Іменем України
24.06.2024 Справа №607/11575/24 Провадження №3/607/5208/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27.05.2024 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 312440 від 13.05.2024 зазначено, що 13.05.2024 о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 ухилявся від виховання та виконання батьківських обов'язків щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: будучи опікуном ОСОБА_2 , не доглядає за ним, чим порушив вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, винуватим себе у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що жодним чином не ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків. Пояснив, що 13.05.2024 він перебував на своєму робочому місці та о 15 год. 00 хв. за адресою місця свого проживання прибув за попереднім викликом працівників поліції для надання пояснень. У подальшому відносно нього безпідставно був складений протокол про адміністративне правопорушення. Зазначив, що у цей день перебував на роботі, тому що є єдиним годувальником сім'ї. Зауважив, що опікуном сина визначений за погодженням із дружиною і станом на даний час дружина переоформлює опікунство на себе. Вказав, що піклується про своїх дітей, проводить з ними час та забезпечує усім необхідним. При цьому станом на даний час у зв'язку із припиненням шлюбних відносин з дружиною остання перешкоджає йому у вихованні дітей та негативно налаштовує проти нього дочку. Просив суд звернути увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме дії, що свідчать про ухилення його від виконання своїх батьківських обов'язків, він вчинив 13.05.2024.
У судовому засіданні законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 пояснила, що дійсно ОСОБА_1 матеріально забезпечує усім необхідним їхніх дітей, оскільки лише він у їхній сім'ї є працевлаштованим. Однак зазначила, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки, що полягає в тому, що він мало часу проводить з дітьми. Зазначила, що ОСОБА_1 визначений як опікун їхнього сина без її відома та згоди.
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьками або особами, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 312440 від 13.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується те, що 13.05.2024 о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 ухилявся від виховання та виконання батьківських обов'язків щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: будучи опікуном ОСОБА_2 , не доглядає за ним, чим порушив вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
На підтвердження обставин, викладених у протоколі, суду надано: письмові пояснення ОСОБА_4 ; копії звернень до відділу у справах дітей Підгородняської сільської ради ОСОБА_4 та неповнолітньої ОСОБА_3 від 23.04.2024; копії свідоцтв про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано, які саме дії вчинив чи від вчинення яких дій утримався ОСОБА_1 , що призвело до ухилення останнього від виконання своїх батьківських обов'язків.
Суд відхиляє за неналежністю копії звернень до відділу у справах дітей Підгородняської сільської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 23.04.2024, оскільки такі звернення мали місце 23.04.2024, а протокол про адміністративне правопорушення складений 13.05.2024 за обставинами, що мали місце 13.05.2024 о 15 год. 00 хв.
Інші докази на підтвердження факту невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , саме 13.05.2024 о 15 год. 00 хв., суду не надані. При цьому суд не вважає невиконанням батьківських обов'язків перебування ОСОБА_1 13.05.2024 на робочому місці, оскільки такі дії останнього спрямовані на забезпечення матеріальних потребу його сім'ї, у тому числі і неповнолітніх дітей.
Так само протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Так, за змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так само ЄСПЛ неодноразово, зокрема, у справах «Кобець проти України» (рішення від 14.02.2008), «Берктай проти Туреччини» (рішення від 08.02.2001), «Леванте проти Латвії» (рішення від 07.11.2002) вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.
З урахуванням викладеного судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та наявність у його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
При цьому суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ч. 2 ст. 284, ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.
Керуючись ст. 7, 9, 40-1, 184, 245, 247, 251-252, 256, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяІ. В. Марциновська