Справа №592/10531/24
Провадження №3/592/1764/24
02 липня 2024 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко Олександр Володимирович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, українця, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
встановив:
17.06.2024 о 03-55 год. в м. Суми вул. Чернігівська, в районі буд.11, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Cherry Tiggo д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6820, що підтверджується тестом №1342 від 17.06.2024 з позитивним результатом якого 1,25% проміле ОСОБА_1 був згоден, чим порушив п.2.9а ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 747108 від 17.06.2024;
- тестуванням на алкоголь до протоколу №1342 від 17.06.2024, відповідно до якого результат тесту 1,25% проміле;
- Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду 1,25% проміле, з яким ОСОБА_1 погодився;
- відеозаписами з відеореєстраторів поліцейських, на яких зафіксована подія та процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, проходженням огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В матеріалах справи наявний відеозапис, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, з результатами погодився.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), суддя не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім іншого, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
У свою чергу порядок проходження огляду на стан сп'яніння, про який йдеться мова, закріплений у ст. 266 КУпАП.
Згідно визначеної процедури огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_1 , щодо якого були об'єктивні підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, відповідно до встановленого порядку пройшов відповідний огляд на стан сп'яніння, внаслідок чого і був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.9а Правил дорожнього руху України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
При цьому суддя враховує, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).
Враховуючи особу порушника, характер вчиненого правопорушення та його особливу небезпечність, підвищену соціальну чуттєвість до такого роду правопорушень, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суддя вважає за потрібне застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП в виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Литовченко