28.06.2024 Справа №607/6442/24 Провадження №3/607/3220/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого у ТОВ «Водаленд Інастрі»,
за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №710693 від 10 березня 2024 року, 10 березня 2024 року о 05 год. 04 хв. на А/Д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 154 км. + 800 м. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ - DAEWOO, д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 №ARАM-2250 (повірка дійсна до 12.12.2024), що підтверджується тестом № 3280 від 10 березня 2024 року, результат огляду становить 1,46 ‰. З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння згоден, що вчинено повторно протягом року від 12.12.2023. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
29.04.2024 через систему «Електронний суд» захисник особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Щербатюк О.Д. подав клопотання про повернення матеріалів справи для належного оформлення, з підстав того що працівниками поліції було невірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 , оскільки до матеріалів справи не долучено довідки про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення та в якій би містилась інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення.
В судове засідання особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Щербатюк О.Д. не з'явились, хоча по час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, що підтверджується довідкою - телефонограмою складеною секретарем судового засідання 31.05.2024.
Разом з тим, адвокат Щербатюк О.Д. 28.06.2024 через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 бажає взяти участь у розгляді даної справи та надати свої пояснення з приводу інкримінованого йому правопорушення, однак на даний час він перебуває в лікувальному закладі, а тому не зможе взяти участь у судовому засіданні.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання, виходячи з наступного.
Суд зауважує, що судові засідання у даній справі неодноразово відкладались за клопотаннями захисника ОСОБА_1 - адвокат Щербатюк О.Д., а саме 23.03.2024, 15.04.2024, 08.05.2024 та 31.05.2024, з різних причини неможливості адвоката прибути у судове засідання. При цьому, особисто ОСОБА_1 у жодне судове засідання не з'явився для надання своїх пояснень з приводу інкримінованого йому правопорушення та доказів поважності причин своєї неявки суду не надав.
На переконання суду, судом з достатньою мірою вжито всіх заходів для того, щоб ОСОБА_1 мав можливість надати свої аргументи під час слухання цієї справи у суді, оскільки розгляд даної справи здійснюється з березня 2024 року та призначено було 6 судових засідань, проте ОСОБА_1 до суду не з'являвся, натомість захисник останнього кожен раз подавав клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, до клопотання про відкладення розгляду справи поданого адвокатом Щербатюком О.Д. 28.06.2024 через систему «Електронний суд» не долучено жодних доказів, які б підтверджували поважність причин неявки ОСОБА_1 у судове засідання, а саме того, що останній перебуває в лікувальному закладі.
Також суду не повідомлено про причину неявки захисника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Щербатюка О.Д. у судове засідання, а також не надано доказів поважності причин такої неявки.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенства права, в тому числі проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відтак враховуючи вищевикладене та принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю, що на підставі ст.268 КУпАП розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Щербатюка О.Д.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП виходячи з наступних підстав:
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання вимог пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України, передбачена відповідальність статтею 130 КУпАП.
Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Пунктами 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкції) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- відеозаписами із відеореєстратора патрульного автомобіля під назвою «video_2024-03-12-14-06-28» та нагрудних камер працівників поліції під назвою «export-oiqh1», на яких зафіксовано, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб DAEWOO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху, а саме за неосвічений задній номерний знак в темну пору доби. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, а відтак йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер (02 хв. 22 сек. відеозапису, що відповідає фактичному часу 05 год. 06 хв. 59 сек.). При цьому ОСОБА_1 було роз'яснено, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння буде порушенням п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На таку пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 спочатку відмовився, та зазначив, що він вживав алкогольні напої вчора вечором (04 хв. 21 сек. відеозапису, що відповідає фактичному часу 05 год. 08 хв. 59 сек.). Разом з тим, на повторну пропозицію працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу, ОСОБА_1 погодився. Після проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки результат огляду ОСОБА_1 становив 1,46 ‰ (07 хв. 13 сек. відеозапису, що відповідає фактичному часу 05 год. 11 хв. 50 сек.). На запитання працівника поліції чи погоджується він з результатом огляду чи бажає проїхати в медичний заклад для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 погодився з результатом огляду. Відтак, ОСОБА_1 було повідомлено, що на нього буде складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та роз'яснено права та обов'язки;
- роздруківкою результатів тестування на алкоголь проведеного 10 березня 2024 року о 05 год. 12 хв. за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 № ARAM-2250, тест №3280, згідно якої вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 1,46 ‰,;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 2299 083 23, чинне до 12 грудня 2024 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду ОСОБА_1 на сп'яніння позитивний 1,46 ‰, з результатами огляду ОСОБА_1 погодився, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі вказаного Акту;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 10 березня 2024 року, з якого вбачається, що у результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної служби у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 № ARAM-2250, повірка чинна до 12.12.2024, результат огляду 1,46 ‰;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №019287 від 10 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП;
