справ не є обов'язковою, тому суд вважає за можливе розглянути справу без особистої участі ОСОБА_1 .
З'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, вивчивши доводи адвоката Іванічека О.І. суд дійшов до наступних висновків.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» на суд покладає обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Дорожній рух - це процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги.
Одним з складів об'єктивної сторони вказаного правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час кваліфікації правопорушень на транспорті транспортним засобом, відповідно до примітки в ст.121 КпАП України, можна вважати всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї, тролейбуси, мотоцикли тощо.
Суб'єктом вказаного правопорушення є спеціальним. Це водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка (Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 р. № 2344-ІІІ).
Суб'єктивна сторона адміністративного проступку полягає у ставленні суб'єкта до вчиненого антигромадського діяння. Основною ознакою є вина. Вина охоплює дві можливі форми стану психіки: умисел (прямий і непрямий) і необережність (самовпевненість і недбалість).
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п.п.6-7 вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: 1)поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Згідно з ч.1,2 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №177144, водій ОСОБА_1 , 21.11.2023 року о 11 год. 50 хв. на А/Д Т-0211 с.Вербовець - Новодністровськ + 500 м. 19 км., керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на відео фіксацію.
Доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Іванічека О.І. про те, що належних та допустимих доказів, що підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин викладених в протоколі, а так само відмову останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, матеріали справи не містять, суд вважає необґрунтованими та такими, що повністю спростовані матеріалами справи.
Так, до вищезазначеного протоколу інспектором з СРПП ВП №1 (м.Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2 долучено DVD-диск, на якому містяться файл з нагрудної камери поліцейського з назвою VID_20231121_115608 MP4, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відомостями, які містяться у доданому до матеріалів справи відеозаписі з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 , проїжджаючи стаціонарний блок-пост на ділянці А/Д Т-0211 с.Вербовець - Новодністровськ + 500 м. 19 км., не зупинився на знак «стоп контроль», за що і був зупинений патрульними поліцейськими, які як убачається з відеозапису відразу повідомили ОСОБА_1 причину його зупинки. З переглянутого відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 після того, як його було зупинено працівниками поліцї, перебував в салоні автомобіля на водійському сидінні. В подальшому водія ОСОБА_1 було запрошено до приміщення стаціонарного патрульного посту, де відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, зміст якої водію було оголошено та роз'яснено.
Крім цього, під час оформлення адміністративних матеріалів, працівниками поліції було з'ясовано, що постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 01.08.2023 року, ОСОБА_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, було позбавлено права керування транспортними засоби на 1 рік. В результаті чого, інспектор з СРПП ВП №1 (м.Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області Мазур С.А., також виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, зміст якої водію було оголошено та роз'яснено.
Крім цього, відеозаписом зафіксовано, що під час спілкування з поліцейськими, перевірки документів ОСОБА_1 , у поліцейського виникли обґрунтовані підозри того, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. В результаті чого поліцейським власне і було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки за допомогою технічного приладу алкотестеру «Драгер», так і в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 , відмовився, що зафіксовано на відеозаписі.
При цьому, на відеозаписі зафіксовано, що водій ОСОБА_1 визнає та підтверджує, що саме він керував транспортним засобом «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 , хоч і не мав такого права, оскільки рішенням суду був позбавлений права керування на 1 рік, а також не заперечує, а повністю визнає та підтверджує, що керував в стані алкогольного сп'яніння.
Під час огляду відеозапису також було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 , та упередженості до нього з боку працівників поліції. Дії працівника поліції в частині правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також про невідповідність внесених до протоколу даних ОСОБА_1 не заявляв та не оскаржував в передбаченому законом порядку. Заперечень до адміністративного матеріалу по складеному протоколу про адміністративне правопорушення не подав.
Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 та його захисником доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ним зі складеним відносно нього протоколом за ч. 2 ст.130 КУпАП.
Суд критично оцінює доводи захисника про його невинуватість у зв'язку із тим, що він на момент початку здійснення відеофіксації правопорушення, автомобіль «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 , з водійського сидіння якого вийшов ОСОБА_1 , не перебував у русі, оскільки його доводи повністю спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, на якому ОСОБА_1 , не заперечує факту керування ним транспортним засобом, хоч і не маючи на це законного права, а також ту обставину, що керував в стані алкогольного сп'яніння, а тому не вбачає необхідності проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Суд вважає, що якби твердження захисника Іванічека О.І. про те, що автомобіль не знаходився в русі, відповідали б дійсності, ОСОБА_1 одразу після початку спілкування з працівниками поліції почав б вказувати на це. Окрім цього, як вбачається із відеозапису, автомобіль не знаходиться на спеціально відведеній ділянці для зупинки авто, або на узбіччі, на момент зупинки працівниками поліції, а він знаходиться на проїжджій частині автомобільної дороги, яка розташована поряд із стаціонарним блок-постом. Даний факт свідчить про те, що ОСОБА_1 здійснював рух на автомобілі.
