вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1615/22
За скаргою Фермерського господарства "Дніпро" на звіт від 20.05.2024 експерта Жирова А.К. про загальну вартість соняшника врожаю 2022 року у кількості 59,616 тон, постанову приватного виконавця Селезньова М.О. про затвердження звіту від 20.05.2024
у справі № 904/1615/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро", м. Дніпро
до відповідача-1: Фермерського господарства "Дніпро", с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області
до відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області
до відповідача-3: ОСОБА_2 , с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Агросервіс", м. Дніпро
про стягнення 41 447 298,93 грн.
Суддя Бажанова Ю.А.
Секретар судового засідання Дейнека А.В.
Представники:
від позивача: Маєвська К.В., ордер серії АЕ № 1113540 від 01.12.2021 адвокат
від відповідачів-1,2,3: не з'явились
від третьої особи: Маєвська К.В., ордер серії АЕ № 1170989 від 01.12.2022 адвокат
від приватного виконавця: Селезньов М.О., посвідчення №0307 від 26.02.2019, приватний виконавець
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2023 прийнято відмову від позову в частині стягнення 3 320 334,90 грн інфляційних втрат за договором про надання фінансового кредиту від 06.01.2021 № ФК060121Д та в частині стягнення 1 413 816,80 грн інфляційних втрат за договором про надання фінансового кредиту від 06.01.2021 № ФК060121Д/2; провадження у справі в цій частині заявлених позовних вимог закрито на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України; позовні вимоги задоволено частково: стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Дніпро", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" 24 061 780,30 грн. заборгованості за кредитом за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д від 06.01.2021, 240 717,20 грн. комісії; 10 544 600,54 грн. заборгованості за кредитом за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д/2 від 06.01.2021, 144 520,16 грн. комісії; стягнуто з Фермерського господарства "Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" 174 958,09 грн. судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" 174 958,09 грн. судового збору; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" 174 958,09 грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково: стягнуто солідарно з Фермерського господларства "Дніпро", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Капітал-Дніпро" витрати на правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн.; відмовлено у решті стягнення витрат на правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2023 додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 по справі № 904/1615/22 змінено: стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Дніпро", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Капітал-Дніпро" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.; в задоволенні решти вимог за заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
07.12.2024 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2023, яке набрало законної сили 01.11.2023 видано накази.
07.12.2024 на виконання додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023, з урахуванням змін згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2023, які набрали законної сили 15.11.2023 видано наказ.
06.06.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області від Фермерського господарства "Дніпро" надійшла скарга в якій просить суд :
- скасувати звіт від 20.05.2024 року експерта ОСОБА_3 про загальну вартість соняшника врожаю 2022 року у кількості 59,616 тон становить 735 882, 00 грн. без ПДВ;
- скасувати постанову приватного виконавця Селезньова М.О. про затвердження звіту від 20.05.2024 року експерта ОСОБА_3 про загальну вартість соняшника врожаю у кількості 59,616 тон становить 735 882, 00 грн. без ПДВ.
Також у скарзі просить витребувати у приватного виконавця матеріали зведеного виконавчого провадження 73565840, доступ до якого можна отримати на сайті https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors якщо ввести у вікно пошуковику юридичні особи-доступ сторін до виконавчого провадження наступний код АСВП: АД7303Е74Г5Д.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 скаргу Фермерського господарства "Дніпро" залишено без руху; постановлено Фермерському господарству "Дніпро" надати строк 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення скарги без руху для усунення недоліків скарги, а саме надати докази, на які посилається скаржник у заяві/скарзі у стані, який можливо прочитати (документи у повному обсязі а не окремий аркуш).
12.06.2024 від Фермерського господарства "Дніпро" через систему "Електронний суд" подано заяву якою усунуто недоліки скарги поданої 06.06.2024 та в доповнення до її первісних вимог просить суд:
- прийняти скаргу Фермерського господарства "Дніпро" на повідомлення-рішення (постанову) приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича від 23.05.2024 р. № 01-29/5276 про "затвердження" звіту від 20.05.2024 року експерта ОСОБА_3 про загальну вартість соняшника врожаю 2022 року та про скасування звіту від 20.05.2024 року експерта ОСОБА_3 про загальну вартість соняшника врожаю 2022 року у кількості 59,616 тон становить 735 882, 00 грн. без ПДВ.
- витребувати у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича копію звіту від 20.05.2024 року експерта ОСОБА_3 , про загальну вартість соняшника врожаю 2022 року.