- розпискою ОСОБА_2 від 10 березня 2024 року, згідно якої останній зобов'язався доставити транспортний засіб ЗАЗ Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Лукяновича, 8 та не допускати до керування ОСОБА_1
- рапортом поліцейського взводу « 1 роти № 4 батальйону УПП в Тернопільській області Гринчук І. від 10 березня 2024 року, відповідно до якого 10 березня 2024 року близько 05 год. 00 хв. на А/Д М-30 154 км. - 800 м. було зупинено транспортний засіб ЗАЗ-DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 за технічну несправність транспортного засобу, а саме неосвітлений задній номерний знак в темну пору доби. В ході спідкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, відтак останньому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Результат огляду позитивний - 1,46 ‰ (проміле). Такж встановлено, що водій був позбавлений права керування на 1 рік від 15.01.2024 Тернопільським міскрайонним судом;
- постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2024 року у справі № 607/25266/23, яка набрала законної сили 19 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;
- довідками Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції від 20 березня 2024 року, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 , однак таке посвідчення було вилучено та направлено до сервісного центру МВС України відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.01.2024 у справі № 607/25266/23, а також що транспортний засіб ЗАЗ-DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 .
Крім цього, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №710693 від 10 березня 2024 року, згідно якого 10 березня 2024 року о 05 год. 04 хв. на А/Д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 154 км. + 800 м. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ - DAEWOO, д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 №ARАM-2250 (повірка дійсна до 12.12.2024), що підтверджується тестом № 3280 від 10 березня 2024 року, результат огляду становить 1,46 ‰. З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння згоден, що вчинено повторно протягом року від 12.12.2023. При цьому такий протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містить всі необхідні реквізити, підписаний особою, яка склала протокол, та містить відмітки про отримання копії протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином з наданих суду доказів, судом встановлено, факт керування ОСОБА_1 10 березня 2024 року о 05 год. 04 хв. транспортним засобом ЗАЗ - DAEWOO, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння повторно протягом року, підтверджено вище дослідженими письмовими доказами та відеозаписами із відеореєстратора патрульного автомобіля під назвою «video_2024-03-12-14-06-28» та нагрудних камер працівників поліції під назвою «export-oiqh1».
Суд наголошує, що в рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, вчинене повторно протягом року особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Щодо клопотання захисника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Щербатюк О.Д. про повернення матеріалів справи для належного оформлення, з підстав невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП та невірної кваліфікації дій ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.
Так, на підставі ст. 278 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, в тому числі питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ № 1376 від 06 листопада 2015 року, протокол про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію та номер.
Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Суд вважає, необґрунтованими доводи сторони захисту щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №710693 від 10 березня 2024 року вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки такий складений відповідно до вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ № 1376 від 06 листопада 2015 року та містить усі обов'язкові реквізити передбачені статтею 256 КУпАП.
З приводу відсутності в матеріалах справи довідки про наявність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в якій би містилась інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення та відповідно невірної кваліфікації дій ОСОБА_1 , то суд такі відхиляє та зауважує, що працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення долучено копію постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2024 року у справі № 607/25266/23, яка набрала законної сили 19 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Вказана вище постанова є належним підтвердженням повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП, а тому на думку суду дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано працівниками поліції за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для повернення матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП для належного оформлення, а тому у задоволенні клопотання захисника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Щербатюк О.Д. слід відмовити.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд приймає до уваги ст. 33, 34, 35 КУпАП в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність. приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні.
З урахуванням викладеного суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Крім того, вирішуючи питання щодо обсягу застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2024 року у справі № 607/25266/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вказана постанова набрала законної сили 19 лютого 2024 року.
Таким чином, станом на 28 червня 2024 року, тобто на день винесення цієї постанови, строк невідбутої частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами складає 7 місяців 21 днів, а тому загальний строк адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, який необхідно накласти на ОСОБА_1 , становить 3 роки 7 місяців 21 днів.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605 гривень 60 копійок.
Керуючись статтями 23, 33, 35, 40-1, 130, 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі), 00 грн, який стягнути в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою, невідбутої частини адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2024 року у справі № 607/25266/23, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі), 00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців 21 (двадцять один) день, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений по рушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч), 00 грн в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяН. Р. Кунець