01 липня 2024 року
м. Київ
справа № 644/6368/23
провадження № 61-9312ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 22 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу у справі за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу у справі за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив скасувати судовий наказ Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29 серпня 2023 року щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 24 серпня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 28 лютого 2024 року заяву задоволено.
Скасовано судовий наказ, винесений суддею Орджонікідзевського районного суду міста Харкова 29 серпня 2023 року у справі № 644/6368/23 за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку( доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 24 серпня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 травня 2024 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 28 лютого 2024 року скасовано. Заяву залишено без задоволення.
27 червня 2024 року ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 22 травня 2024 року у зазначеній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Предметом заяви у цій справі є перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 08 квітня 2024 року у справі № 524/3591/23 (провадження № 61-3739ск24).
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 22 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу у справі за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров