вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1686/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп", м. Умань, Черкаська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий Дім", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 172 697 грн 00 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий Дім" заборгованість в сумі 172 697 грн 00 коп., з яких 105 140 грн 12 коп. - основний борг, 54 996 грн 01 коп. - інфляційні втрати, 12 561 грн 44 коп. - 3% річних
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову позивач вказує про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп" було укладено договір поставки продукції № 03/12/2019 від 03.12.2019.
У зв'язку із заборгованістю, що виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп" при виконанні вказаного вище договору 01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий Дім" (новий боржник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп" (кредитор) укладено договір про переведення боргу № 01/09/21 у розмірі 3 905 140 грн 12 коп.
Відповідач в порушення договору про переведення боргу № 01/09/21 від 01.09.2021 частково розрахувався з позивачем на загальну суму 3 800 000 грн 00 коп., у зв'язку з чим в останнього наявна заборгованість перед позивачем у сумі 105 140 грн 12 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2024 вказану вище позовну заяву залишено без руху.
29.04.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 30.04.2024 завчасно надіслана відповідачу на його електронний кабінет, зареєстрований в системі «Електронний суд», та отримана останнім 30.04.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 41).
Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 по справі № 904/5035/23, яке набрало законної сили 27.12.2023, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп" 3 922 178,04 грн, а саме: 3 864 214,74 грн, з яких: 2 832 242,26 грн - основний борг, 154 735,66 грн - 3% річних, 877 236,82 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 57 963,30 грн.
В решті позову відмовити.
Крім того, вказаним рішенням встановлені наступні обставини.
03.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкрет-груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" (покупець) було укладено договір поставки продукції № 03/12/2019 (далі - договір).
Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товарний бетон (надалі - "продукція") у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити за нього грошову суму на умовах, викладених у цьому договорі (п. 1.1. договору).
Кількість, строки поставки, асортимент та розгорнута номенклатура продукції, що постачається за цим договором, визначається на підставі заявок покупця та у рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2. договору).
Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі (завантаження) продукції в транспортний засіб покупця. Датою поставки вважається дата підписання уповноваженим представниками постачальника та покупця товарно-транспортної накладної на отримання продукції (п. 3.7.2. договору).
Ціна продукції, вартість доставки продукції та вартість надання послуг з транспортування встановлюються сторонами в специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною (п. 4.1. договору).
Загальна ціна продукції, що буде постачатися по даному договору, дорівнює сумарній вартості всіх партій поставок продукції покупцю. Вартість кожної партії продукції зазначається у відповідній видатковій накладній (п. 4.2. договору).
Сторони домовились, що оплата за продукцію, доставку, послуги з транспортування здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати згідно рахунку-фактури (п. 4.5. договору).
Покупець здійснює повну оплату поставленої партії продукції і вартості на перевезення протягом 3 (три) банківських днів з моменту отримання даної партії продукції (п. 4.6. договору).
Покупець здійснює оплату за продукцію шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.7. договору).
Датою оплати за продукцію вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.8. договору).
