вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.07.2024м. ДніпроСправа № 904/966/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Криворізької міської ради м. Кривий Ріг
до фізичної особи -підприємця Ткаченка Геннадія Анатолійовича м. Кривий Ріг
про стягнення коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 166413грн85коп
без участі представників сторін
СУТЬ СПОРУ: Криворізька міська рада звернулась до фізичної особи-підприємця Ткаченка Геннадія Анатолійовича з позовом про стягнення коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 166413грн85коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 площею 0,2030га, розташованою за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 3/8, за період з 06.05.2020 до 31.12.2022 після закінчення договору оренди земельної ділянки та не сплату коштів за фактичне користування земельною ділянкою в розмірі 166413грн85коп.
Позивач вказав, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем 27.08.2007 зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю, площею 372,0кв.м., розташовану на вулиці Фабричній, 3/8, міста Кривого Рогу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 20050988).
Позивач повідомив, що на підставі рішення Криворізької міської ради від 30.12.2014 між сторонами 15.04.2015 укладений договір оренди земельної ділянки №2015178, дата проведення державної реєстрації права оренди - 05.05.2015. Термін дії договору - до 05.05.2020.
Позивач зазначив, що рішенням Криворізької міської ради від 24.02.2021 №304 «Про відмову в наданні у власність і користування земельних ділянок» відповідачу відмовлено у наданні в користування земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 для розміщення нежитлової будівлі цеху металоконструкцій площею 0,2030га.
Позивач пояснив, що відмова обумовлена - невідповідністю меж земельної ділянки на вул. Фабрична, 3/8, межам раніше сформованої земельної ділянки; використанням земельної ділянки без правоустановчих документів.
Позивач вказав, в період з 06.05.2020 по 31.12.2022 між Криворізькою міською радою та фізичною особою-підприємцем Ткаченком Г.А. не існувало договірних відносин.
Позивач повідомив, що згідно з листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №4411/5/04-36-24-17-13 від 29.01.2024 за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 відповідач декларував податкові зобов'язання за землю: 20258грн за 2020рік, 22100грн07коп за 2021рік, 66300грн48коп за 2022рік та сплатив у сумі 20258грн у 2020 році, 22100грн07коп у 2021 році, 5000грн у 2022 році.
Позивач послався на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, договір оренди земельної ділянки №2015178 від 15.04.2015 та вказав, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 за цільовим призначенням віднесена до коду 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для розміщення нежитлової будівлі цеху металоконструкцій.
Позивач зазначив, що ставка орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 становила:
- протягом 2020-2021років в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста з огляду на рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3897, від 30.06.2020 №4799;
- у 2022 році в розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506.
За розрахунками позивача за період 06.05.2020 - 31.12.2022 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 площею 0,2030га
- за період 06.05.2020 - 31.12.2020
2455526грн57коп х 2,5% = 61388грн16коп за рік;
61388грн16коп / 12місяців = 5115грн68коп (плата за 1 місяць);
5115грн68коп / 31день х 26 днів = 4290грн47коп (плата за період з 06.05.2020 по 31.05.2020);
(5115грн68коп х 7місяців) + 4290грн47коп = 40100грн33коп (плата за період з 06.05.2020 по 31.12.2020).
- за 2021рік
2455526грн57коп х 2,5% =61388грн16коп за рік.
- за 2022 рік
3508616грн70коп х 3% =105258грн50коп за рік.
Позивач стверджував, що з урахуванням задекларованих та сплачених відповідачем грошових коштів розмір безпідставно збережених коштів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 без правовстановлюючих документів становить 166413грн85коп та складається з сум:
- за період 06.05.2020 - 31.12.2020 в розмірі 26867грн26коп;
- за 2021рік в розмірі 39288грн09коп;
- за 2022рік в розмірі 100258грн50коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами.
Ухвала суду від 11.03.2024 направлялась на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 .
Поштове відправлення з ухвалою суду від 11.03.2024 повернене підприємством поштового зв'язку із застереженням про відсутність адресата за вказаною адресою.
Вдруге ухвала суду від 11.03.2024 була направлена на адресу відповідача разом із супровідним листом від 28.03.2024.
На адресу суду 05.04.2024 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив відповідача разом з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву, клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та клопотанням про залучення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
Відповідач повідомив, що не отримував ухвалу суду від 11.03.2024; про існування справи дізнався випадково 26.03.2024 під час здійснення пошуку інформації щодо іншої справи; з матеріалами справи ознайомився 26.03.2024 після реєстрації в системі «Електронний суд». Тому просить поновити строк подання відзиву на позовну заяву з доданими документами.
Відповідач не погодився із заявленими вимогами та вказав, що декларував і продовжує декларувати податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку, що перебуває у його користуванні. Це підтверджується деклараціями з квитанціями про їх прийняття Державною податковою службою України. Після отримання витягів про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки відповідач подав уточнюючі податкові декларації, прийняті податковим органом без зауважень. Відповідно до вказаних декларацій, сума орендної плати була збільшена за 2022 - 2023 роки.
Відповідач послався на лист Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №4411/5/04-36-24-17-13 від 29.01.2024 та зазначив, що станом на 01.01.2023 розмір суми боргу з орендної плати становить лише 61300грн48коп (враховуючи нарахування за 2020-2022 роки).
Відповідач вказав, що позивач розрахував розмір плати за користування земельною ділянкою за 2022рік частково задекларовану відповідачем станом на 01.01.2024.
У долученому до відзиву клопотанні відповідач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. Клопотання аналогічного змісту, сформоване 05.04.2024 в системі «Електронний суд», надійшло до суду 05.04.2024.
В обґрунтування відповідач посилався на пункт 41.4. статті 42 Податкового кодексу України та зазначив, що податковий орган здійснює адміністрування податків зборів, обов'язкових платежів (в тому числі орендної плати за земельні ділянки) та має право на звернення до адміністративного суду з аналогічним позовом, що призведе до подвійного стягнення суми за один і той же податковий період.
Також відповідач долучив до відзиву клопотання про призначення справи №904/966/24 до слухання в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач вказав, що потребують детального вивчення та аналізу зроблені позивачем розрахунки. На думку відповідача, це неможливо здійснити поза межами судового процесу, оскільки виникають питання процесуального характеру щодо наявності процесуальних підстав для здійснення таких розрахунків саме позивачем, а не Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровської області в рамках камеральної перевірки поданих декларацій.
Відповідач зазначив про необхідність залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровської області.
Підсумовуючи викладене, відповідач просив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
На адресу суду 11.04.2024 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заперечення позивача щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровської області.
На адресу суду 11.04.2024 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заперечення позивача щодо клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 суд задовольнив клопотання відповідача та поновив пропущений процесуальний строк на подання відзиву; відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області; залишив без розгляду клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; відмовив у задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання з повідомленням сторін.
На адресу суду 10.04.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про продовження процесуального строку надання відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 суд задовольнив заяву позивача про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив та продовжив строк надання позивачем відповіді до 22.04.2024 включно.
На адресу суду 19.04.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» відповідь позивача на відзив.
Позивач не погодився з висновками та аргументами відповідача, вказавши, що:
- відповідач не є орендарем спірної земельної ділянки з 06.05.2020, у зв'язку з закінченням 05.05.2020 строку дії договору від 15.04.2015. Водночас, відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки, оскільки є власником об'єкта нерухомості площею 372,0кв.м, розташованого на земельній ділянці. Відсутність договору оренди не звільняє відповідача від необхідності внесення плати за землю.
- пункти 286.5, 287.5 статей 286, 287 Податкового кодексу України застосовуються виключно до фізичних осіб. Пункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу України встановлює підстави, обчислення та справляння плати за землю при нарахуванні земельного податку. Договір від 15.04.2015 укладався з фізичною особою - підприємцем Ткаченко Г.А. Для отримання в користування земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 у 2021 році ОСОБА_1 звертався як фізична особа - підприємець. Це свідчить про наявність господарських відносин та здійснення господарської діяльності.
- в позовній заяві не йдеться про податковий борг відповідача (компетенція податкового органу). Позов поданий на правах власника вимагати витребування майна (грошових коштів на рівні орендної плати) із чужого незаконного володіння на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
- при декларуванні коштів за користування земельною ділянкою відповідач використовував помилкові вихідні дані. В розрахунках суми земельного податку за 2020-2021роки відповідач зазначив нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 12 096369грн63коп, ставку орендної плати - 0,9%. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2016 №530/7 нормативна грошова оцінка земельної ділянки дорівнює 2316534грн50коп. Земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 за цільовим призначенням віднесена до коду 11.02, що відповідає ставки орендної плати у 2020-2021 роках - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста. Аналогічна ситуація при декларуванні відповідачем коштів за користування земельною ділянкою за 2022 рік. Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.09.2023 №97-4-0.110,4-7350/301-23 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4034909грн20коп. У 2022році річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 становить 3%.
