Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 708/388/24
Номер провадження 2/711/1683/24
02 липня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді: Казидуб О. Г.
за участю:
секретаря: Шульга А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді адресної грошової допомоги, -
Позивач Департамент соціальної політики Черкаська міська рада (18005, м. Черкаси, вул. Шевченко, 307, ЄДРПОУ 37853109) звернувся до Чигиринського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді адресної грошової допомоги.
19 квітня 2024 року ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області вирішено позовну заяву з додатками Департамента соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді адресної грошової допомоги передати на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
03 червня 2024 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси позовну заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання з викликом сторін.
Представник позивача за дорученням ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Також зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
В судовому засіданні встановлено, що ухвала Чигиринського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2024 року мотивована тим, що за даними довідки від 24.09.2020 року № 7101-5000310658 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка міститься в додатках до позову, місцем проживання відповідача взято на облік за адресою: АДРЕСА_2 . Тим самим встановлено останнє відоме зареєстроване у встановленому порядку місце проживання відповідача.
Проте, як вбачається з Повідомлення Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області № 456/-4-6 від 17.06.2024 року, на запит суду, внутрішньо переміщена особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку як ВПО з 19.04.2022 по 03.03.2023 року за фактичною адресою проживання: АДРЕСА_3 . В складі сімї ОСОБА_1 перебувала неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 03.03.2023 самостійно по Дії ОСОБА_1 знялася з обліку, а вже 10.01.2024 року зареєструвалася як внутрішньо переміщена особа в тому ж складі сім'ї за фактичною адресою проживання: АДРЕСА_4 . На даний час перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа без виплати допомоги ВПО на проживання.
Таким чином, не встановлено жодних обставин, які б давали підстави для визначення підсудності даної справи за Придніпровським районним судом м. Черкаси.
Пунктом першим частини 1 ст. 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
Отже, саме за встановленими обставинами, які суттєво впливають на питання визначення підсудності по справі, суд приходить до висновку про те, що дана справа повинна бути передана до належного суду, а саме - до Чигиринського районного суду Черкаської області, тобто, для розгляду за останнім відомим місцем проживання відповідача.
Крім того, таке рішення суду повністю відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Так, у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський Суд з прав людини висловив міркування у пункті 24 про те, що як було встановлено фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Отже, відповідність вимозі «суд встановлений законом» передбачає існування та дотримання таких передумов: законодавча основа створення та функціонування суду; діяльність суду на підставі та відповідно до норм закону; реалізація судом визначених законом повноважень у спосіб, передбачений законом, тобто з дотриманням процесуальних правил.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» ( рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року).Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).
Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).За нормами статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність направлення цивільної справи за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді адресної грошової допомоги до Чигиринського районного суду Черкаської області для розгляду за підсудністю.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 353 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді адресної грошової допомоги - передати для розгляду за підсудністю до Чигиринського районного суду Черкаської області.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Головуючий: О. Г. Казидуб