Справа № 638/7517/23
Провадження № 1-кп/638/865/24
Іменем України
01 липня 2024 року м. Харків
Колегія суддів Дзержинського районного суду міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисників - адвоката ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000000359 від 31 березня 2023 року, відносно
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Аксай Бурлинського району, Західно-Казахстанської області, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів передбачених ч.5 ст.185 та ч.5 ст.361 КК України,-
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться справа за обвинувальтним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000000359 від 31 березня 2023 року, відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів передбачених ч.5 ст.185 та ч.5 ст.361 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду і викликати в судове засідання учасників процесу, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, немає, розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений, ОСОБА_6 та його захисники адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погодилися із думкою прокурора щодо можливості призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Клопотань не заявляли.
Потерпіла в підготовче судове засідання не з'явилася, подала заяву з проханням проводити розгляд справи без її участі.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_9 погодилася із думкою прокурора щодо можливості призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Клопотань не заявляла.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту з додатками, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314КПК України рішень, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, виходячи з наступного.
Кримінальне провадження підсудне Дзержинському районному суду м. Харкова.
Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, відсутні.
З дотриманням вимог статті 293 КПК України копія обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вручені обвинуваченому.
Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угода про визнання винуватості, у порядку статей 468, 469, 470, 472-475 КПК України, до суду не надходила.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 частини 1 та частини 2 статті 284 КПК України, або повернення обвинувального акту прокурору судом не встановлено.
Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило, а тому воно повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Також, в судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики встановлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме передбачені ст. 177 КПК України.
Захисники обвинуваченого, ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначили, що ризики зазначені прокурором є необґрунтовані, обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки. Просили призначити більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений, ОСОБА_6 підтримав думку своїх захисників.
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
01 червня 2023 року згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова, щодо ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, строком до 31.07.2023, який неодноразово був продовжений,останній раз до 11 липня 2024 року.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 361 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України колегією суддів встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/ або суду;
-незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/ або суду підтверджується тим, що ОСОБА_6 усвідомлює, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років має реальну можливість отримати значний термін покарання у виді позбавлення волі, може переховуватися, як на території України, так і скориставшись військовим станом виїхати на непідконтрольні території або за межі України.
Згідно рішень Європейського суду з прав Людини - Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Ризик незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що обвинувачений добре знайомий з потерпілою, тривалий час співмешкав з нею та спільно проживав, знає її звички і всі ймовірні місця перебування в тому числі і у знайомих та родичів, у зв'язку з наведеним перебування ОСОБА_6 поза умовами тримання під вартою, сприятиме встановленню останнім тиску на потерпілу, з метою зміни її показів, для уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину таким чином перешкоджаючи встановленню істини у кримінальному провадженні.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_6 інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчиняв протягом тривалого часу і ризик бути викритим та притягнутим до відповідальності не зупиняли його, а лише спонукали вчиняти злочин.
На виконання вимог п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ч.1 ст. 178 КПК України слід врахувати:
- вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення ( відомості отримані від банківських установ, криптобіржі та покази потерпілої ).
- тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, оскільки, санкція ч.5 ст.185 КК України, передбачає кримінальне покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років;
- вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 , якому повні 27 років та не має тяжких захворювань або інвалідності;
- відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
Вивченням особи обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_6 є уродженцем м. Аксай, Бурлинського р-ну, Західно - Казахстанської області, неодружений, не працевлаштований.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства.
Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення останнім незаконного впливу на потерпілу та запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень.
Вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину проти власності, зухвалість способу вчинення дає достатні підстави вважати, що останній при застосуванні більш м'якого заходу, ніж тримання під вартою, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, у подальшому продовжити вчиняти інші правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, дані про особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, колегія суддів вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, тому колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Крім того, виходячи з положень ч.3 ст. 182 КПК України при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою при розгляді даного клопотання колегія суддів зобов'язана визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
При визначенні розміру застави колегія суддів виходить з такого.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р суд зазначив, що державні органи зобов'язані належним чином виправдати суму застави, та прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, колегія суддів, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, залишає раніше визначену суму застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень. 00 коп.
Керуючись ст.ст.ст.ст. 134, 314, 315, 316, 336, 177, 182, 183,291, 315 КПК України суд,-
Призначити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023220000000359 від 31 березня 2023 року, відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів передбачених ч.5 ст.185 та ч.5 ст.361 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова на 10 липня 2024 року о 12 год. 00 хв.
Відповідно до вимог ч.3 статті 31 КПК України проводити судовий розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Викликати в судове засідання учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 серпня 2024 року включно.
Залишити раніше визначену суму застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в зазначеному розмірі протягом дії ухвали.
У разі внесення застави звільнити ОСОБА_6 з під варти та покласти на нього наступні обов'язки:
1) Прибувати до суду за першою вимогою;
2) Не відлучатись з постійного місця проживання, без дозволу суду;
3) Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) Утримуватись від спілкування з потерпілою, експертами, коло яких стало відомо обвинуваченому під час виконання вимог ст. 290 КПК України.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суми застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої особи запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення в частині продовження запобіжного заходу.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3