Справа № 716/72/24
24.06.2024 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Пухарєвої О.В.,
з участю
секретаря - Кульки О.М.,
представниці позивачки - ОСОБА_1 ,
представниці відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів
Позивачка ОСОБА_3 , в особі представниці ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона, починаючи з 30.07.2011 по 17.10.2017 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 17.10.2017 їх шлюб було розірвано та в подальшому згідно рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 08.11.2018 у справі № 716/323/18 визначено місце проживання малолітніх дітей за місцем проживання матері ОСОБА_7 та вирішено стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання спільних синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 930 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 06.03.2018 і до досягнення дітьми повноліття.
На виконання вищезазначеного рішення суду від 08.11.2018 у справі № 716/323/18 було видано виконавчий лист від 19.03.2019, на підставі якого постановою державного виконавця Заставнівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області відкрито виконавче провадження.
Станом на 19.12.2023 заборгованість по сплаті аліментів складала 2654 гривні.
Посилаючись на те, що розмір аліментів, присуджених до стягнення рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області 08.11.2018, є недостатнім на даний час для забезпечення гармонійного розвитку дітей, рівень витрат на дітей постійно зростає, а тому, враховуючи платоспроможність відповідача, матеріальний стан якого останнім часом покращився, наявність у відповідача на праві власності та на праві оренди нерухомого майна, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який встановлений на даний час рівність прав як позивача так і відповідача щодо обов'язків по вихованню та утриманню дітей, просила збільшити розмір аліментів, а саме стягувати з відповідача аліменти в твердій горовій сумі по 3500 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
До початку першого судового засідання у відповідності до ч.3 ст.49 ЦПК України, посилаючись на те, що заочним рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.04.2021 у справі №716/1617/20 , яке набуло законної сили, було змінено спосіб стягнення аліментів з твердої суми на частку від всіх видів доходу та стягнуто з відповідача на користь позивачки на утримання дітей в розмірі частки всіх доходів щомісячно, представниця позивачки звернулася до суду із заявою про зміну предмету позову, зокрема просила збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей та змінити спосіб стягнення, а саме стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі по 3500 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення позову до суду до досягнення дітьми повноліття.
Також представниця просила припинити стягнення аліментів з відповідача за рішенням Заставнівського районного суду від 08.11.2018 по справі №716/323/18 з дня набрання законної сили рішенням у даній справі та повернути виконавчий лист після повного погашення ОСОБА_4 заборгованості за цим виконавчим листом.
Скориставшись своїм процесуальним правом, передбаченим ст.191 ЦПК України, відповідач ОСОБА_4 надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому частково заперечуючи наведені позивачкою обставини, просив позов задовольнити частково та стягувати з нього аліменти на користь позивачки на утримання дітей в розмірі по 1800 гривень на кожну дитину, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили і до повноліття дітей.
В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з'явилася. ЇЇ представниця - адвокатка Мазур О.С. підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в заяві про зміну предмету позову. При цьому уточнила, що позивачка просить збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.04.2021 (справа №716/1617/20), змінивши спосіб їх стягнення з частки всіх доходів відповідача на тверду суму, а саме: по 3500 гривень щомісячно на кожну дитину.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Його представниця -адвокатка Дронь О.І.пояснила суду, що відповідачу не відомо про наявність заочного рішення суду, яким з нього вирішено стягувати аліменти в частці від заробітку, оскільки в примусовому порядку з нього стягуються аліменти за рішенням суду від 08.11.2018 в твердій грошовій сумі. ОСОБА_4 офіційно працює та отримує мінімальну заробітну плату, яка в середньому становить близько 6 000 гривень, отже фізично не спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі, яка становить 7000 гривень. За таких обставин відповідач не заперечує про зміну способу аліментів та їх збільшення, але погоджується платити по 1800 гривень аліментів на кожну дитину.
Суд, заслухавши пояснення представниць сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст.11, 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Судом встановлено, що з 30.07.2011 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 17.10.2017 року (а.с.18)
Як вбачається із копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 від 03.07.2012, позивачка ОСОБА_8 та відповідач ОСОБА_4 являються батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20-21).
Відповідно до копії рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 08.11.2018 (справа №716/323/18) місце проживання малолітніх дітей визначено за місцем проживання матері ОСОБА_7 , а також присуджено до стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі, а саме по 930 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 06.03.2018 і до досягнення дітьми повноліття (а.с.9-17).
На виконання вищезазначеного рішення суду від 08.11.2018 у справі №716/323/18 видано виконавчий лист від 19.03.2019, на підставі якого Постановою державного виконавця Заставнівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 21.03.2019 відкрито виконавче провадження (а.с.22).
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 19.12.2023 заборгованість ОСОБА_4 по сплаті аліментів становить 2654 гривень ( а.с.31-34).