- надана відповідачем податкова декларація за 2023рік не підлягає оцінці в рамках даної справи з огляду на період стягнення безпідставно збережених коштів з 06.05.2020 по 31.12.2022.
Позивач зазначив, що згідно з відомостями фільтрованої виписки з 01.01.2024 по 05.04.2024, долученої до відзиву, 05.04.2024 відповідач сплатив 8000грн. Зменшення заборгованості відповідача за користування земельною ділянкою відбулося після відкриття провадження у справі та лише за 2022 рік.
Позивач послався на інформацію, отриману від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області листом від 16.04.2024 за №17578/5/04-36-24-17-13), та вказав про декларування/нарахування відповідачем за 2020рік - 20258грн40коп; за 2021рік - 22100грн07коп; за 2022рік - 8546грн99коп та сплату за 2020рік - 20258грн40коп; за 2021рік - 22100грн07коп; за 2022рік - 8089грн91коп. Відповідно до інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.04.2024 за 2022 рік сплачено 8089грн91коп.
Станом на 02.07.2024 заперечення відповідача на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.
На адресу суду 28.05.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про уточнення позовних вимог. Позивач послався на надання різної інформації Головним управлінням Державної податкової служби, збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 171413грн61коп за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 у період з 06.05.2020 по 31.12.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 суд залишив без розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог. Предметом розгляду є первісні позовні вимоги про стягнення коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 166413грн85коп.
З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши наявні у справі матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.02.2024 №364766084 за ОСОБА_1 27.08.2007 зареєстроване право власності на окремо розташовану нежитлову будівлю літ «Н-1», загальною площею 372,0кв.м, розташовану за адресою - АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 20050988).
Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру №НВ-0001745882023 від 29.08.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 площею 0,2030га розташована за адресою - АДРЕСА_2 , зареєстрована 18.11.2014; категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення земельної ділянки - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Земельна ділянка знаходиться у комунальній власності.
На підставі рішення Криворізької міської ради від 30.12.2014 №3252 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Фабричній, 3/8, реєстрацію права комунальної власності на неї та надання її оренду для розміщення нежитлової будівлі цеху металоконструкцію» між Криворізькою міською радою (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Ткаченком Геннадієм Анатолійовичем (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки від 15.04.2015 №2015178.
Згідно з договором оренди земельної ділянки від 15.04.2015 №2015178 Криворізька міська рада надала фізичній особі - підприємцю Ткаченку Геннадію Анатолійовичу в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061, площею 0,2030га (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оброни та іншого призначення) для розміщення нежитлової будівлі цеху металоконструкцій, розташованої за адресою - АДРЕСА_2 .
Пунктами 6, 45 договору оренди земельної ділянки від 15.04.2015 №2015178 визначено, що договір укладений на п'ять років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди, яке поширюється на земельну ділянку.
Посилаючись на державну реєстрацію 05.05.2015 права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061, позивач вказав, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 15.04.2015 №2015178 закінчився 05.05.2020.
Рішенням Криворізької міської ради від 24.02.2021 №304 відмовлено фізичній особі - підприємцю Ткаченку Геннадію Анатолійовичу у наданні в користування земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061, площею 0,2030га для розміщення нежитлової будівлі цеху металоконструкцій. Підставою відмови визначено те, що площа огородженої парканом земельної ділянки більше раніше сформованої земельної ділянки; використання без правоустановчих документів.
Звертаючись з позовом, позивач стверджував, що з урахуванням задекларованих та сплачених відповідачем грошових коштів розмір безпідставно збережених коштів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 площею 0,2030га без правовстановлюючих документів з 06.05.2020 до 31.12.2022включно становить 166413грн85коп та складається з сум:
- за період 06.05.2020 - 31.12.2020 в розмірі 26867грн26коп;
- за 2021рік в розмірі 39288грн09коп;
- за 2022рік в розмірі 100258грн50коп.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач послався на - самостійне обчислення суми орендної плати та декларування податкових зобов'язань зі сплати орендної плати за земельну ділянку; подання уточнюючих податкових декларацій із збільшеною сумою орендної плати за 2022 та 2023 роки; існування станом на 01.01.2023 заборгованості в розмірі 61300грн48коп (з урахуванням нарахувань за 2020-2022роки) згідно з листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області; право податкового органу на звернення до суду (адміністративного) з аналогічним позовом; часткове декларування відповідачем станом на 01.01.2024 розрахованої позивачем суми орендної плати за 2022 рік; часткову оплату.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно зі статтями 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.