- зупинити передачу на реалізацію приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим Максимом Олександровичем 59,616 тон соняшника врожаю 2022 року, належного ФГ "Дніпро", до розгляду скарги (із змінами та доданими до скарги відповідними доказами) ФГ "Дніпро" від 06.06.2024 року у справі № 904/1615/22 Господарським судом Дніпропетровської області по суті та набрання рішенням Господарського суду Дніпропетровської області з цього питання законної сили.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 прийнято скаргу Фермерського господарства "Дніпро" на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича про затвердження звіту від 20.05.2024 року експерта ОСОБА_3 про загальну вартість соняшника врожаю до розгляду у судовому засіданні на 02.07.2024.
Скарга обґрунтована тим, що оцінка зерна соняху 59,616 тон проведено, на думку скаржника, експертом Жировим А.К., упереджено із заниженням його (зерна) ринкової вартості з 18950 грн. за 1 тону, до 12 400 грн. за 1-ну тону. Скаржник зазначає, що незрозуміло чим керувався експерт під час проведення оцінки зерна ФГ "ДНІПРО".
Так, в постанові зазначено, що згідно звіту від 20.05.2024 загальна вартість соняшника врожаю 2022 року у кількості 59,616 тон становить 735 882, 00 грн. без ПДВ.
Скаржник не погоджується з такою оцінкою. За даними сайту (https://tripoli.land/ua/podsolnechnik) станом на 20.05.2024 - по Дніпропетровській області дорівнює - 18950 грн. за тону.
27.06.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" надійшли письмові пояснення на скаргу, в яких проти задоволення скарги заперечує та просить в її задоволенні відмовити.
Зазначає, що зі змісту Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об'єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов'язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.
Щодо вимог скаржника зупинити передачу на реалізацію приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим Максимом Олександровичем 59,616 тон соняшника врожаю 2022 року, належного ФГ "Дніпро" до розгляду скарги (із змінами та доданими до скарги відповідними доказами), то зазначає, що відповідно до абз.2 ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Заходи забезпечення позову (скарги) застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Зупинення продажу арештованого майна є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах про визнання права власності на це майна.
27.06.2024 від приватного виконавця Селезньова Максима Олександровича через систему "Електронний суд" надійшли пояснення на скаргу, у яких проти задоволення скарги заперечує, та наголошує, що заперечуючи визначену суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_3 вартість арештованого майна скаржник взагалі не надає жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема, рецензії на звіт вказаного суб'єкта оціночної діяльності.
Так, статтею 4 Закону України" Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) є однією із форм оцінки майна, яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
За сталою практикою Верховного Суду, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.
Натомість, скаржником доказів проведення рецензування звіту, складеного суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_3 про оцінку вартості арештованого майна (соняшника врожаю 2022 року) не надано.
Незрозумілий скриншот з якогось сайту, який був доданий до редакції скарги від 06.06.2024, при цьому в переліку додатків до редакції скарги від 12.06.2024 відсутній та фактично не долучений, вважаю, наведеним вимогам процесуального закону щодо належності, допустимості та достовірності доказу не відповідає, як і жодним чином не спростовує висновків, викладених у звіті № 2005-11/24 про оцінку вартості майна, який складений суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_3 .
Приватний виконавець зазначає, що боржник отримав повідомлення про результати оцінки майна від 23.05.2024 № 01-29/5276, однак не скористався своїм правом на їх спростування шляхом проведення рецензування, його доводи про упереджене проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_3 оцінки та заниження ринкової вартості арештованого майна, вважаю, є безпідставними та необґрунтованими, відповідно, не можуть бути підставою для задоволення заявлених в скарзі вимог про скасування такого звіту про оцінку вартості майна.
Також приватний виконавець вважає безпідставним заявлене клопотання про зупинення реалізації майна, посилаючись на те, що зупинення продажу арештованого майна є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.
02.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника Фермерського господарства "Дніпро" надійшла заява про доручення доказ та про розгляд скарги без участі представника, в якій просив залучити лист від 15.03.2024 №15-03/24 з доказами направлення виконавцю та просив розглянути скаргу без участі його представника, повідомив, що скаргу підтримує в повному обсязі.
