Дата документу 01.07.2024Справа № 554/1743/23
Провадження № 1-кп/554/663/2024
01.07.2024 р. м.Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Райчіхінськ, Амурської області, РФ, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190, КК України,-
26.01.2023 року о 16 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи біля ТЦ «Універсам Полтава», що за адресою: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 45, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом обману, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_5 , попросив у нього мобільний телефон під приводом здійснення телефонного дзвінка, заздалегідь знаючи про свій істинний намір заволодіти вищевказаним мобільним телефоном, без подальшого повернення. В свою чергу, ОСОБА_5 будучи помилково впевненим в порядності та у доброчесних намірах ОСОБА_6 добровільно передав йому свій мобільний телефон марки «Realme C21 Y» в корпусі синього кольору, IMEI: НОМЕР_1 , вартість якого становить 4316,67 грн.
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, використавши майно, яким він заволодів шахрайським шляхом, на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 4316,67 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, а саме, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Крім того, 27.03.2024 року о 11 год. ОСОБА_4 на відкритій ділянці місцевості, біля магазину «М'ясний м'ясомбінат» по вул.23 вересня, 11 в м. Полтава, випадково знайшов втрачений того ж числа ОСОБА_7 гаманець з банківською платіжною карткою № НОМЕР_2 , емітентом якої є АТ «А-банк», яку залишив у себе.
В подальшому, того ж дня, у ОСОБА_4 виник корисливий умисел на заволодіння за допомогою знайденої картки грошовими коштами, що зберігались на банківському рахунку, належного ОСОБА_7 .
З цією метою, реалізовуючи корисливий намір, спрямований на безоплатне заволодіння чужим майном в умовах запровадженого на території України воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 , перебуваючи в торгівельному закладі ТОВ «АТБ» по вул. Героїв АТО, 30, через електронний пристрій, призначений для ініціювання переказів з карткового рахунку, скористався вищезазначеною банківською карткою, що має функцію безконтактної технології проведення платежів без підтвердження PIN-коду, в 12:14 год. здійснив розрахунок за придбаний товар на суму 353,70 грн., тим самим таємно, шляхом вільного доступу, заволодів та розпорядився на власний розсуд коштами, які знаходились на картковому рахунку ОСОБА_7 в АТ «А-банк».
Після цього, переконавшись у наявності на картковому рахунку грошових коштів та можливості вільного розпорядження ними, ОСОБА_4 , в продовження вчинення діяння, спрямованого на заволодіння коштами ОСОБА_7 , цього ж числа передав зазначену банківську картку своїй знайомій ОСОБА_8 з проханням допомогти йому купити продукти, під тим приводом, що недавно переніс операцію і не може підіймати важкого.
Надалі, ОСОБА_8 , діючи на користь та в інтересах ОСОБА_4 , вважаючи, що передана їй банківська картка належить останньому, перебуваючи у його супроводі в торгівельному закладі ТОВ «АТБ» по вул. Героїв АТО, 30, а потім в магазині «Салтівський м'ясокомбінат», через електронний пристрій, призначений для ініціювання переказів з карткового рахунку, в 12:20 год., 12:24 год., 12:34 год. розрахувалася за приданий товар на суму 407,60 грн., 282,31 грн., 476,20 грн. відповідно, внаслідок чого ОСОБА_4 , таємно, шляхом вільного доступу, заволодів та розпорядився на власний розсуд коштами потерпілої, що знаходились на її картковому рахунку в АТ «А-банк».
Всього, внаслідок вчинення вказаних дій, що були об'єднані єдиним умислом, ОСОБА_4 заволодів та розпорядився грошовими коштами ОСОБА_7 на загальну суму 1519,81 грн., чим спричинив останній матеріальний збиток.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Доказом на підтвердження встановлених судом обставин є показання обвинуваченого, які надані ним в судовому засіданні, під час яких останній свою вину у скоєнні інкримінованому йому кримінальних правопорушеннях визнав у повному обсязі та показав про обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони зазначені вище у вироку суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, перебував на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра.
Обставина, яка пом'якшує покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, має захворювання яке позбавляє його вільно пересуватися, а саме, остеоартрит правого кульшового суглоба, коксиортроз правобічний І V ст. з ліричною деструкцією суглобових поверхонь..
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено,
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вищезазначені данні щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання. За зазначених обставин, суд дійшов висновку про призначення покарання у межах, встановлених санкціями статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 190 КК України та позбавлення волі за ч. 4 ст. 185 КК України. Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України суд визначає покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. При цьому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, враховуючи його хворобливий стан та інші обставини, які суд визначив пом'якшуючими, в зв'язку з чим, звільняє від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України і покладає обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Судові витрати суд стягує з обвинуваченого на користь держави відповідно до ст. 124 КПК України.
Цивільний позов не подавався.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 190 КК України у виді трьох років обмеження волі;
-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 за сукупністю злочинів остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки та відповідно до ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати понесені при проведенні експертизи в загальному розмірі 755,12 грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1