Також встановлено, що заочним рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.04.2021 (справа №716/1617/20) вирішено: позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю; змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від всіх видів доходу та стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с.Кулівці Заставнівського району Чернівецької області аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки всіх доходів щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Встановлено, що виконавчий лист на підставі заочного рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області у справі №716/1617/20, позивачкою не пред'являвся до органу примусового виконання рішень. На даний час в примусовому порядку виконується рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 08.11.2018 у справі №716/323/18.
Відповідно до ч.1-2 ст.27 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВРУ № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В силу ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Положеннями ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У ст.150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
В силу ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як слідує із змісту ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В силу ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
У відповідності до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року у справі №355/511/17-ц зроблено висновок про те, що вирішуючи питання про збільшення розміру аліментів, така зміна можлива, у тому числі і у зв'язку зі зміною в законодавстві, що узгоджується з вимогами ст.ст.181, 182, 184, 192 СК України та Законом України від 17 травня 2017 року №2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року.
Згідно постанови Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З урахуванням того, що для збільшення розміру призначених аліментів зацікавленій стороні слід звернутися із відповідною заявою до суду, в якій навести підстави для відповідної зміни. Звертаючись до суду з проханням про збільшення аліментів, у заяві зазначаються докази щодо поліпшення матеріального стану платника аліментів, хвороби дитини, збільшення потреб на утримання дитини. Цей перелік не є вичерпним і залежить від життєвої ситуації.
Прожитковий мінімум - це соціальний стандарт, що визначає кількість продовольчих та непродовольчих товарів та послуг, які необхідні для забезпечення нормального життя людини.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Звертаючись до суду з даним позовом позивачка зазначає, що самостійно не може забезпечити належний рівень, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей.
Поставивши перед судом питання про збільшення розміру раніше присуджених аліментів, позивачці належало доводити передусім наявність у відповідача покращення матеріального стану та можливість сплати ним аліментів у заявленому розмірі.
Так, на час ухвалення рішення у справі №716/323/18 відповідач працював у ФОП ОСОБА_9 та отримував доходи близько 3000 грн в місяць (11220 грн за квартал). З відповіді державної податкової служби на запит державного виконавця №186647001 від 02.01.2024 та відповіді ПФУ на запит №186646930 від 02.01.2024 вбачається, що сума нарахованого ФОП ОСОБА_10 доходу відповідачу за третій квартал 2023 складає 21600 грн (а.с.27-30). Отже, доходи відповідача з моменту ухвалення судом попереднього рішення зросли вдвічі, отже його матеріальний стан покращився.
Проте, позивачкою, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами достатності заробітку (доходу) платника аліментів та можливості сплати відповідачем аліментів у заявленому розмірі по 3500 грн на кожну дитину щомісячно.
Відомості про доходи відповідача на час розгляду даної справи містяться в Довідці фізичної особи - підприємця ОСОБА_10 від 11.03.2024 №000-000011, згідно якої ОСОБА_4 з 01.05.2023 займає посаду водія автотранспортних засобів, його дохід за період з 01.09.2023 по 29.02.2024 склав 44800 грн, з яких утримано 8736 грн, тобто сума до виплат становить 36064 грн, що в середньому становить 6011 грн в місяць (а.с.119).
В матеріалах справи наявна інформація про належність відповідачу на праві власності житлового будинку в АДРЕСА_1 загальною площею 37,6 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м, набутого відповідачем 16.07.2004 на підставі договору дарування (а.с.24), а також про оренду відповідачем у Кадубовецької сільської ради земельної ділянки кадастровий номер 7321587600:03:001:0257 площею 0,3285 га (а.с.23). Проте, зазначені відомості не свідчать про поліпшення матеріального стану платника аліментів з часу ухвалення попереднього рішення суду 23.04.2021 (справа №716/1617/20) в такому розмірі, що забезпечує можливість сплати ним аліментів по 3500 грн на кожну дитину щомісячно.
Таким чином, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для збільшення розміру аліментів, шляхом зміни способу стягнення з частки доходів відповідача на тверду суму. Однак заявлений позивачкою розмір аліментів по 3500 грн на кожну дитину (7000 грн) суд вважає явно завищеним, оскільки перевищує доведений розмір доходів відповідача (його заробітної плати).
За таких обставин суд вважає, що обґрунтованим є збільшення розміру стягуваних з відповідача аліментів по 1800 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч.2 п.1 ст. 141 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст. 51 Конституції України, ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 182, 184, 185, ст.192 СК України, керуючись п.1 ч.2 ст. 141, ст. 263-265,268ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.04.2021 у справі №716/1617/20, змінивши спосіб стягнення аліментів з частки від всіх видів доходів на тверду грошову суму.
Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1800 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення за рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 08.11.2018 по справі №716/323/18 про стягнення аліментів припинити з дня набрання даним рішенням законної сили та повернути виконавчий лист, виданий на підставі судового рішення від 08.11.2018 по справі №716/323/18 після повного погашення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 01.07.2024.
Суддя О.Пухарєва