01 липня 2024 року
м. Київ
справа №140/20877/23
адміністративне провадження № К/990/24579/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №140/20877/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом об'єднаної житлової комісії №7 від 18.05.2023 "Про скасування пункту 1.2.2.8 протоколу засідання об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.11.2022 № 16 та про необхідність нового розподілу квартири за адресою: АДРЕСА_1 ";
- скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2023 № 106агд "Про затвердження протоколу засідання об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.05.2023 № 7";
- скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 та членів їх сімей жилими приміщеннями при ІНФОРМАЦІЯ_5, оформленого протоколом від 28.04.2023 № 24 в частині «Про скасування пункту 1.2.2.8 протоколу засідання об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.11.2022 № 16 та про необхідність нового розподілу квартири за адресою: АДРЕСА_1 »;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 та членів їх сімей жилими приміщеннями ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути список надання житлової площі для постійного проживання на ОСОБА_1 у складі сім'ї з 6 осіб та прийняти рішення про погодження надання постійного житла, яке оформити протоколом.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 та членів їх сімей жилими приміщеннями при ІНФОРМАЦІЯ_5, оформлене протоколом від 28.04.2023 № 24, в частині непогодження розподілу ОСОБА_1 житлової площі для постійного проживання трикімнатної квартири АДРЕСА_2 .
Визнано протиправним та скасовано рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом об'єднаної житлової комісії від 18.05.2023 № 7, в частині скасування пункту 1.2.2.8 протоколу засідання об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.11.2022 № 16 та про необхідність нового розподілу квартири АДРЕСА_2 .
Визнано протиправним та скасовано пункт 5 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2023 № 106агд «Про затвердження протоколу засідання об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.05.2023 № 7».
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 та членів їх сімей жилими приміщеннями ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути список надання житлової площі для постійного проживання на ОСОБА_1 у складі 6 осіб з урахуванням висновків суду у цьому рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
26.06.2024 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_3 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №140/20877/23.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Предметом оскарження у вказаній справі є скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 та членів їх сімей жилими приміщеннями при ІНФОРМАЦІЯ_5, оформленого протоколом від 28.04.2023 №24 в частині «Про скасування пункту 1.2.2.8 протоколу засідання об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.11.2022 №16 та про необхідність нового розподілу квартири за адресою: АДРЕСА_1 ».
Відкриваючи провадження у зазначеній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Посилання у касаційній скарзі на те, що справа становить значний суспільний інтерес з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення.
Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник таких обґрунтувань не наводить.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів мотиви зводяться до незгоди із прийнятими у справі рішеннями.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону.
Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_3 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №140/20877/23.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Н.В. Коваленко
Судді:
А. І. Рибачук