Спірні правовідносини виникли між Криворізькою міською радою (власником земельної ділянки) та фізичною особою-підприємцем Ткаченком Геннадієм Анатолійовичем (землекористувачем) щодо стягнення коштів за фактичне використання відповідачем земельної ділянки без оформлення договірних відносин з власником на підставі статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, та зважаючи на суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, характер цих спірних правовідносин, спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічні висновки неодноразово наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17).
Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).
Отже фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.09.2018 у справі №925/230/17 та у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/22.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно насамперед з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Згідно з матеріалами справи та не заперечується сторонами, відповідач не був орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061, площею 0,2030га у період з 06.05.2020 до 31.12.2022, проте був її фактичним користувачем в силу права власності на розміщену на ділянці нерухомість.
Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 (чинним протягом періоду з 01.01.2016 до 31.12.2021) затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
Згідно з додатком №2 до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3897 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020році» ставка орендної плати за землю (вид цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) на території м. Кривого Рогу у 2020році становить 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.
У додатку №2 до рішення Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021році» вказано, що ставка орендної плати за землю (вид цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) на території м. Кривого Рогу у 2021році дорівнює 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 (чинним з 01.01.2022) затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
Згідно з додатком №2 до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу» (чинного з 01.01.2022) ставка орендної плати за землю (вид цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) на території м. Кривого Рогу становить 3% від нормативної грошової оцінки земель міста.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік, щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) опублікувала значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2016рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2017рік - 1,0; за 2018рік - 1,0; за 2019рік - 1,0; за 2020рік - 1,0; 2021рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)) 1,15 (для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь)).
З огляду на наведені коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель та враховуючи відомості з витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2016 №530/7, від 01.09.2023 №97-4-0.110,4-7350/301-23, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 дорівнювала за 2020рік - 2455526грн57коп; за 2021рік - 2455526грн57коп; за 2022рік - 3508616грн70коп.
За розрахунками позивача за період 06.05.2020 - 31.12.2022 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061 площею 0,2030га за період 06.05.2020 - 31.12.2020 в розмірі 26867грн26коп; за 2021рік - в розмірі 39288грн09коп; за 2022рік - в розмірі 100258грн50коп. Загальний розмір збережених відповідачем без достатньої правової підстави коштів за період 06.05.2020 - 31.12.2022 за розрахунком позивача, наведеним у позові, становить 166413грн85коп.
Розрахунок збережених відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивач виконав наступним чином:
- за період 06.05.2020 - 31.12.2020:
2455526грн57коп (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 2,5% (ставка орендної плати за землю) = 61388грн16коп (орендна плата за рік);
61388грн16коп (орендна плата за рік) / 12 (кількість місяців у році) = 5115грн68коп (орендна плата за місяць);
(5115грн68коп (орендна плата за місяць) / 31день) х 26днів = 4290грн47коп (орендна плата за користування земельною ділянкою з 06.05.2020 по 31.05.2020);
(5115грн68коп (орендна плата за місяць) х 7місяців) + 4290грн47коп (орендна плата за користування земельною ділянкою з 06.05.2020 по 31.05.2020) = 40100грн33коп (орендна плата за користування земельною ділянкою за період з 06.05.2020 по 31.12.2020);
В листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.01.2024 за №4411/5/04-36-24-17-13 вказано про перерахування відповідачем суми в розмірі 20258грн за 2020рік.
20258грн (сплачена відповідачем сума за 2020рік) / 12місяців = 1688грн17коп (сума за місяць у 2020 році);
(1688грн17коп (сума за місяць у 2020 році) / 31день) х 26днів = 1415грн88коп (сплачена відповідачем сума за період 06.05.2020 - 31.05.2020);
(1688грн17коп (сума за місяць у 2020 році) х 7місяців) + 1415грн88коп (сплачена відповідачем сума з 06.05.2020 по 31.05.2020) = 13233грн07коп (сплачена відповідачем сума за період 06.05.2020 - 31.12.2020);
40100грн33коп (орендна плата за користування земельною ділянкою за період з 06.05.2020 по 31.12.2020) - 13233грн07коп (сплачена відповідачем сума за період 06.05.2020 - 31.12.2020)= 26867грн26коп.
