ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про визнання заяви про відвід судді необґрунтованою
м. Київ
02.07.2024Справа № 910/15790/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву б/н від 17.06.2024 року «Про відвід судді» представника NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S.
у справі № 910/15790/23
за позовом Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH)
до 1. NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S.
2. Міністерства охорони здоров'я України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"
про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід
10 жовтня 2023 року до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" від Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) (позивач) надійшла позовна заява № 0702-029 від 09.10.2023 року до NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S. (відповідач-1) та Міністерства охорони здоров'я України (відповідач-2), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- зобов'язати Компанію "NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S." припинити порушення прав інтелектуальної власності Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" за патентом України № 73339;
- заборонити Компанії "NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S." використовувати винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" за патентом України № 73339 та посягати на права Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" за патентом України № 73339, в тому числі, шляхом подачі заяв про реєстрацію лікарського засобу із використанням цього винаходу, виготовлення продуктів (лікарських засобів) із застосуванням зазначеного винаходу, застосування таких продуктів (лікарських засобів), пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продажу, імпорту (ввезення) та іншого введення продуктів (лікарських засобів) в цивільний оборот або їх зберігання в зазначених цілях;
- заборонити Міністерству охорони здоров'я України реєструвати лікарські засоби під торговою назвою "ВОКСАБАН 10, ВОКСАБАН 15, ВОКСАБАН 20" (діюча речовина "rivaroxaban"), подані на реєстрацію Компанією "NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S." 21.06.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Компанія Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ є володільцем патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ", відомості про який опубліковано в Бюлетені № 7 від 15.07.2005 року. Винахід за патентом України № 73339 використовується позивачем та пов'язаним з ним особами при виробництві та продажу лікарського засобу "Ксарелто" (Хаrelto), діючою речовиною якого є "ривароксабан" (Rivaroxaban). Позивачу стало відомо, що 21.06.2023 року Державним підприємством "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" було прийнято до розгляду заяву компанії "NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S." про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "ВОКСАБАН 10, ВОКСАБАН 15, ВОКСАБАН 20" (діюча речовина "rivaroxaban"). Позивач має усі підстави вважати, що їх діючою речовиною є сполука, тотожна з композицією, яка захищена патентом України № 73339 на винахід. Зазначені вище обставини свідчать про порушення компанією "NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S." прав інтелектуальної власності Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) на винахід.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15790/23, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.04.2024 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України», витребувано у Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» докази. Крім того, ухвалено звернутися до Центрального органу запитуваної Держави - Турецької Республіки (Directorate General for Foreign Relations and EU Affairs Ministry of Justice Adalet Bakanlэрэ Ek Binasэ Namэk Kemal Mah. Milli Mьdafaa Caddesi No:22 Kэzэlay Зankaya / ANKARA) з судовим дорученням про надання правової допомоги про вручення NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S. документів та зупинено провадження у справі.
20.11.2023 року Господарський суд міста Києва звернувся до Центрального органу запитуваної Держави - Турецької Республіки (Directorate General for Foreign Relations and EU Affairs Ministry of Justice Adalet Bakanlэрэ Ek Binasэ Namэk Kemal Mah. Milli Mьdafaa Caddesi No:22 Kэzэlay Зankaya / ANKARA) з проханням від 16.11.2023 року про вручення за кордоном судових або позасудових документів NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S. відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.
14.02.2024 року через відділ діловодства суду від Міністерства юстиції України супровідним листом № 20443/20573-30-24/12.1.2 від 07.02.2024 року надійшли документи отримані від Міністерства юстиції Турецької Республіки, складені в ході виконання судового доручення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 року поновлено провадження у справі № 910/15790/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 року підготовче засідання відкладено на 16.05.2024 року.
Підготовче засідання 16.05.2024 року не відбулося з технічних причин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 року підготовче засідання призначено на 06.06.2024 року.
В підготовчих засіданнях 06.06.2024 року та 13.06.2024 року судом оголошувалася перерва.
20.06.2024 року через відділ діловодства суду від представника NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S. надійшла заява б/н від 17.06.2024 року «Про відвід судді», в якій заявник просить відвести суддю Коткова О.В. від розгляду справи № 910/15790/23. Заява про відвід судді зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями судді Коткова О.В. під час розгляду справи № 910/15790/23. Викладені обставини викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Коткова О.В., що відповідно до ст. 35 ГПК України, на думку заявника, є підставою для відводу судді.
Розглянувши заяву представника NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S. про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/15790/23, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.
Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Також суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Фактично доводи заявника, наведені у заяві про відвід судді Коткова О.В. зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи, тобто доводи зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що не може свідчити про існування упередженості судді в розгляді відповідної справи та бути підставою для його відводу з огляду на імперативні приписи ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника з процесуальних питань можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.
Суд звертає особливу увагу заявника на те, що мотиви, викладені у заяві про відвід, є власними судженнями та суб'єктивними припущеннями заявника.
Отже, за результатами розгляду заяви представника NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S. про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/15790/23, суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У зв'язку із вказаним, згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, заява представника NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S. про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/15790/23 підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 32, 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Визнати заяву представника NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S. про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/15790/23 - необґрунтованою.
2. Заяву представника NOBEL ILAC SANAYII VE TICARET A.S. про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/15790/23 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата підписання: 02 липня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Котков