Справа № 495/3461/24
Номер провадження 3/495/1769/2024
21 червня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
16.04.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 прикордонного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 204-1 Кодексу.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №307823 від 13.04.2024 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 Кодексу із таким формулюванням: 13.04.2024 о 11:00 год. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на автодорозі Одеса-Рені М-16 (48км 600м) на відстані 3900м від лінії державного кордону, було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який не маючи документів, які дають підстави для виїзду за кордон в пунктах пропуску через державний кордон, здійснив спробу незаконного, поза пунктами пропуску, перетинання державного кордону України з України до Республіки Молдова, який демаркований у відповідності до Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова, на ділянці автодороги Одеса-Рені в районі п/зн 0608 на території Білгород-Дністровського району Одеської області, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України, ст. 5 ЗУ «Про прикордонний контроль».
12.06.2024 захисник ОСОБА_1 - адвокат Портна У.О. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; долучила докази на спростування його вини.
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання захисника та долучені докази, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП з таких підстав.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
З'ясовуючи обставини справи, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, до матеріалів справи додано: протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ 307832 від 13.04.2024; схему місця виявлення порушника державного кордону України 13.04.2024; рапорти; копію паспорта для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП, настає за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад). Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16- річного віку). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Аналізуючи об'єктивну сторону правопорушення ст.204-1 КУпАП, особа (потенційний правопорушник) у момент виявлення правопорушення має вчиняти певні активні дії: перетинання або здійснення спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну). У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в'їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.
Статтею 3 даного Закону закріплено, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Правила перетинання державного кордону громадянами України затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 724, далі - Правила) з наступними змінами та доповненнями.
Пунктом 2-6 цих Правил визначено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також пункті 2-14 цих Правил.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я.
У клопотанні про закриття провадження адвокат Портна У.О. зазначає, що ОСОБА_1 мав право на перетин Державного кордону України в умовах воєнного стану у законний спосіб. 13.04.2024 ОСОБА_1 прямував в бік пункту-пропуску через державний кордон України, з метою законного його перетину надав прикордонникам усі належні документи для перетину Державного кордону України: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 14.12.2023, видане ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_1 , з відміткою про виключення з військового обліку; довідку ВЛК №4872 від 14.12.2023, видана ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_1 ; паспорт громадянина України; паспорт для виїзду за кордон.
У свою чергу, суть правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення № 307823 від 13.04.2024 не містить вказівок про надання ОСОБА_1 будь-яких документів під час проходження контролю 13.04.2024; лише констатовано спробу незаконного перетину. Водночас, тверджень про недостовірні відомості про особу у поданих документах протокол і додані до нього матеріали не містять. Доказів про підроблення цих документів суду не надано. Також посилання у протоколі на порушення ОСОБА_1 статті 9 Закону України «Про державний кордон України» не конкретизоване - без посилання на жодну із 9 частин вказаної норми.
У даному випадку суд звертає увагу, що за подією спроби незаконного перетину державного кордону ОСОБА_1 внесено відомості в ЄРДР за № 12024164250000314 від 14.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення на підставі частини четвертої статті 358 КК України (використання завідомо підробленого документа); ухвалою слідчого судді від 16.04.2024 зафіксовано виявлення і вилучення під час огляду місця події 13.04.2024 у період часу 13:55 по 13:58 год. на території КрП «Маяки» тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 14.12.2023, видане ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; довідку ВЛК №4872 від 14.12.2023, видана ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.04.2024 не вказано про наявність у ОСОБА_1 вказаних документів з ознаками підробки під час перебування в КрП «Маяки»; такий протокол також не містить посилань на те, якого саме дозволу на перетин кордону та якого саме органу влади не надав ОСОБА_1 .
Вказані обставини дають підстави для висновку, що паспорт, довідку військово-лікарської комісії, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 надавав уповноваженій особі Прикордонної служби під час проходження контролю у пункті пропуску «Маяки».
Окрім того, адвокат Портна У.О. долучила до клопотання про закриття провадження копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 14.12.2023, видане ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; довідку ВЛК №4872 від 14.12.2023, видана ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3
Встановлені обставини спростовують обставини, покладені в основу формулювання адміністративного правопорушення, зокрема, у частині наявності у ОСОБА_1 потреби перетину державного кордону у незаконний спосіб. Відтак, наявність вини у формі умислу в особи суд вважає недоведеним.
Суд констатує, що сукупність зібраних у справі доказів не дозволяє з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, у справі не доведено ні події, ні складу правопорушення, про вчинення якого складено протокол №307823 та у вчиненні якого звинувачено ОСОБА_1 , припущення про те, що ОСОБА_1 , якого виявлено на автодорозі Одеса-Рені М-16 (48 км 600м) на відстані 3900м від лінії Державного кордону України, мав намір в порушення закону перетнути державний кордон поза пунктами пропуску - не підтверджено достатньою сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів.
За статтею 9 КУпАП адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Після виявлення факту вчинення правопорушення особа, що його складає (прикордонник) зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
За статтею 9 КУпАП адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Після виявлення факту вчинення правопорушення особа, що його складає (прикордонник) зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
За наведеного, сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №307823 за частиною 1 статті 204-1 КУпАП, не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у контексті доведення вини поза розумним сумнівом означає, що для того, щоб визнати таку винуватість доведеною, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Адміністративними матеріалами, на підставі яких ОСОБА_1 ставиться у провину спроба незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Молдова без дозволу відповідних органів влади, не доведено склад адміністративного правопорушення за частиною першою статті 204-1 Кодексу, зокрема його об'єктивної сторони. У даному випадку суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на те, якого саме дозволу на перетин кордону та якого саме органу влади не надав ОСОБА_1 ; не зафіксовано надання будь яких документів, які могли бути підставою для законного перетину державного кордону. Отже, під час розгляду справи встановлено наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення (надання під час перевірки ОСОБА_1 документів, які, за версією обвинувача, містили ознаки підробки); доказів про підробку таких документів суду також не надано.
Як зазначено в статті 247 Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 27, 204-1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
провадження у справі №495/3461/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.Ф.Волкова