Крім цього, слід зазначити, що постановами інспектора з СРПП ВП №1 (м.Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області Мазура С.А. серії БАД №№455748, 455749 від 21.11.2024 року на ОСОБА_1 накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу за вчинення ним адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 122, ч.4 ст.126 КУпАП по факту того, що він 21.11.2023 року о 11 год. 50 хв. на А/Д Т-0211 с.Вербовець - Новодністровськ + 500 м. 19 км., будучим позбавленим права керування транспортними засобами постановою Першотравневого суду м.Чернівці від 01.08.2023 року, здійснював керування транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконавши при цьому вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо оскарження чи скасування зазначених постанов. Таким чином, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.122, ч.4 СТ.126 КУпАП відповідно до вказаних постанов, які набрали законної сили, підтверджує факт керування водієм ОСОБА_1 21.11.2023 року о 11 год. 50 хв. на А/Д Т-0211 с.Вербовець - Новодністровськ + 500 м. 19 км., транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 .
Також суд не бере до уваги доводи захисника ОСОБА_3 з приводу того, що йому не було роз'яснено його права передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, виходячи з наступного.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №177144 складеного на бланку відповідного зразка, уповноваженою на те особою поліцейським СРПП ВП №1 (м.Сокиряни) ДРВП ГУНП в Чернівецькій області Мазуром С.А., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, та містить дату і місце його складання, дані про особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, тобто має в собі всі необхідні відомості для вирішення справи і прийняття відповідного процесуального рішення.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, працівниками поліції дотримані вимоги ст.254-256 КУпАП та розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 р.
Даний протокол підписаний як працівником поліції, так і ОСОБА_1 без заперечень. Жодних пояснень щодо незгоди з діями працівника поліції з приводу незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, під час складання протоколу ОСОБА_1 не викладено.
Із правами, встановленими ст.63 Конституції України, зокрема з правом на захист і ст.268 КУпАП ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджено його підписами у протоколі про адміністративне правопорушення від 21.11.2023 року. Також із вказаного протоколу випливає, що працівники поліції у відповідності до вимог ст.268 КУпАП надали право ОСОБА_1 дати пояснення з приводу вчиненого правопорушення, він мав реальну можливість повідомити працівникам поліції про вчинені ними порушення, однак останній не скористувався своїм правом.
Щодо доводів захисника, що поліцейські під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 порушили його право на захист, то воно не знайшло свого підтвердження.
Слід зазначити, що процесуальний статус особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з правами у відповідності з ст.268 КУпАП, виникає тоді, коли уповноважена особа виявляє таке правопорушення, що є підставою для складення відповідного протоколу.
Під час розгляду не встановлено даних про те, що ОСОБА_1 висловлював поліцейським намір скористатися правовою допомогою і йому було відмовлено, або чинились перешкоди. Що стосується доводів захисника щодо не роз'яснення ОСОБА_1 його прав працівниками поліції, то протокол про адміністративне правопорушення містить підпис ОСОБА_1 в графі про роз'яснення йому його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Будь-яких заперечень з цього приводу ОСОБА_1 не висловлював та жодних клопотань не заявляв.
Не заслуговують на увагу доводи захисника ОСОБА_3 про відсутність законних підстав зупинки водія ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Так, пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації
транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. (п. 2, 3 ч. 1,ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію».
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено за наявності яких підстав поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Частиною 3 статті 35 Закону передбачено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Пунктами 1.3. та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Водієм згідно п.1.10 Правил дорожнього руху є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Отримання посвідчення водія та як наслідок набуття особою статусу водія як учасника дорожнього руху та права керувати транспортними засобами, одночасно є передумовою для виникнення низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства.
За таких обставин, отримавши статус водія, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів.
Відповідно до 8.4 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 визначають знаки дорожнього руху.
Знак 2.2 визначає, що "Проїзд без зупинки заборонено". Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
З наданого відеозапису випливає, що ОСОБА_1 , як водія було проінформовано про причини зупинки його транспортного засобу - не виконав вимоги знаку 2.2. "Проїзд без зупинки заборонено", проти цього водій не заперечував.
Разом з тим, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляду відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Враховуючи викладене, голослівним є твердження сторони захисту про те, що підстава для зупинки працівниками поліції є необґрунтована так, як працівники поліції не надали доказів правомірності зупинки транспортного засобу і водій до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не притягувався, так як причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Крім цього, відповідно до п. 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. №1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Згідно з п. 5 та 7 ч.1ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, як вбачається з матеріалів справи дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення в порядку, передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Отже, твердження адвоката щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб'єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Слід зазначити, що вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов'язується лише з наявністю ознак такого сп'яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.
Крім того, всупереч доводам захисника, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст.130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння
За таких обставин, вважаю, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства встановлено не було, тому доводи сторони захисту щодо незаконності зупинки транспортного засобу є безпідставними.