У судовому засіданні, яке відбулось 02.07.2024, представник позивача (також є представником третьої особи) підтримав заперечення на скаргу, представники відповідачів-1,2,3 у судове засідання не з'явились про день, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином (ухвала про призначення скарги до розгляду направлена до електронних кабінетів сторін), приватний виконавець підтримав заперечення на скаргу та просив у задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши доводи представників позивача, третьої особи, приватного виконавця, дослідивши додані до матеріалів справи документи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 1291 Конституції України, положень частини 1 статті 18, частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, з 12.12.2023 на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича перебуває зведене виконавче провадження № 73575237 відносно Фермерського господарства "Дніпро" (ЄДРПОУ 24608019) у складі якого знаходяться:
- виконавче провадження № 73565917 (відкрито 11.12.2023) з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2023 по справі № 904/1615/22 про стягнення солідарно з Фермерського господарства "Дніпро", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.;
- виконавче провадження № 73566015 (відкрито 11.12.2023) з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2023 по справі № 904/1615/22 про стягнення з Фермерського господарства "Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" 174 958,09 грн судового збору;
- виконавче провадження № 73565840 (відкрито 11.12.2023) з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2023 по справі № 904/1615/22 про стягнення солідарно з Фермерського господарства "Дніпро", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" 24 061 780,30 грн. заборгованості за кредитом за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д від 06.01.2021, 240717,20 грн комісії; 10 544 600,54 грн заборгованості за кредитом за договором фінансового кредиту № ФК060121Д/2 від 06.01.2021, 144 520,16 грн комісії;
- виконавче провадження № 73358152 (відкрито 16.11.2023) з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 по справі - № 904/1298/23 про стягнення з Фермерського господарства "Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
За приписами частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
За змістом частини 1, 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до частини 5 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.
Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Згідно зі статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
14.05.2024 приватним виконавцем проведений опис та накладено арешт на належне боржнику ФГ «Дніпро» майна - соняшник врожаю 2022 року в кількості 59,616 тон, про що складено відповідну постанову.
20.05.2024 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Жирова А.К. для участі у виконавчому провадженні з питань визначення ринкової вартості вказаного описаного й арештованого майна боржника.
23.05.2024 від суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надійшов висновок про вартість майна зі звітом № 2005-11/24 про оцінку вартості майна надається окремо на , згідно з яким вартість арештованого майна складає 735 882,00 грн. без ПДВ.
23.05.2024 приватним виконавцем направлене Фермерському господарству "Дніпро" повідомлення за вих. №01-29/5276 "Щодо результатів оцінки майна", в якому повідомлено, що згідно звіту від 20.05.2024 загальна вартість соняшника врожаю 2022 року у кількості залікової ваги 59,616 тон становить 735 882,00 грн. без ПДВ.
За змістом поданої скарги скаржник вважає, що дії приватного виконавця порушили його право, як сторони виконавчого провадження, на визначення дійсної ринкової вартості майна. При цьому скаржник стверджує, що визначена ринкова вартість об'єкта оцінки є недостовірною, заниженою та не відповідає ринковій.
Щодо права боржника на оскарження оцінки нерухомого майна, суд зазначає наступне.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Право сторони виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою на дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця під час виконання судового рішення передбачено статтею 339 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 341 Господарського процесуального кодексу України відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
У цій справі Фермерське господарство "Дніпро", яке є боржником у виконавчому провадженні, фактично не погоджується із результатами визначення вартості нерухомого майна та оскаржує оцінку майна.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц зазначила, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Таким чином, Фермерське господарство "Дніпро" скористалося своїм правом на оскарження оцінки майна в порядку оскарження відповідних дій приватного виконавця.
Відповідно до частини п'ятої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача (стаття 50 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з частиною другою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Порядок визначення вартості майна боржника та проведення оцінки майна боржника передбачено статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом якої визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (частина п'ята статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").
Таким чином законодавством визначено порядок оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, а саме в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення шляхом звернення до суду.
При цьому аналіз статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Крім того, зі змісту Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об'єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов'язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2023 у справі № 909/121/22).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця від 20.05.2024 у виконавчому провадженні призначено суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання Жирова А. К., який має сертифікат від 19.01.2023 №35/2023, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 19.01.2026), та попереджено вказану особу про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження чи надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові. Вказане рішення приватного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні не оскаржене.
Фізичною особою - підприємцем Жировим А.К. підготовлено звіт про оцінку вартості майна №2005-11/24 від 20.05.2024 (далі - Звіт).
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедура оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.
У частині першій статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
За змістом статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з частиною шостою статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Жировим А. К. при проведенні оцінки було використано порівняльний підхід.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи визначену оцінювачем у Звіті ціну реалізації нерухомого майна, Фермерське господарство "Дніпро" надало скриншот із сайту (https://tripoli.land/ua/podsolnechnik) станом на 20.05.2024.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) є однією із форм оцінки майна є, яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Вимоги щодо рецензування звіту про оцінку майна викладені у статті 13 вищевказаного Закону, за змістом якої рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
За сталою практикою Верховного Суду, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки (такі висновки наведені у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 826/6706/18; від 08.12.2022 у справі № 360/694/21; від 08.11.2023 у справі № 761/38243/21; від 07.02.2024 у справі № 607/12426/18 та ін.).
