ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.07.2024Справа № 910/5664/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГАЗПРОМ"
про стягнення 441 559,53 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Патрікеєва Т.В.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ" (далі - позивач, ТОВ "НЕК") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГАЗПРОМ" (далі - відповідач - ТОВ "ТРАНСГАЗПРОМ") про стягнення 441 559,53 грн на підставі Договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів № 429_ 10-21 від 26.10.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов наведеного договору відповідач лише частково оплатив отриману у період з 01.11.2021 по 31.12.2021 електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 позовну заяву ТОВ "НЕК" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
20.05.2024 позивачем сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована в КП "Діловодство спеціалізованого суду" заява про усунення недоліків позовної заяви. Безпосередньо у цій заяві позивачем викладено позовну заяву у новій редакції про стягнення з відповідача 455 799,25 грн на підставі Договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів № 429_ 10-21 від 26.10.2021, з яких: основний борг у сумі 194 577,83 грн, неустойка (пеня) в сумі 179 575,19 грн, інфляційне збільшення в сумі 67 930,09 грн, 3% річних в сумі 13 716,14 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 постановлено прийняти позовну заяву (в редакції, викладеній у заяві про усунення недоліків) до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/5664/24, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/5664/24.
В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем в електронні кабінети ухвали Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 про відкриття провадження у справі № 910/5664/24.
Відповідно до сформованого в КП "Діловодство спеціалізованого суду" повідомлення про доставку електронного листа підтверджується, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 про відкриття провадження у справі №910/5664/24 було доставлено до електронного кабінету відповідача 23.05.2024 о 17:36, вказане повідомлення долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Частиною 4 наведеної статті ГПК України встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Частиною 8 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Між ТОВ "НЕК" (далі - продавець) та ТОВ "ТРАНСГАЗПРОМ" (далі - покупець) укладено Договір № 429_10-21 купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 26.10.2021 (далі - Договір № 429_10-21 від 26.10.2021), відповідно до пункту 2.1 якого, за цим Договором продавець зобов?язується продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов?язується купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах, за ціною та графіком, що визначаються відповідно до умов Договору.
З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).
Приписами п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу.
Частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
Згідно з ч. 3 ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідний двосторонній договір має встановлювати: 1) предмет договору; 2) ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; 3) обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; 4) строки та порядок постачання електричної енергії; 5) порядок повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; 6) порядок та форму розрахунків; 7) строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; 8) права, обов'язки та відповідальність сторін; 9) строк дії договору.
Абзацем 2 частини 4 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що сторони двостороннього договору відповідно до правил ринку інформують про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним договором. Таке повідомлення є підставою для внесення зазначених обсягів до добових графіків електричної енергії відповідних учасників ринку відповідно до правил ринку.
Умовами пункту 2.2 Договору, сторони погодили, що обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов?язаннями щодо відпуску продавцем та відбору покупцем електричної енергії.
Відповідно до п. 2.3 Договору, покупець купує електричну енергію за цим Договором не для власного споживання.
Відповідно до п. 2.4 Договору, продавець продає електричну енергію покупцю у торговій зоні «Об?єднана енергетична система України» (ОЕС України).
Згідно з п. 3.2. Договору, обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим Договором, виражається у МВт*год, з точністю до одного знаку після коми.
Згідно з п. 3.3. Договору, купівля-продаж електричної енергії у розрахунковому місяці здійснюється відповідно до Графіків погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії, які узгоджуються сторонами у Додаткових угодах до Договору.
Додаткова угода може бути укладена сторонами як у паперовій, так і в електронній формі, не пізніше ніж за 3 (три) робочі дні до початку розрахункового місяця, або першого торгового дня (дня Д) періоду, у якому здійснюватиметься купівля-продаж електричної енергії (п. 3.4. Договору).
Умовами пункту 3.5. Договору, сторони погодили, що кожна сторона зобов?язана подавати ОСП до 10.00 в день Д-1 повідомлення про обсяги купівлі-продажу електричної енергії за цим Договором (здійснювати реєстрацію ДД на електронній платформі ОСП) відповідно до Правил ринку.
Відповідно до п. 3.6. Договору, продавець та покупець у повідомленнях про реєстрацію ДД повинні зазначати погодинні обсяги купівлі-продажу електричної енергії для відповідних годин торгового дня (дня Д) розрахункового місяця, які узгоджені сторонами у порядку, визначеному цим Договором, та рівні між собою.
Відповідно до п. 3.7. Договору, право власності на електричну енергію переходить від продавця до покупця з моменту отримання сторонами підтвердження про реєстрацію торговельної операції на електронній платформі ОСП.
Згідно з п. 3.8. Договору, продавець до 5 (п?ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, підписує та направляє покупцю Акт купівлі-продажу електричної енергії за відповідний розрахунковий місяць (2 примірники), у якому зазначає обсяги та вартість електричної енергії, купівлю-продаж якої було здійснено у розрахунковому місяці.
Згідно з п. 3.9. Договору, покупець протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання підписує Акт купівлі-продажу електричної енергії та направляє продавцю один примірник Акта, або у разі незгоди - мотивовану відмову від підписання зазначеного Акта.
Умовами пункту 3.10. Договору, сторони встановили, що якщо покупцем не підписано Акт купівлі-продажу електричної енергії та не направлено продавцю мотивованої відмови від підписання зазначеного Акта у встановлений п.3.9. Договору строк, такий Акт вважається погодженим та підписаним покупцем у редакції продавця.
Ціна за 1 МВт*год електричної енергії, порядок та строки оплати визначаються сторонами у Додаткових угодах до Договору (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 4.2. Договору, покупець здійснює оплату за електричну енергію у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, вказаний у розділі 10 Договору.
Відповідно до п. 4.3. Договору, при здійсненні платежів покупець вказує у платіжному дорученні реквізити цього Договору.
Згідно з п. 4.4. Договору, датою оплати покупцем електричної енергії є дата надходження грошових коштів на рахунок продавця, вказаний у розділі 10 Договору.
Згідно з п. 4.5. Договору, якщо сума здійсненої покупцем оплати вартості придбаної у розрахунковому місяці електричної енергії перевищує вартість електричної енергії, що зазначена в Акті купівлі-продажу електричної енергії за відповідний розрахунковий місяць, то надлишок коштів зараховується продавцем як попередня оплата за наступний розрахунковий місяць, або на вимогу покупця повертається на його рахунок протягом 15 (п?ятнадцяти) робочих днів з дня отримання продавцем такої письмової вимоги.
Умовами пункту 4.6. Договору, сторони погодили, якщо сума здійсненої покупцем оплати вартості придбаної у розрахунковому місяці електричної енергії менша, ніж вартість електричної енергії, зазначена в Акті купівлі-продажу електричної енергії за відповідний розрахунковий місяць, покупець здійснює остаточний розрахунок за придбану електричну енергію протягом 2 (двох) робочих днів з дня підписання такого Акта.
Сторони домовились, що зарахування платежів, які здійснює покупець на користь продавця, буде здійснюватися у такому порядку: у першу чергу погашаються штрафні санкції (пеня, штраф), які виникли у зв?язку з порушенням умов Договору; у другу чергу погашаються зобов?язання щодо оплати електричної енергії відповідно до черговості їх виникнення (п. 4.7. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до « 26» жовтня 2022 року, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором ( п. 8.1. Договору).
Якщо не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про відмову від подальшого продовження строку дії Договору, даний Договір вважається продовженим (пролонгованим) на тих самих умовах на наступний календарний рік. Кількість таких пролонгацій не обмежується (п. 8.2. Договору).
