Справа № 636/4416/24 Провадження 3/636/2565/24
Дата 13.06.2024
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бунін Є.О., розглянувши матеріали, які надійшли Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст.173 КУпАП, -
встановив:
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 096270 від 24.05.2024, відповідно до якого з доданими матеріалами, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, згідно якого ОСОБА_1 о 13:30 год. 19.05.2024 за адресою: вул. Старонікольська, м. Чугуїв Харківської області висловлювався нецензурною лайкою, на адресу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 надав заяву, в якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, просив розглянути матеріал без його участі, також просив при винесенні покарання обмежитись усним зауваженням.
Вина ОСОБА_1 підтверджується:
-довідкою Чугуївського РУП про відсутність ознак кримінального правопорушення від 20.05.2024;
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 20.05.2024;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність, судом вважається щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст.10,11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства праваоднією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя вважає, що дії ОСОБА_1 не становили великої суспільної небезпеки, не спричинили значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам інших осіб.
За таких обставин, суддя вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і обмежитися усним зауваженням, беручи до уваги обставини справи, характер вчиненого правопорушення, його малозначність, відсутність тяжких наслідків від правопорушення.
Суд вважає, що таке звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю адміністративного правопорушення та оголошення йому усного зауваження, в цьому конкретному випадку є доцільним, а також є важливим засобом реалізації судом принципу гуманізму та індивідуалізації відповідальності.
Згідно з ч. 2ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що провадження у вказаній справі слід закрити за малозначністю вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, судовий збір, передбачений ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 22, 283-284 КУпАП, суддя,-
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку з малозначністю адміністративного правопорушення, обмежившись у відношенні нього усним зауваженням.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП, закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в 10-денний строк з дня її винесення через Чугуївський міський суд Харківської області.
Суддя -