Покупець зобов'язаний прийняти продукцію, доставку, послуги з транспортування за цінами, обумовленими в цьому договорі та/або специфікації (додатках) та оплатити їх відповідно до умов даного договору (п. 5.2.1. договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і скріплення відтисками їхніх печаток та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених даним договором (п. 9.1. договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 19 872 521,38 грн з ПДВ, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:
- № 1 від 23.01.2021 про поставку бетону на суму 54 750,00 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 84);
- № 2 від 24.01.2021 про поставку бетону на суму 127 221,00 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 85);
- № 5 від 25.01.2021 про поставку бетону на суму 3168,00 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 86);
- № 10 від 27.02.2021 про поставку бетону на суму 13 248,29 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 87);
- № 16 від 13.03.2021 про поставку бетону на суму 64 441,80 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 89);
- № 18 від 15.03.2021 про поставку бетону на суму 387 912,67 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 90);
- № 20 від 16.03.2021 про поставку бетону на суму 5155,34 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 91);
- № 24 від 18.03.2021 про поставку бетону на суму 21 910,21 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 92);
- № 27 від 20.03.2021 про поставку бетону на суму 51 553,44 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 93);
- № 29 від 23.03.2021 про поставку бетону на суму 64 441,80 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 94);
- № 31 від 25.03.2021 про поставку бетону на суму 398 039,10 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 95);
- № 33 від 26.03.2021 про поставку бетону на суму 421 771,01 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 96);
- № 36 від 27.03.2021 про поставку бетону на суму 131 461,27 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 97);
- № 37 від 29.03.2021 про поставку бетону на суму 121 150,58 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 98);
- № 40 від 30.03.2021 про поставку бетону на суму 82 689,16 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 99);
- № 44 від 31.03.2021 про поставку бетону на суму 190 748,59 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 100);
- № 48 від 01.04.2021 про поставку бетону на суму 32 759,64 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 101);
- № 51 від 05.04.2021 про поставку бетону на суму 125 133,12 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 102);
- № 56 від 06.04.2021 про поставку бетону на суму 230 602,46 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 103);
- № 58 від 09.04.2021 про поставку бетону на суму 97 603,84 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 104);
- № 59 від 10.04.2021 про поставку бетону на суму 756 161,57 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 105);
- № 60 від 10.04.2021 про поставку бетону на суму 328 921,34 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 106);
- № 61 від 11.04.2021 про поставку бетону на суму 738 258,41 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 107);
- № 62 від 11.04.2021 про поставку бетону на суму 268 142,40 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 108);
- № 66 від 12.04.2021 про поставку бетону на суму 286 018,56 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 109);
- № 69 від 13.04.2021 про поставку бетону на суму 25 026,62 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 110);
- № 72 від 15.04.2021 про поставку бетону на суму 154 251,94 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 111);
- № 75 від 17.04.2021 про поставку бетону на суму 266 354,78 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 112);
- № 78 від 19.04.2021 про поставку бетону на суму 614 939,90 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 113);
- № 79 від 19.04.2021 про поставку бетону на суму 1 263 844,51 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 114);
- № 80 від 20.04.2021 про поставку бетону на суму 219 876,77 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 115);
- № 84 від 21.04.2021 про поставку бетону на суму 341 434,66 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 116);
- № 89 від 23.04.2021 про поставку бетону на суму 31 462,04 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 117);
- № 90 від 24.04.2021 про поставку бетону на суму 155 522,59 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 118);
- № 93 від 26.04.2021 про поставку бетону на суму 307 469,95 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 119);
- № 101 від 29.04.2021 про поставку бетону на суму 235 965,31 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 120);
- № 121 від 12.05.2021 про поставку бетону на суму 19 663,78 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 121);
- № 125 від 13.05.2021 про поставку бетону на суму 21 910,21 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 122);
- № 130 від 14.05.2021 про поставку бетону на суму 41 573,99 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 123);
- № 131 від 15.05.2021 про поставку бетону на суму 141 221,66 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 124);
- № 136 від 17.05.2021 про поставку бетону на суму 175 281,70 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 125);
- № 137 від 18.05.2021 про поставку бетону на суму 65 730,64 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 126);
- № 144 від 20.05.2021 про поставку бетону на суму 21 451,39 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 127);
- № 155 від 24.05.2021 про поставку бетону на суму 60 778,94 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 128);
- № 180 від 31.05.2021 про поставку бетону на суму 961 737,41 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 129);