26.10.2021 між ТОВ "НЕК" (далі - продавець) та ТОВ "ТРАНСГАЗПРОМ" (далі - покупець) укладено Додаткову угоду від 26.10.2021 до Договору (далі - Додаткова угода №1), відповідно до п. 1 якої, ціна на електричну енергію для періоду з 01.11.2021 по 30.11.2021 становить 2400,00 грн за 1 МВт.год (без ПДВ) та підлягає обов?язковому коригуванню, що здійснюється відповідно до п.2 цієї Додаткової угоди.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №1, ???оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №1, ???покупець здійснює оплату електричної енергії не пізніше 18:00 дня Д-2, у сумі не менше очікуваної добової вартості електричної енергії. Очікувана добова вартість визначається наступним чином:
- як добуток добового обсягу електричної енергії, зазначеного у Графіку погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії, та фактичної ціни РДН за день Д-1 (оприлюдненої на офіційному сайті ДП «Оператор ринку»), зменшеної на 3%.
Згідно з п. 5 Додаткової угоди №1, у випадку, якщо день Д-2 припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений покупцем в останній робочий день, що передує дню Д-2.
Згідно з п. 6 Додаткової угоди №1, покупець оплачує вартість електричної енергії з урахуванням податку на додану вартість.
Умовами пункту 7 Додаткової угоди №1, сторони встановили, що зобов?язання продавця щодо продажу електричної енергії у торговий день (день Д) розрахункового місяця виникають з моменту здійснення покупцем оплати добового договірного обсягу електричної енергії на даний торговий день (день Д) у порядку, передбаченому пп. 3-6 Додаткової угоди.
Відповідно до п. 8 Додаткової угоди №1, обсяг купівлі-продажу електричної енергії у розрізі кожного торгового дня (дня Д) розрахункового місяця наведений у Графіку погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії на листопад 2021 р., і становить 2 094,7 МВт*год.
25.11.2021 між ТОВ "НЕК" (далі - продавець) та ТОВ "ТРАНСГАЗПРОМ" (далі - покупець) укладено Додаткову угоду від 25.11.2021 до Договору (далі - Додаткова угода №2), відповідно до п. 1 якої, ціна на електричну енергію для періоду з 01.12.2021 по 31.12.2021 становить 2400,00 грн за 1 МВт.год (без ПДВ) та підлягає обов?язковому коригуванню, що здійснюється відповідно до п.2 цієї Додаткової угоди.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №2, ???оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №2, ???покупець здійснює оплату електричної енергії не пізніше 18:00 дня Д-2, у сумі не менше очікуваної добової вартості електричної енергії. Очікувана добова вартість визначається наступним чином:
- як добуток добового обсягу електричної енергії, зазначеного у Графіку погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії, та фактичної ціни РДН за день Д-1 (оприлюдненої на офіційному сайті ДП «Оператор ринку»), зменшеної на 2,5%.
Згідно з п. 5 Додаткової угоди №2, у випадку, якщо день Д-2 припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений покупцем в останній робочий день, що передує дню Д-2.
Згідно з п. 6 Додаткової угоди №2, покупець оплачує вартість електричної енергії з урахуванням податку на додану вартість.
Умовами пункту 7 Додаткової угоди №2, сторони встановили, що зобов?язання продавця щодо продажу електричної енергії у торговий день (день Д) розрахункового місяця виникають з моменту здійснення покупцем оплати добового договірного обсягу електричної енергії на даний торговий день (день Д) у порядку, передбаченому пп. 1-6 Додаткової угоди.
Відповідно до п. 8 Додаткової угоди №2, обсяг купівлі-продажу електричної енергії у розрізі кожного торгового дня (дня Д) розрахункового місяця наведений у Графіку погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії на грудень 2021 р., і становить 2 203,0 МВт*год.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються положеннями глави 54 ЦК України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 та укладеним відповідно до вказаних нормативно-правових актів Договору.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
Предметом позову в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену у листопаді - грудні 2021 року електричну енергію на підставі Договору № 429_10-21 від 26.10.2021.