- за 2021рік:
2455526грн57коп (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 2,5% (ставка орендної плати за землю) = 61388грн16коп (орендна плата за рік);
В листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.01.2024 за №4411/5/04-36-24-17-13 вказано про перерахування відповідачем суми в розмірі 22100грн07коп за 2021рік.
61388грн16коп (орендна плата за рік) - 22100грн07коп (сплачена відповідачем сума за 2021рік) = 39288грн09коп.
- за 2022рік:
3508616грн70коп (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 3% (ставка орендної плати за землю) = 105258грн50коп (орендна плата за рік);
При розрахунку суми безпідставно збережених коштів за 2022рік в розмірі 100258грн50коп (105258грн50коп (орендна плата за рік) - 5000грн (сплачена відповідачем сума за 2022рік) позивач посилався на лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.01.2024 за №4411/5/04-36-24-17-13. В цьому листі було вказано про сплату відповідачем 5000грн за 2022рік.
В подальшому, позивач повідомив про надання Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в листі №23313/5/04-36-24-17 від 17.05.2024 інформації про відсутність сплачених відповідачем сум за 2022рік.
У зв'язку з цим позивач подавав заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за 2022рік з 100258грн50коп до 105258грн50коп, залишену судом без розгляду на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
В свою чергу, відповідач долучив до відзиву фільтровані виписки АТ КБ «Приватбанк» з рахунків відповідача за періоди 01.01.2020 - 31.12.2020, 01.01.2021 - 31.12.2021, 01.01.2022 - 31.12.2022, 01.01.2023 - 31.12.2023, 01.01.2024 - 05.04.2024.
З огляду на вказане у виписках призначення платежу та посилання на договір оренди №2015178 від 15.04.2021, відповідач перерахував до бюджету:
- суму в розмірі 20057грн за користування земельною ділянкою протягом 2020року (дати операцій - 23.01.2020, 27.02.2020, 30.03.2020, 29.05.2020, 26.06.2020, 07.07.2020, 29.07.2020, 30.09.2020, 20.10.2020, 27.11.2020, 23.12.2020);
- суму в розмірі 22099грн за користування земельною ділянкою протягом 2021року (дати операцій - 23.01.2021, 25.02.2021, 01.04.2021, 21.04.2021, 27.05.2021, 01.07.2021, 28.07.2021, 16.08.2021, 24.09.2021, 04.10.2021, 21.10.2021, 28.12.2021);
- суму в розмірі 15642грн за користування земельною ділянкою протягом 2022року (дати операцій - 31.01.2022, 15.09.2022, 10.11.2023, 15.01.2024);
З огляду на наведене, розмір безпідставно збереженої суми за користування земельною ділянкою протягом 2022року дорівнює 89616грн50коп (105258грн50коп (орендна плата за рік) - 15642грн (сплачена відповідачем за 2022рік)). зазначених у виписках
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061, площею 0,2030га в розмірі 26867грн26коп за період 06.05.2020 - 31.12.2020, в розмірі 39288грн09коп за 2021рік, в розмірі 89616грн50коп за 2022рік. Загальний розмір безпідставно збережених коштів відповідачем за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061, площею 0,2030га за період з 06.05.2020 до 31.12.2022 дорівнює 155771грн85коп.
Позивач не спростував належними доказами перерахування відповідачем платежів за користування земельною ділянкою протягом 2020-2022років. Водночас, відповідач не спростував існування безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061, площею 0,2030га за період з 06.05.2020 до 31.12.2022 в розмірі 155771грн85коп.
Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:381:0061, площею 0,2030га в розмірі 10642грн за 2022рік.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог та на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача 2846грн32коп.
Керуючись нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Криворізької міської ради до фізичної особи - підприємця Ткаченка Геннадія Анатолійовича про стягнення коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 166413грн85коп - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Ткаченка Геннадія Анатолійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь Криворізької міської ради (Ідентифікаційний код: 33874388; місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою в розмірі 155771грн85коп, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2846грн32коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 10642грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова