Справа № 646/4603/24
№ провадження 2/646/2125/2024
19.06.24 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Білінської О.В.,
за участі секретаря судового засідання Тихоновської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова цивільну справу №646/4603/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Юлія Володимирівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просить ухвалити рішення, на підставі якого визначити їй додатковий строк в два місяці для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, до складу якого входить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на праві власності. Позивачка зазначає, що її батьки розлучились у 1996 році та з цього часу батько жодних відносин зі позивачкою не підтримував та не брав участь у її вихованні. ОСОБА_2 , у зареєстрованому шлюбі не перебував. Позивач зазначає, що на день смерті її батько мешкав із співмешканкою, яка інформацію про його смерть приховала від його родичів, зокрема і від неї - його доньки, рідного брата та двоюрідної сестри, таким чином, позивачка не могла дізнатися про цей факт та не була присутня на похованні ОСОБА_2 24 лютого 2022 року в Україні розпочалася збройна агресія Російської Федерації. Указом Президента України на усій території України було введено військовий стан. У зв'язку з тим, що з перших днів повномасштабного вторгнення РФ на територію України, Харківська область та м. Харків знаходилися під постійними ракетними обстрілами, для збереження свого життя та життя своєї сім'ї 14.03.2022 позивачка була вимушена разом з родиною виїхати за кордон. Наприкінці грудня 2023 року через двоюрідну сестру батька - ОСОБА_3 позивачу стало відомо про смерть батька. Щоб пересвідчитись про факт його смерті позивачка через свого представника - ОСОБА_4 , звернулась до органів реєстрації актів цивільного стану, де на її звернення було видано свідоцтво про смерть - ОСОБА_2 . 08.04.2024 бабуся позивачки ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Васікової Ю.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , однак, постановою нотаріуса №03/02-31 від 08.04.2024 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропущено строк для прийняття спадщини. Також, перевіркою нотаріуса встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася. ОСОБА_2 за життя заповіт або спадковий договір не склав. Отже, успадкування його майна здійснюється за законом. Крім того, позивачка зазначає, що вона є єдиною спадкоємицею першої черги за законом та вважає, що строк, встановлений законом для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин. Вищевикладені обставини вимусили позивачку звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.04.2024 року було відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
04.06.2024 ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивачка не з'явилась, надіслала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові. Розгляд справи просить провести за відсутності позивача.
Представник відповідача повідомлений належним чином, про час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов не подав, будь-яких доказів, які б спростовували вимоги позивачки, не надав.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін.
Судом, встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с.7).
14.07.2017 між позивачкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_7 . (а.с. 10)
28.07.2018 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 . (а.с. 19 )
Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 12.02.2009 року який був завірений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 450, ОСОБА_2 є покупцем квартири АДРЕСА_2 . (а.с. 22-23)
14.03.2022 року позивачка вимушена була з родиною виїхати за кордон, внаслідок повномасштабного вторгнення РФ на територію України, виїхати з України в Чорногорію, що підтверджується відміткою у закордонному паспорті № НОМЕР_3 (а.с. 14) та документами №19-UPI-13224/1000317/2 від 19.03.2024, № 19-UPI-205/23/2240 від 06.03.20023, які перекладені на українську мову про отримання тимчасового захисту у Чорногорії, муніципалітет ТИВАТ (а.с. 17-18)
Відповідно до повторної копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
За даними Спадкового реєстру заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався. (а.с. 11)
31.01.2024 року нотаріусом (Черногорія, м. Будва) Раде Йованович було зроблено запис про засвідчення приватного документа - довіреність Єгоровій В., якою остання уповноважила свою бабусю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , бути її представником з питань оформлення своїх спадкових прав після смерті батька.
08.04.2024 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Ю.В. відмовлено ОСОБА_4 , діючій від імені ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 у зв'язку із тим, що на протязі шести місяців вона не подала заяви про прийняття спадщини, та роз'яснений порядок звернення до суду (а.с.13).
Стаття 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно вимогам ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом чи за законом.
Стаття 1258 ЦК України зазначає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадкоємиця першої черги його донька ОСОБА_1 ( а.с. 7)
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже спадкоємці повинні були у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Разом з тим, 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64 від 22.02.2022 введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.
Згідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній по 28.06.2022, було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Постановою КМУ від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану», перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
В матеріалах спадкової справи є Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру №76524223 від 08.04.2024 про відсутність заповіту та спадкового договору від імені померлого, Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру №76524253 від 08.04.2024 про відсутність спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтва про право на спадщину.
ОСОБА_4 , діючої від імені ОСОБА_1 відмовлено у вчинені нотаріальної дії, як видача Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька її довірительки - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з відсутністю у неї факту прийняття спадщини. ( а.с. 13)
Позивачка ОСОБА_1 зазначила, що встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті її батька вона пропустила з поважної причини, так як не була своєчасно обізнана про смерть батька. Крім того, в обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає, що із введенням воєнного стану на території України, та у зв'язку з активними бойовими діями на території міста Харкова, вимушена була виїхати за межі України, таким чином вона не мала реальної можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини своєчасно.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1ст.1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012року №296/5 вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Виходячи зі змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298 св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год.30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
В подальшому неодноразово строк воєнного стану продовжувався, та він дії до теперішнього часу.
На думку суду, у позивача були об'єктивні перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а тому вона не мала змоги вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, з поважних причин.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 1 статті 76 ЦПК України зазначає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи загальновідомі події, положення законодавства в частині вимог щодо строків для прийняття спадщини суд доходить висновку, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин і вважає необхідним визначити позивачу додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті рідного батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Харкові строком на два місяці.
Отже ті обставини, на які посилався позивач суд вважає обґрунтованими, оскільки вони знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст. 223, 265 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1220, 1259, 1261, 1262, 1270, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, суд
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 2 (два) місяця, з дня набрання рішення суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Харківська міська рада, місцезнаходження за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 7.
Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Юлія Володимирівна, юридична адреса: м. Харків, пр-т. Ювілейний, буд. 52.
Суддя О.В. Білінська