Отже, доводи захисника Іванічека О.І. про порушення порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованими і спростовуються доказами, які досліджені під час судового розгляду, що відповідають дійсним обставин даних адміністративного правопорушення, об'єктивно узгоджуються між собою та підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
При цьому слід зазначити, що відмова від проходження огляду є окремим закінченим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, та на його кваліфікацію не впливають мотиви такої відмови.
Крім цього, відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції № 1395 від 07.11.2015, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Стосовно всіх інших доводів та заперечень адвоката Іванічека О.І. суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах -учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00 від 18 липня 2006 року).
Доводи зазначені під час розгляду даної справи з боку захисту не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За наведених обставин, суд розцінює усі вищенаведені заперечення захисника ОСОБА_3 , як обраний спосіб захисту, направлений на уникнення відповідальності, який жодним доказом не підтверджений.
В ст.19 Закону України «Про міжнародні договори», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язково до застосування як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у складі Великої палати у рішенні по справі «OHalloran and Francis v.The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні «Шмауцер протии Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Поряд з цим, ЄСПЛ відносить до кримінально-правової санкції й позбавлення прав на управління транспортним засобом, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй в провину, мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї, обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення (рішення ЄСПЛ у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
Системний аналіз вищезазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст.6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.
Отже, об'єктивних причин відмови правопорушника від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння судом не встановлено, а наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксована подія, яка мала місце, та суд вважає його належним та допустимим доказом у даній справі. Крім цього, відеозапис з місця події є об'єктивним доказом, оскільки є незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості, його вина у вчиненні даного правопорушення доведена наступними письмовими доказами по справі, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №177144 від 21.11.2023 року, який є документом, що відповідає вимогам ст.256 КУпАП та який засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із змісту якого встановлено, що в результаті проведення огляду ОСОБА_1 поліцейським виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці та у якому вказано, що від проходження тесту на прилад «Драгер» ОСОБА_1 відмовився;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2023 року о 12 год. 10 хв. КНП Сокирянську ЦРЛ ОСОБА_1 у зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп'яніння;
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №455748 від 21.11.2023 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП;
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №455749 від 21.11.2023 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП;
-копією постанови Першотравневого районного суду м.Чернівці від 01.08.2023 року, згідно якої, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і за його вчинення накладено адміністративне стягнення у штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік;
-довідкою про притягнення до адміністративної відповідальності №9326/123/44/01-23 від 28.11.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 протягом 2022 - 2023 років притягувався до адміністративної відповідальності 08.07.2023 року за ч.1 ст.130 КУпАП;
-копією інформаційної довідки про отримання посвідчення водія №9326/123/44/01-23 від 28.11.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія, яке на даний час вилучено та перебуває у ВП №1 (м.Сокиряни) ДРВП ГУНП Чернівецької області;
-висновком судово-психіатричного експерта №716 від 22.05.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 наданий час та час інкримінованого йому адміністративного правопорушення, будь яких ознак хронічного психічного захворювання не виявляє та засвоїм психічним станом він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;
-відеозаписом здійсненим працівником поліції, використання яких передбачено ст.40 Закону України «Про національну поліцію», на якому зафіксована подія, та з якого встановлено, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, та в закладі охорони здоров'я, проте останній відмовляється від проходження.
Досліджені судом докази є допустимими, тобто придатними для використання у адміністративному процесі за формою та належними, тобто придатними для використання в адміністративному процесі за змістом, тому є доказами у розумінні вимог ст.251 КУпАП.
Зібрані докази оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи кожен окремо та в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), суд приходить до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Таким чином, враховуючи в сукупності наведені вище досліджені докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення в ході судового розгляду справи доведена в повному об'ємі, а кваліфікація його дій за ч.2 ст.130 КУпАП є правильною, оскільки з достовірністю встановлено, що він відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи тяжкість вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, поведінку до і після вчинення правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що є достатні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП та призначення йому стягнення в межах санкції статті Закону за даний вид правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, однак без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки він не являється власністю порушника, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Згідно з ч.2 ст.30 КпАП України, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до вимог ч.3 ст.30 КпАП України, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Згідно з положеннями ч.2 ст.317-1 КпАП України, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Оскільки постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 01.08.2023 року по справі №725/5278/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто на час розгляду справи ним невідбуто стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то суд на підставі ч.3 ст. 30КУпАП приєднує невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі ч.2 ст.130 КУпАП та керуючись ст.ст.33, 40-1, 221, 283-285, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011року,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та за його вчинення накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на р/р:UA118999980313000149000024001, одержувач - Чернівецьке ГУК/ Чернівецька область/21081300, код одержувача (ЄДРПОУ) - 37836095, банк одержувача - ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку одержувача (МФО) - 899998, в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами за вказане адміністративне правопорушення приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Перщотравневого районного суду м.Чернівці від 01.08.2023 року по справі №725/5278/23.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО - 899998) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя: С.В.Унгурян
Повний текст постанови складено 01.07.2024 року.