01 липня 2024 року
м. Київ
справа №160/4564/23
адміністративне провадження № К/990/17812/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 160/4564/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
07.05.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 160/4564/23.
Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2024 касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на подачу касаційної скарги з доказами на підтвердження причин пропуску строку, надання уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)) та документа про сплату судового збору в сумі 6441,60 грн або надання належних доказів, які б свідчили про її скрутний матеріальний стан чи вказати підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, якщо такі є.
В межах строку встановленого ухвалою Верховного Суду від 27.05.2024 до суду було надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, клопотання про звільнення від сплати судового збору та уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав оскарження судового рішення в цій справі, визначених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржниця посилається на те, що оскаржувану постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 нею було отримано 11.01.2024 та направлено касаційну скаргу до суду касаційної інстанції 12.02.2024, що підтверджується відбитком поштового календарного штемпеля на конверті, в якому скаржницею було направлено до Верховного Суду касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, а відтак касаційна скарга подана у визначений процесуальним законодавством строк.
З огляду на такі доводи вказаного клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що касаційна скарга на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 160/4564/23 подана протягом тридцяти днів із дня прийняття оскаржуваного судового рішення, тобто в межах строків встановлених процесуальним законодавством.
Стосовно клопотання скаржниці про звільнення від сплати судового збору, варто зазначити наступне.
В обґрунтування цього клопотання скаржниця, посилаючись на частину першу статті 133 КАС України та частину першу статтю 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір"(далі - Закон №3674-VI), вказує, що сплата судового збору неможлива у зв'язку з відсутністю коштів та запровадженням воєнного стану в Україні.
Як доказ зазначених обставин скаржниця подає до суду довідки від 13.06.2024, сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, про відсутність індивідуальних відомостей про особу ( ОСОБА_1 ) та довідку ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) за звітні роки: 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2021.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд звертає увагу, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору (на яку посилається скаржнииця), обов'язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від сплати судового збору скаржник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Суд враховує, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
Разом з тим слід наголосити, що подані скаржницею довідки Пенсійного фонду України не є документами, з яких можливо встановити всю суму доходу скаржниці за попередній календарний рік. Той факт, що особа офіційно не працевлаштована, сам собою не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір. Суд звертає увагу заявниці, що документом, який відображає всю суму доходу за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Окрім того, скаржниця не зазначила конкретних обставин та не навела відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на її можливість сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі, що в свою чергу обумовлює необхідність звільнення її від сплати судового збору.
З огляду на зазначене вище, клопотання скаржниці про звільнення від сплати судового збору з наведених нею підстав задоволенню не підлягає, оскільки позивачкою не надано належних доказів, які б свідчили про відсутність можливості сплатити судовий збір у визначеному законом розмір.
Стосовно виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.05.2024 в частині зазначення належних підстав оскарження судового рішення в цій справі, Суд установив, що зазначені скаржницею обставини в уточненій касаційній скарзі є аналогічними тим, що були зазначені в касаційній скарзі та яким Верховним Судом вже надавалась оцінка в ухвалі від 27.05.2024 та не наведено інших, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України конкретних та належних підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, слід зазначити, що посилання скаржниці, як на підставу касаційного оскарження на неврахуванням апеляційним судом висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду без дотримання всіх обов'язкових умов при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, зазначення конкретної норми права, яку судом апеляційної інстанції застосовано неправильно, не може слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України.
Так само посилання скаржниці, як на підставу касаційного оскарження на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах без дотримання всіх обов'язкових умов при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції і щодо застосування якої відсутній висновок, не може слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України.
Таким чином, недоліки касаційної скарги в межах наданого строку на його усунення не усунуто, вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржниці.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України,-
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 160/4564/23 повернути скаржниці.
Роз'яснити скаржниці, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду