01.07.2024 Справа № 908/1797/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви вих. № 1 від 26.06.2024, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 26.06.2024, (вх. № 1985/08-07/24 від 26.06.2024)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР», (70431, Запорізька область, Запорізький район, с. Лежине, вул. Садова, буд. 11), представник позивача адвокат Крант Вячеслав Михайлович, ( АДРЕСА_1 )
до відповідача 1 Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Першотравнева, буд. 50)
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС АГРОІНВЕСТ», (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Нагорна, буд. 12)
про встановлення нікчемності правочину, застосування наслідків нікчемності правочину та скасування державної реєстрації
26.06.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 1 від 26.06.2024, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 26.06.2024, (вх. № 1985/08-07/24 від 26.06.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР», с. Лежине Запорізького району Запорізької області до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Степне Запорізького району Запорізької області і до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС АГРОІНВЕСТ», с. Степне Запорізького району Запорізької області про:
1) встановлення нікчемності договору оренди землі від 29.08.2023 № 08/9, укладеного
між Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області (код ЄДРПОУ 05383342) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС АГРОІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44956132);
2) застосування наслідки нікчемності договору оренди землі від 29.08.2023 № 08/9 шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС АГРОІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44956132) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,0000 га, кадастровий номер 2322188600:03:001:0597 її власнику за актом приймання-передачі, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду;
3) скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС АГРОІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44956132) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,0000 га, кадастровий номер 2322188600:03:001:0597, яка розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 справу № 908/1797/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Відповідно до пункту 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст є предмет та підстави позову.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 ГПК України)
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1 і 2 ст. 91 ГПК України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Виходячи з положень наведених статей, до позовної заяви мають бути додані докази, які підтверджують певні юридичні факти з викладенням їх суті. Зазначені обставини необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У позовній заяві має міститися обґрунтований розрахунок суми, що стягується, який складається із зазначенням застосованих методів, періодів нарахування, тощо.
Позивачем заявлені вимоги про встановлення нікчемності договору оренди землі від 29.08.2023 № 08/9, укладеного між Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області (код ЄДРПОУ 05383342) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС АГРОІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44956132) та застосування наслідки нікчемності договору оренди землі від 29.08.2023 № 08/9 шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС АГРОІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44956132) повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,0000 га, кадастровий номер 2322188600:03:001:0597 її власнику за актом приймання-передачі, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.
Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.06.2019 у с праві № 916/3156/17 виснувала, що такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
При цьому в цій же постанові зауважено, що за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суд має виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Враховуючи викладене, позивач повинен довести, що у спірних правовідносинах саме заявлені ним вимоги є належним та ефективним способом захисту порушеного (оспорюваного) права позивача.
Вищевказане свідчить, що позовну заяву подано без додержання усіх вимог, викладених у п. 5 ч. 3статті 162 ГПК України.
Крім того, пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 цього ж Закону України передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Згідно із підпунктами 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.), а за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800,00 грн.).
Позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру кожна з яких, виходячи з вищенаведених норм Закону, повинна бути оплачена судовим збором.
Проте, до позовної заяви позивачем надані докази сплати судового збору за дві позовні вимогти немайнового характеру.
Враховуючи викладене, якщо позивач вважає, що судом мають бути розглянуті і вирішені по суті всі заявлені ним позовні вимоги, то позивач має надати суду докази сплати судового збору у встановлених Законом порядку і розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
У відповідності до вимог чинних Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (абз. 27 п. 2, п., п. 11, 19, 61) належним доказом надіслання копії заяви (подання) з доданими до неї документами іншим учасникам справи є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
До позовної заяви вих. № 1 від 26.06.2024, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 26.06.2024, (вх. № 1985/08-07/24 від 26.06.2024) позивачем взагалі не надано доказів направлення відповідачу 2 (Товариству з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС АГРОІНВЕСТ») копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З цього приводу суд зазначає, що виходячи з приписів ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Проте, приписи пункту 7 частини другої статті 42 ГПК України встановлюють, що учасники справи зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Не надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу позбавляє його як учасника судового процесу обізнаності про зміст та підстави позовної зави, що, в свою чергу, позбавляє можливості подати до суду заперечення (відзив) на позов.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР» подало позовну заяву в електронній формі з використанням електронного кабінету, а тому у нього відсутній обов'язок із надсилання копій цієї позовної заяви відповідачу 2, який відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет як юридична особа, зареєстрована за законодавством України.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 6 ГПК України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX) особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Отже учасники справи можуть подавати процесуальні документи до суду через електронний кабінет в ЄСІТС або в паперовій формі.
Оскільки відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС АГРОІНВЕСТ» не має електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, то з метою забезпечення принципів рівності учасників судового процесу та змагальності, позивачу необхідно належним чином виконати вимоги статті 164 ГПК України та надати суду докази надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу 2.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 916/2084/23.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог процесуального закону щодо надіслання учасникам справи копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Статтею 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008)
Вищевказане свідчить, що позовну заяву подано без додержання усіх вимог, викладених у статтях 162, 164 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР», с. Лежине Запорізького району Запорізької області до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Степне Запорізького району Запорізької області і до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС АГРОІНВЕСТ», с. Степне Запорізького району Запорізької області про встановлення нікчемності правочину, застосування наслідків нікчемності правочину та скасування державної реєстрації та надання позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 162, п., п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме: навести нормативне обґрунтування, що у спірних правовідносинах саме заявлені вимоги є належним і ефективним способом захисту порушеного (оспорюваного) права позивача; якщо позивач вважає, що судом мають бути розглянуті і вирішені по суті всі заявлені позовні вимоги - доплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі (належні докази сплати надати суду в оригіналі); направити позовну заяву разом з доданими до неї документами, згідно викладеного у ній переліку, на адресу відповідача 2 та подати суду відповідні докази такого направлення. Всі зазначені докази надати до суду у вказаний вище строк.
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись ст., ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву вих. № 1 від 26.06.2024, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 26.06.2024, (вх. № 1985/08-07/24 від 26.06.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР», с. Лежине Запорізького району Запорізької області до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Степне Запорізького району Запорізької області і до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС АГРОІНВЕСТ», с. Степне Запорізького району Запорізької області про про встановлення нікчемності правочину, застосування наслідків нікчемності правочину та скасування державної реєстрації залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР», с. Лежине Запорізького району Запорізької області строк для усунення недоліків позовної заяви терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 162, п., п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме:
- навести нормативне обґрунтування, що у спірних правовідносинах саме заявлені вимоги є належним і ефективним способом захисту порушеного (оспорюваного) права позивача;
- якщо позивач вважає, що судом мають бути розглянуті і вирішені по суті всі заявлені позовні вимоги - доплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі (належні докази сплати надати суду в оригіналі);
- направити позовну заяву разом з доданими до неї документами, згідно викладеного у ній переліку, на адресу відповідача 2 та подати суду відповідні докази такого направлення.
Всі зазначені докази надати до суду у вказаний вище строк та направити іншим учасникам справи (докази у підтвердження чого надати суду).
3. Суд роз'яснює позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
5. Ухвала підписана 01.07.2024.
6. Копію даної ухвали направити на позивачу.
Суддя Н.Г.Зінченко