- № 183 від 01.06.2021 про поставку бетону на суму 109 044,58 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 130);
- № 189 від 02.06.2021 про поставку бетону на суму 1049 330,59 грн з ПДВ (т.1 а.с. 131);
- № 191 від 03.06.2021 про поставку бетону на суму 1017 153,50 грн з ПДВ (т.1 а.с. 132);
- № 217 від 11.06.2021 про поставку бетону на суму 933 135,55 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 133);
- № 218 від 12.06.2021 про поставку бетону на суму 169 452,32 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 134);
- № 219 від 14.06.2021 про поставку бетону на суму 16 548,00 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 135);
- № 222 від 15.06.2021 про поставку бетону на суму 146 506,76 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 136);
- № 224 від 16.06.2021 про поставку бетону на суму 146 584,51 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 137);
- № 228 від 17.06.2021 про поставку бетону на суму 218 180,63 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 138);
- № 230 від 18.06.2021 про поставку бетону на суму 12 888,36 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 139);
- № 239 від 22.06.2021 про поставку бетону на суму 78 655,10 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 140);
- № 242 від 24.06.2021 про поставку бетону на суму 8764,08 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 141);
- № 247 від 25.06.2021 про поставку бетону на суму 121 557,89 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 142);
- № 248 від 28.06.2021 про поставку бетону на суму 16 803,59 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 143);
- № 251 від 29.06.2021 про поставку бетону на суму 21 808,92 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 144);
- № 254 від 30.06.2021 про поставку бетону на суму 142 294,24 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 145);
- № 259 від 01.07.2021 про поставку бетону на суму 250 266,24 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 146);
- № 271 від 05.07.2021 про поставку бетону на суму 18 233,69 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 147);
- № 275 від 06.07.2021 про поставку бетону на суму 20 378,82 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 148);
- № 287 від 09.07.2021 про поставку бетону на суму 6435,42 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 149);
- № 297 від 13.07.2021 про поставку бетону на суму 40 691,27 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 150);
- № 305 від 14.07.2021 про поставку бетону на суму 19 848,07 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 151);
- № 311 від 15.07.2021 про поставку бетону на суму 92 723,78 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 152);
- № 315 від 17.07.2021 про поставку бетону на суму 23 846,92 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 153);
- № 319 від 19.07.2021 про поставку бетону на суму 176 375,51 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 154);
- № 320 від 20.07.2021 про поставку бетону на суму 17 528,17 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 155);
- № 335 від 24.07.2021 про поставку бетону на суму 209 151,07 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 156);
- № 340 від 26.07.2021 про поставку бетону на суму 3866,51 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 157);
- № 352 від 28.07.2021 про поставку бетону на суму 175 645,19 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 158);
- № 362 від 30.07.2021 про поставку бетону на суму 108 513,83 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 159);
- № 368 від 02.08.2021 про поставку бетону на суму 9894,49 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 160);
- № 401 від 11.08.2021 про поставку бетону на суму 21 451,39 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 161);
- № 412 від 13.08.2021 про поставку бетону на суму 99 758,51 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 162);
- № 416 від 14.08.2021 про поставку бетону на суму 16 803,59 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 163);
- № 434 від 19.08.2021 про поставку бетону на суму 60 778,94 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 164);
- № 438 від 20.08.2021 про поставку бетону на суму 235 965,31 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 165);
- № 450 від 28.08.2021 про поставку бетону на суму 109 044,58 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 166);
- № 462 від 31.08.2021 про поставку бетону на суму 970 675,49 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 167);
- № 472 від 02.09.2021 про поставку. бетону на суму 892 020,38 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 168);
- № 480 від 03.09.2021 про поставку бетону на суму 7387,20 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 169);
- № 484 від 06.09.2021 про поставку бетону на суму 55 416,10 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 170);
- № 487 від 07.09.2021 про поставку бетону на суму 6435,42 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 171);
- № 494 від 08.09.2021 про поставку бетону на суму 101 187,83 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 172);
- № 498 від 09.09.2021 про поставку бетону на суму 9576,00 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 173);
- № 506 від 10.09.2021 про поставку бетону на суму 11 288,30 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 174);
- № 512 від 13.09.2021 про поставку бетону на суму 116 195,04 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 175);
- № 523 від 14.09.2021 про поставку бетону на суму 7865,51 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 176);
- № 529 від 15.09.2021 про поставку бетону на суму 128 318,12 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 177);
- № 538 від 16.09.2021 про поставку бетону на суму 15 731,02 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 178);