Натомість, скаржником доказів проведення рецензування звіту, складеного суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_3 про оцінку вартості арештованого майна (соняшника врожаю 2022 року) не надано.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення скарги в частині вимоги скасувати звіт від 20.05.2024 року експерта ОСОБА_3 про загальну вартість соняшника врожаю 2022 року у кількості 59,616 тон становить 735 882, 00 грн. без ПДВ;
Щодо скасування постанови приватного виконавця Селезньова М.О. про затвердження звіту від 20.05.2024 року експерта ОСОБА_3 про загальну вартість соняшника врожаю у кількості 59,616 тон становить 735 882, 00 грн. без ПДВ.
Так, ні до скарги, яка подана через систему "Електронний суд" 06.06.2024 ні до заяви про усунення недоліків скарги, яка подана через систему "Електронний суд" 12.06.2024 скаржником не додано такої постанови ("постанови приватного виконавця Селезньова М.О. про затвердження звіту від 20.05.2024 року експерта ОСОБА_3 про загальну вартість соняшника врожаю у кількості 59,616 тон становить 735 882, 00 грн. без ПДВ.").
Згідно пояснень приватного виконавця нормами Закону № 1404-VIII, Інструкції № 512/5, інших нормативно-правових актів, не передбачено жодних повноважень виконавця щодо "затвердження звіту" суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Зі змісту частини 5 статті 57 Закону № 1404-VIII чітко й однозначно свідчить, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам (тобто направляє відповідне повідомлення), а не виносить постанову про затвердження звіту (чи взагалі якесь вигадане представником скаржника "повідомлення-рішення про затвердження звіту»").
Як зазначає приватний виконавець жодна постанова про затвердження звіту, "повідомлення-рішення про затвердження звіту", ним не виносились.
Зі змісту скарги вбачається, що скаржник посилається на повідомлення про оцінку майна (в матеріалах справи міститься повідомлення від 23.05.2024 №01-29/5276 щодо результатів оцінки майна), яке отримав від приватного виконавця.
Між тим вказане повідомлення має повідомчий характер, а не постановою про затвердження звіту.
Щодо вимог скаржника зупинити передачу на реалізацію приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим Максимом Олександровичем 59,616 тон соняшника врожаю 2022 року, належного ФГ "Дніпро" до розгляду скарги.
Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Заявляючи про зупинення передачі майна на реалізацію скаржник не навів жодної норми, яка б передбачала таке зупинення.
За викладеного вимога скаржника зупинити передачу на реалізацію приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим Максимом Олександровичем 59,616 тон соняшника врожаю 2022 року, належного ФГ "Дніпро" до розгляду скарги задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Водночас на сторін покладено обов'язок довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Також суд звертає увагу, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного чи приватного виконавця суд у загальному порядку розглядає скаргу, виходячи з її поділу на предмет на підстави. При цьому суд не наділений повноваженнями виходити за межі підстав скарги і розглядати відповідність оскаржуваної постанови іншим положенням законодавства, за відсутності відповідного клопотання заявника, поданого у належній процесуальній формі (про доповнення підстав скарги тощо). Інакше це буде порушенням принципу змагальності та рівності учасників судового процесу. Також, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У той же час, розгляд судом скарги та її вирішення не позбавляє скаржника права в загальному порядку звернутися до суду зі скаргою на рішення державного приватного виконавця з вказівкою інших підстав, ніж ті, що були вказані у розглядуваній скарзі.
У даному аспекті суд звертає увагу, що заявником оскаржується саме постанова про накладення арешту та відповідні дії приватного виконавця з чітко визначених у скарзі підстав. Саме зазначені підстави і оцінюються судом. Інші обставини, що не містяться у скарзі, не можуть бути предметом розгляду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи учасників судового процесу стосуються викладених та проаналізованих в ухвалі обставин та доводів щодо скарги, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні скарги Фермерського господарства "Дніпро" на звіт від 20.05.2024 експерта Жирова А.К. про загальну вартість соняшника врожаю 2022 року у кількості 59,616 тон, постанову приватного виконавця Селезньова М.О. про затвердження звіту від 20.05.2024 у справі № 904/1615/22 відмовити.
Ухвала набирає законної сили 02.07.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений 02.07.2024.
Суддя Ю.А. Бажанова