02.07.2024
Справа № 642/694/23
Провадження № 2/642/93/24
02 липня 2024 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Селезень Світлани Володимирівни про зміну предмету позову у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Жовтневе трамвайне депо», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП, -
14 лютого 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Панченко Е.В. звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача КП «Жовтневе трамвайне депо» матеріальну шкоду у розмірі 27 542,16 грн., завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26 грудня 2020 року в м. Харкові по вул. Полтавський шлях, 130/132, в якій водій КП «Жовтневе трамвайне депо» ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом трамваєм Татра 5119-5120 здійснила зіткнення з автомобілем «КІА Sportage» р.н. НОМЕР_1 , в результаті чого автомобіль отримав механічні ушкодження та завдано матеріальних збитків. Крім того, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 15 061,94грн., витрати за складання експертного висновку та калькуляції у сумі 1800,00грн., витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 15.02.2023 року зазначену позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 07.03.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 20 червня 2023 року уточнену позовну заяву представника позивача в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Жовтневе трамвайне депо» , третя особа- ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП - прийнято до провадження. Змінено процесуальний статус відповідача ОСОБА_2 на третю особу.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 18 липня 2023 року призначено у справі судову автотехнічну експертизу. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 20 травня 2024 року поновлено провадження у справі, при значено судове засідання.
01.07.2024 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Селезень С.В. надійшла заява про зміну предмета позову. В позовній заяві представник позивача просить, окрім заявлених позовних вимог, зазначених вище, стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00грн.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про зміну предмету позову, приходить до наступних висновків.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, згідно даної заяви про зміну предмету позову, представником позивача заявлено нову вимогу щодо стягнення в рахунок моральної шкоди - 10000грн. та надано нову редакцію позову із зміненими позовними вимогами.
При цьому, зміст нової редакції позовної заяви не є ідентичним з первісним позовом і фактично містить нові обґрунтування позову в частині нової позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.
Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Судом встановлено, що заяву про зміну предмета позову по даній цивільній справі подано позивачем під час розгляду справи по суті після проведення першого судового засідання та проголошення вступної промови сторін, тобто подана поза межами строків, встановлених процесуальним законом.
Клопотання про поновлення процесуального строку для звернення до суду із зазначеною заявою, де б були зазначені поважні причини пропуску процесуального строку, встановленого законом, ані позивачем, ані його представником суду не надано.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви про зміну предмету позову представник позивача фактично подав нову редакцію позову, виклавши нові обґрунтування позову.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17.
Оскільки за своїм змістом у новій редакції позовної заяви позивачем викладено нові обґрунтування позовних вимог, а також викладені нова позовна вимога взагалі, яких в первісному позові не було, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту та нових обґрунтувань, та уточнену позовну заяву подано за межами строків, встановлених процесуальним законом - суд прийшов до висновку, що в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог у зв'язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст.49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись 49, 126, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -
Відмовити в прийнятті та повернути позивачу ОСОБА_1 заяву про зміну предмету позову в справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Жовтневе трамвайне депо», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя В.В. Вікторов