- № 543 від 17.09.2021 про поставку бетону на суму 53 290,03 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 179);
- № 559 від 22.09.2021 про поставку бетону на суму 8500,03 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 180);
- № 561 від 23.09.2021 про поставку бетону на суму 106 899,43 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 181);
- № 564 від 24.09.2021 про поставку бетону на суму 21 451,39 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 182);
- № 567 від 27.09.2021 про поставку бетону на суму 21 451,39 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 183);
- № 574 від 28.09.2021 про поставку бетону на суму 27 806,28 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 184);
- № 577 від 29.09.2021 про поставку бетону на суму 23 239,01 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 185);
- № 581 від 30.09.2021 про поставку бетону на суму 6292,80 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 186);
- № 595 від 01.10.2021 про поставку бетону на суму 6840,00 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 187);
- № 621 від 08.10.2021 про поставку бетону на суму 3643,28 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 188);
- № 642 від 18.10.2021 про поставку бетону на суму 62 566,56 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 189);
- № 653 від 19.10.2021 про поставку бетону на суму 17 528,17 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 190);
- № 675 від 22.10.2021 про поставку бетону на суму 8248,55 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 191);
- № 679 від 23.10.2021 про поставку бетону на суму 915 616,92 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 192);
- № 686 від 26.10.2021 про поставку бетону на суму 24 178,13 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 193);
- № 703 від 28.10.2021 про поставку бетону на суму 16 560,36 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 194);
- № 707 від 29.10.2021 про поставку бетону на суму 94 743,65 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 195);
- № 714 від 01.11.2021 про поставку бетону на суму 10 152,00 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 196);
- № 720 від 02.11.2021 про поставку бетону на суму 2538,00 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 197);
- № 765 від 12.11.2021 про поставку бетону на суму 17 876,16 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 198);
- № 768 від 15.11.2021 про поставку бетону на суму 9547,20 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 199);
- № 770 від 16.11.2021 про поставку бетону на суму 21 879,00 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 200), а також підписану лише позивачем видаткову накладну № 13 від 04.03.2021 про поставку бетону на суму 14 904,32 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 88), щодо якої Головне управління ДПС у Дніпропетровській області на виконання вимог ухвали суду надало копію отриманої податкової накладної ТОВ “Рубікон Мололіт” по операціям з ТОВ “Конкрет-грут” за березень 2021 року та квитанцію про реєстрацію податкової накладної.
Відповідач в порушення умов договору за поставлений товар сплатив лише частково 13 135 139,00 грн.
Також, 01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Рубікон-Моноліт” (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельно-монтажне проектне бюро “Новий Дім” (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Конкрет-Груп” (кредитор) було укладено договір про переведення боргу № 01/09/21 (далі - договір переведення боргу).
Первісний боржник, за згоди кредитора, переводить борг в сумі 3 905 140,12 грн, що виник на 01.09.2021, згідно договору поставки № 02/12/2019 від 03.12.2019, а новий боржник приймає на себе зобов'язання виконати зазначене грошове зобов'язання (п. 1.1. договору переведення боргу).
Борг у розмірі 3 905 140,12 грн станом на 01.09.2021 є реально існуючим, підтверджується даними бухгалтерського обліку первісного боржника та кредитора, а саме актом звірки взаємних розрахунків від 01.09.2021 та видатковими накладними за договором поставки № 02/12/2019. Терміном остаточного погашення заборгованості вважати дату 30.11.2021 (п. 1.2. договору переведення боргу).
З пояснень позивача, господарським судом було встановлено, що у договорі про переведення боргу №01/09/21 була допущена описка, а саме зазначено про договір поставки №02/12/2019 від 03.12.2019, замість №03/12/2019.
За переведення боргу первісний боржник сплачує новому боржнику суму у розмірі 3 905 140,12 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок нового боржника, в строк до 30.08.2022 (п. 2.1. договору переведення боргу).
З моменту набуття чинності цим договором у кредитора виникає право вимоги до нового боржника в сумі, зазначеній в п. 1.1 цього договору (п. 3.1. договору переведення боргу).
Розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора (п. 3.2. договору переведення боргу).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 6.1. договору переведення боргу).
Господарським судом було встановлено, що загальна сума поставленого позивачем товару за спірними накладними становить 19 872 521,38 грн. Загальний розмір сплачених відповідачем грошових коштів за поставлений товар становить 13 135 139,00 грн. Відповідно до договору про переведення боргу № 01/09/21 від 01.09.2021 з відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно-монтажне проектне бюро “Новий Дім” переведено борг у розмірі 3 905 140,12 грн.
Таким чином, несплаченою відповідачем залишилась заборгованість у розмірі 2 832 242,26 грн (19 872 521,38 грн - 13 135 139,00 грн (сплачених відповідачем) - 3 905 140,12 грн (переведеного боргу)).
Відповідно до ч. 4 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує про те, що на виконання умов договору про переведення боргу №01/09/21 від 01.09.2021 відповідачем здійснено наступні платежі:
- 28.09.2021 в сумі 1 000 000 грн 00 коп. (а.с. 19);
- 30.11.2021 в сумі 2 000 000 грн 00 коп. (а.с. 18);
- 15.02.2022 в сумі 800 000 грн 00 коп. (а.с. 17).