Судом встановлено, що:
- на виконання умов Договору з урахуванням Додаткових угод №1 та №2 у період із 01.11.2021 по 30.11.2021 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято електричну енергію у загальному обсязі 2 094,70 МВт*год. на загальну суму 7 316 104,32 грн з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Актом купівлі-продажу електричної енергії від 30.11.2021;
- на виконання умов Договору з урахуванням Додаткових угод №1 та №2 у період із 01.12.2021 по 31.12.2021 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято електричну енергію у загальному обсязі 2 203,00 МВт*год. на загальну суму 7 458 473,51 грн з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Актом купівлі-продажу електричної енергії від 31.12.2021;
- відповідачем було здійснено лише часткову оплату електроенергії, поставленої у спірний період на загальну суму в розмірі 14 580 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями та карткою рахунку 36 по контрагенту ТОВ "ТРАНСГАЗПРОМ" по Договору за період з серпня 2021 по березень 2024.
З урахуванням умов Договору та Додаткових угод №1, №2, ТОВ "ТРАНСГАЗПРОМ" зобов'язано було провести з ТОВ "НЕК" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у листопаді - грудні 2021 року - у строк до 31.12.2021 року (включно).
Однак, в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідачем повністю не було сплачено за поставлену у листопаді - грудні 2021 року електричну енергію, внаслідок чого у ТОВ "ТРАНСГАЗПРОМ" виникла відповідна заборгованість.
06.09.2023 позивач звернувся на адресу відповідача з вимогою №06-09-2023-3 від 06.09.2023 про повернення грошових коштів на суму 194 577,83 грн протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання даної вимоги.
Однак, відповідач відповіді на дану вимогу не надав, заборгованість у розмірі 194 577,83 грн не сплатив.
Отже, станом на момент розгляду справи не оплаченою відповідачем є поставлена позивачем у період із листопада по грудень 2021 року електрична енергія на загальну суму 194 577,83 грн (14 774 577,83 грн - 14 580 000,00 грн).
Враховуючи, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов'язку сплатити заборгованість за поставлену у листопаді - грудні 2021 року електричну енергію, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати поставленої у листопаді - грудні 2021 року електричної енергії за Договором у розмірі 194 577,83 грн нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
За прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленої у листопаді - грудні 2021 року електричної енергії за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) в сумі 179 575,19 грн, інфляційне збільшення в сумі 67 930,09 грн та 3% річних в сумі 13 716,14 грн.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.
Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 6.1 Договору, у разі порушення покупцем встановленого п.4.4. Договору строку оплати вартості електричної енергії, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується протягом усього періоду прострочення, і не обмежується 6-місячним строком, передбаченим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Дослідивши розрахунок пені, наведений позивачем у позовній заяві, судом встановлено, що позивач правильно визначив період прострочення відповідачем грошового зобов'язання за поставлену у листопаді - грудні 2021 року електричну енергію, починаючи з 01.01.2022 по 07.05.2024, що відповідає умовам Договору.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведеного позивачем розрахунку пені, суд визнає його обґрунтованим та арифметично правильним.
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних за період з 01.01.2022 по 07.05.2024, суд визнає його обґрунтованим та арифметично правильним.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 07.05.2024, суд визнає його обґрунтованим та арифметично правильним.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГАЗПРОМ" про стягнення 455 799,25 грн, з яких: 194 577,83 грн основного боргу, 179 575,19 грн неустойки (пені), 67 930,09 грн інфляційного збільшення та 13 716,14 грн 3% річних підлягають повному задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем у позовній заяві (уточненій) наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, понесених позивачем, який складається з суми судового збору у розмірі 5 298,72 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 5 298,72 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГАЗПРОМ" (Україна, 01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63; ідентифікаційний код: 41334204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ" (Україна, 18001, Черкаська обл., місто Черкаси, б. Шевченка, будинок 208; ідентифікаційний код: 42419660) 194 577,83 грн (сто дев'яносто чотири тисячі п'ятсот сімдесят сім гривень 83 коп.) основного боргу, 179 575,19 грн (сто сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 19 коп.) неустойки (пені), 67 930,09 грн (шістдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять гривень 09 коп.) інфляційного збільшення, 13 716,14 грн (тринадцять тисяч сімсот шістнадцять гривень 14 коп.) 3% річних та 5 298,72 грн (п'ять тисяч двісті дев'яносто вісім гривень 72 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 02.07.2024.
Суддя Оксана ГУМЕГА