Таким чином, відповідач зобов'язання за про переведення боргу №01/09/21 від 01.09.2021 виконав частково, сплативши заборгованість у загальній сумі 3 800 000 грн 00 коп., у зв'язку з чим у останнього існує заборгованість за поставлений за договором товар у сумі 105 140 грн 12 коп., що і стало причиною спору.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України та позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.12.2021 по 16.04.2024 в сумі 12 561 грн 44 коп. та інфляційні втрати в розмірі 54 996 грн 01 коп. за період з грудня 2021 по квітень 2024.
На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
З урахуванням умов договору поставки строк оплати поставленого постачальником товару на суму 105 140 грн 12 коп. є таким.
Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено у повному обсязі вартість поставленого товару, суд вважає позовну вимогу про стягнення боргу у розмірі 105 140 грн 12 коп. обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний неправильно, оскільки позивачем невірно визначено період прострочення сплати боргу. Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку (з урахуванням часткових оплат) до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 12 487 грн 05 коп. та інфляційні втрати у розмірі 49 948 грн 81 коп.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 167 575 грн 98 коп., з яких: 105 140 грн 12 коп. - основний борг, 12 487 грн 05 коп. - 3% річних, 49 948 грн 81 коп. - інфляційні втрати.
Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає таке.
У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн 00 коп.
З приводу заяви суд зазначає таке.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2024 між адвокатом Заболотнім Владиславом Михайловичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп" (далі - замовник) був укладений договір про надання правової (далі - договір, а.с. 25), за умовами пункту 1.1. якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу ТОВ "Конкрет-Груп" щодо стягнення заборгованості із ТОВ «Будівельно-монтажне проектне бюро «Новий Дім», яка утворилася внаслідок неналежного виконання договору про переведення боргу від 01.09.2019, у зв'язку з чим проводити переговори, представляти інтереси клієнта у всіх державних органах України, правоохоронних органах та суді, подавати заяви, клопотання, складати та подавати позовні заяви використовувати передбачені у ГПК України та в інших законодавчих актах засоби, способи і методи захисту з метою з'ясування обставин справи, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги.
Відповідно до п. 3.1. договору винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту здійснюється у формі гонорару, який формується у фіксованому розмірі та становить 15 000 грн 00 коп.
16.04.2024 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги № 19/24 від 12.04.2024 (а.с. 7), за умовами якого сторони погодили перелік наданих адвокатом послуг, їх ціни та суми, а саме: ознайомлення з матеріалами, формування правової позиції та способу захисту, розрахунок заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, написання та направлення позову.
Загальна вартість наданих послуг склала 15 000 грн 00 коп.
На підтвердження здійснення оплати за надані послуги позивачем до матеріалів справи долучено квитанцію до прибуткового касового ордеру від 16.04.2024 на суму 15 000 грн 00 коп. (а.с. 16).
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Проаналізувавши наданий акт прийому-передачі виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги № 19/24 від 12.04.2024 позивача, а також подані ним документи, господарський суд вказує про те, що предмет спору у даній справі та зміст позовних вимог не охоплюють значну кількість обставин та фактів, які підлягають ретельному дослідженню, не потребують детального вивчення судової практики, адже категорія даного спору не відноситься до складної, відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності, необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в акті прийому-передачі виконаних робіт відповідно до договору про надання правової допомоги № 19/24 від 12.04.2024, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп.; інша частина витрат на професійну правничу допомогу судом не розподіляється та покладаються на позивача.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача з урахуванням пропорційності розміру задоволених вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 762 грн 77 коп., інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 237 грн 23 коп. покладається на позивача.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий Дім" (49000, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 164-Б, код ЄДРПОУ 41416171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкрет-Груп" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Дерев'янка, буд. 11, код ЄДРПОУ 39158479) 105 140 грн 12 коп. - основний борг, 12 487 грн 05 коп. - 3% річних, 49 948 грн 81 коп. - інфляційні втрати, 2 350 грн 57 коп. - витрат зі сплати судового збору та 7 762 грн 77 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 01.07.2024.
Суддя І.А. Рудь